У коментарі агентству «Інтерфакс-Україна» юрист зазначив, що закон створює колізію навіть у тому законодавчому акті, зміни в який їм вносяться.
«Наприклад, згідно з прийнятим законопроектом, формування статутного капіталу ГЗБ за рахунок внесків у вигляді земельних ділянок дозволяється без внесення відповідних змін до статті 32 закону« Про банки і банківську діяльність », яка це не дозволяє. А право ГЗБ на проведення операцій із земельними ділянками та майновими правами встановлено без внесення відповідних змін до ст. 48 вказаного закону, яка забороняє діяльність банків у сфері торгівлі і не робить винятку для ГЗБ », - пояснив юрист.
За словами юриста, діяльність земельного банку практично не регулюється на законодавчому рівні, а, в свою чергу, ухвалений парламентом закон жодним чином не вирішує цю проблему.
С.Герасіменко підкреслив, що державний земельний банк є специфічним фінансовим закладом, по суті - іпотечним банком, і в силу його особливої функції розпорядження земельними ділянками (умови і обмеження з купівлі, продажу, передачі в оренду земельних ділянок, управління банком, формування банку ( пулу) земель) вимагає чіткого законодавчого регулювання.
«Оскільки закон пропонує врегулювати лише деякі аспекти правового статусу ГЗБ, логічно було б врегулювати особливості його діяльності окремим законом (як передбачено п. 4 Прикінцевих положень Земельного кодексу України), або включити їх в окремий розділ закону про банки», - зазначив С.Герасіменко .
Як повідомлялося, Верховна Рада 20 вересня ухвалила закон про внесення змін до закону «Про банки і банківську діяльність», який визначає правові засади діяльності державного земельного банку.
«Інтерфакс-Україна»
Коментарі