Говорячи про проблематику оскарження реєстраційних дій, спікер зазначив, що не завжди забудовники є заявниками. У багатьох випадках вони можуть бути тими особами, за ініціативою яких вчинялися реєстраційні дії, що є об’єктом розгляду Мін’юстом. Водночас про рейдерство взагалі не йдеться.
У своїй доповіді спікер звернув увагу на підстави залишення без розгляду скарг у сфері державної реєстрації та навів правові позиції ВС, що стосуються їх розгляду.
Зокрема, за словами Ігоря Касьянова, наразі ВС дотримується позиції, що Міністерство юстиції не має права вирішувати спір між сторонами, зокрема робити висновки про права сторін на майно, оскільки головна функція Офісу захисту протидії рейдерству Мін’юсту – це захист осіб від рейдерства, а не виправлення певних помилок державних реєстраторів.
Також важливим питанням є визначення належного скаржника, і згідно з позицією Верховного Суду, оскільки порушення будівельних норм і правил не пов’язане з державною реєстрацією права власності на нерухомість, то така реєстрація не може розглядатися як порушення прав заявників.
Говорячи про належний спосіб захисту, доповідач зауважив, що задовільняються позови про скасування наказів Мін’юсту, а також використовуються інші способи захисту, зокрема суди вказують на необхідність звернення з позовом про витребування майна або введення у володіння нерухомістю щодо відповідного права.
Наслідками анулювання рішення державного реєстратора, за словами Ігора Касьянова, є:
• втрата права власності, інших речових прав;
• податкові ризики (порушення строків реєстрації податкових накладних, донарахування податкових зобов’язань тощо);
• репутаційні ризики (зниження привабливості об’єктів інвестування).
Хочете отримувати актуальні новини про ринок нерухомості першими?
Підписуйтесь на наш Telegram-канал!
Коментарі