Сталінські будинки - символ могутності й сили радянської держави





Google+
05.05.2011 12:30
Статті про нерухомість | Сталінські будинки - символ могутності й сили радянської держави Коли ми чуємо фразу «сталінські будинки», то в нашій уяві відразу виникають будівлі в силі імперського ампіру, зведені в тридцяті-п'ятдесяті роки двадцятого століття.

Будівлі тієї епохи різні за стилем і якістю (особливо, якщо порівнювати будинки в Москві, в центрі великих міст і на периферії). Багато відрізняються помпезністю і химерністю. Вони покликані демонструвати силу і міць, є символом соціалістичної (точніше, сталінської) держави, що піклується про своїх творців.

Для того часу характерне форсування багатьох процесів, у тому числі і архітектури, що розвивається на той момент у творчому напрямку. Підкоряючись не стільки віянням моди, скільки політичному процесу архітектори створювали унікальні проекти з різними елементами, які уособлювали радянську ідеологію.

Поряд з подібними будинками і житловими комплексами, є й досить скромні, призначені для простих людей.

У той час не стояло завдання добитися максимальної житлової площі в квартирі з фіксованими параметрами. Тому, на відміну від «хрущовок», в «сталінках» досить просторі кухні та коридори. Більш того, багато «сталінки» мають ванні кімнати з вікнами (що і в сучасних будинках зустрічається нечасто).

Ще однією важливою особливістю є надійність таких будівель. Висока якість будівництва було засноване на досить жорсткі методи: за вкрадений цегла (хоча б один) загрожувало суворе покарання. Особливе слово хочеться сказати і про основний матеріалі - цеглі, якість якого у висотних столичних сталінках значно вище, ніж у більш пізніх будинках.

Стіни, зведені з такої цегли, гарантували високу ступінь тепло-і звукоізоляції, та й їх товщина ні в яке порівняння не йде з нинішніми будівлями.

За своїм типом сталінські будинки поділяються на два типи.

Перший - номенклатурні, що будувалися для різного роду керівників та їх сімей, так би мовити еліти того часу, другий - рядові, призначені для комунального заселення. Елітні будівлі відрізнялися просторими холами, наявністю ліфта і сміттєпроводу, досить великою площею кімнат (15-30 квадратних метрів) і висотою стелі до 4 метрів, також були передбачені і підсобні приміщення. Рядові споруди в основному мали 3-4 кімнатні квартири або гуртожитку (коридорний тип приміщень). Розташовані сталінські будинки, здебільшого, у центрі або прилеглих до нього районах.

Тепер можна підвести підсумки. Безперечними плюсами сталінських будинків є й добротні стіни, і просторі раціонального планування кімнати з високими стелями, і вигідне місце розташування. До мінусів можна віднести застарілі комунікації і дерев'яні перекриття, які зводять практично до нуля вартість такого житла в порівнянні з більш сучасними аналогами. Ще одне «але» може виникнути при покупці квартири в сталінському будинку - це сумнівне сусідство з комуналки. Практично в будь-якому під'їзді, хоч одна, але знайдеться не розселена квартира, мешканці якої можуть доставляти деяку незручність, порушуючи різними інцидентами розмірене життя всього будинку.

Старі будинки - не коньяк, з роками не стають міцнішими. Але, не зважаючи, на свій вік, цей сегмент на ринку нерухомості не погано затребуваний у певного кола людей. Це в першу чергу тим, кому цікава історія. У перспективі, в силу своєї унікальності та правильному інвестуванні, квартири в будинках сталінської споруди будуть коштувати еквівалентно елітного житла.

www.domik.net

Теги до контенту: житло Київ
Сподобався матеріал?Підпишись на розсилку
Ваші коментарі:
Ваша думка буде першою
 
 
Увійти