У яких випадках банки не мають права вилучати житло?

Єдиним випадком, що перешкоджає відчуженню банком квартири, переданої в іпотеку, є факт проживання або реєстрації в цій квартирі неповнолітніх дітей (закони України «Про охорону дитинства», «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»).

Про це розповіла Наталія Доценко-Білоус, адвокат ЮФ «Василь Кісіль і Партнери».

Виселення неповнолітніх дітей може бути здійснено виключно за згодою органу опіки та піклування за умови надання їм іншого місця проживання з аналогічними або більш кращими житловими умовами. Надаване приміщення повинно бути придатне і призначене для проживання (наприклад, приміщення дитячого будинку і т. д.).

Статтею 71 Житлового кодексу УРСР передбачається збереження прав на житло за тимчасово відсутніми наймачами, включаючи членів їх сімей (наприклад, особи, які перебувають в місцях позбавлення волі, призовники). Проте дана норма поширюється виключно на відносини найму житлових приміщень державного і громадського (комунального) житлового фонду (стаття 4, глава 2 Житлового кодексу УРСР), відповідно норма не може перешкодити банку у відчуженні закладеної квартири. У той же час для чистоти угоди банку заздалегідь необхідно провести виселення вказаних осіб у відповідність до статті 109 ЖКП.

З 14 січня 2009 року, в зв'язку з виступ в силу Закону № 800 від 25 грудня 2008 року, іпотекодавець (банк) отримав безпрецедентне право на продаж предмета іпотеки від свого імені на підставі іпотечного договору без згоди іпотекодержателя. Ця норма дозволяє іпотекодержателю не тільки звернути стягнення на закладене майно, а й здійснити його безперешкодну реалізацію без виселення іпотекодавця, яка можлива виключно за рішенням суду відповідно до статті 109 Житлового кодексу України. Єдиною обов'язком іпотекодержателя по відношенню до іпотекодавцю є повідомлення останнього і всіх осіб, зареєстрованих в спірному об'єкті, за тридцять днів до планованої угоди.

Із запізненням рівно на 1 місяць Мін'юст реагує на зміни, внесені Законом № 800 від 25 грудня 2008 року, в Закон України «Про іпотеку», і скасовує роз'яснення про неможливість позасудового стягнення на закладені квартири (роз'яснення від 19 лютого 2009 року).

Перераховані зміни спрощують і прискорюють рішення банками питань з закладеним майном, оскільки перераховані норми дозволяють відчужувати заставлене майно без виселення громадян, на яке потрібно рішення суду.

Для позичальників перераховані зміни - це найгірший з видів рейдерства, яке міг зробити законодавець під гаслом «стабілізації будівництва і реалізації житлових прав громадян». Оскільки громадяни в один день не тільки втратять право власності, але й не зможуть відстояти свої права в суді, якщо у квартири з'явиться добросовісний набувач (третій або четвертий власник), витребування майна у якого в натурі можливо у виняткових випадках згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу Україні .

www.zagorodna.com