Містобудівне законодавство: плюси і мінуси

Наскільки ефективні зміни, що відбулися містобудівного законодавства, які мінуси розкрилися за час реформування, що допоможе підняти будівельну галузь? На ці та інші питання відповіли керівники провідних компаній будівельного ринку України. Михайло Ковальов, заступник генерального директора компанії «Альтком»

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» з моменту вступу в силу в березні минулого року вже зазнав кілька змін і доповнень. В цілому, та сам закон, і вносяться зміни, спрямовані на поліпшення умов ведення будівельного бізнесу в Україні. Однак сьогодні не можна сказати, що він у повній мірі виконує своє завдання, оскільки не прийняті необхідні підзаконні акти.

Як ви знаєте, цього року набрав чинності Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», який суттєво збільшив розміри штрафів, а також розширив перелік порушень. Справи в цій сфері розглядаються ДАБІ. Варто відзначити, що штрафи накладаються за кожне окреме правопорушення, вони також можуть подвоюватися в разі повторного правопорушення. Відповідальність у сфері планування і забудови територій передбачається також у Кодексі України про адміністративні правопорушення, Кримінальному кодексі України. Причому, стягнення штрафу не звільняє винних від адміністративної або кримінальної відповідальності.

Ділянки під будівництво, як і раніше виділяються рішенням місцевих виконкомів. Крім того, міська влада завжди можуть перешкоджати неугодному будівництву, шляхом не затвердження необхідних документів.

Містобудівне законодавство на сьогодні не ідеально, проте, основна проблема не стільки в законі, скільки в його реалізації. Коли новий закон запрацює на повну силу, тоді можна буде говорити про його недоліки, поки ж не набули чинності деякі важливі його положення, а ті, що вступили в силу, вимагають прийняття додаткових підзаконних нормативно-правових актів. Також існує цілий ряд проблем на місцевому рівні.

Будівельна реформа повинна тривати, і, звичайно, вона повинна йти шляхом лібералізації ведення будівельного бізнесу в Україні. Також необхідно прийняти вже підготовлені закони. Наприклад, закон про проведення земельних торгів. Крім того, будівельники чекають введення системи зонування території.

Віталій Грусевіч, директор проектів компанії «НЕСТ»

На законодавчому рівні дійсно відбулося багато позитивних змін і сьогодні вже можна говорити про те, що у нас досить прогресивне законодавство в сфері будівництва, яке має спростити життя забудовникам і поліпшити інвестиційний клімат на будівельному ринку. Приміром, була істотно спрощена процедура і скорочені терміни отримання необхідних погоджень і дозволів, впроваджені граничні розміри відрахувань, у ряді процедур запроваджено принцип «мовчазної згоди» і т.д. Більш того, на рівні Кабінету Міністрів і Верховної Ради містобудівне законодавство продовжують удосконалювати.

Основним мінусом українського містобудівного законодавства є те, що на практиці нововведення практично не діють. Коли справа доходить до місцевих органів самоврядування, забудовники, як і раніше, стикаються з бюрократією та корупцією.

Для того, щоб норми законодавства виконувалися на всіх рівнях і в повній мірі, необхідно ввести адміністративну або кримінальну відповідальність чиновників за неправомірні дії, бездіяльність, затягування термінів прийняття тих чи інших рішень. Також необхідно впровадити принцип «мовчазної згоди» або створити апеляційну інстанцію, які будуть діяти на всіх етапах узгодження документації.

Ми вважаємо, що для реформування будівельної галузі необхідно на законодавчому рівні розробити типові положення для органів місцевого самоврядування про порядок розробки і узгодження документів, а також щодо процедури стягування зборів для проведення будівельних робіт, таких як, пайової участі, орендної плати за землю, користування сервітутом ; провести аудит виконавчих органів на предмет доцільності функціонування тих чи інших структур, дублювання між ними функцій.

Як передбачено в законодавстві, необхідно створити єдину базу даних земельного кадастру, реєстру нерухомого майна та забезпечити спрощений доступ до цих баз. І головне - необхідно проводити жорсткі антикорупційні реформи.

Також необхідно скасувати Закон № 9011 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо плати за приєднання до мереж суб'єктів природних монополій», який був прийнятий цього літа. Закон значно погіршив становище забудовників і поставив їх у залежність від монополістів. Згідно з підрахунками Конфедерації будівельників України, цей закон призведе до збільшення вартості житла на 8-18% без урахування плати за приєднання до мереж, яка зробить не тільки непередбачуваною ціну, але і не прогнозованими терміни введення будинків в експлуатацію.

Наталія Лихогод, директор департаменту права SOLID Group

Останні зміни в містобудівному законодавстві однозначно ефективні і носять позитивний характер. Зменшилася кількість дозвільних процедур у будівництві, скоротився час їх проходження і перелік необхідних для цього документів. Крім того, за рахунок зменшення кількості інстанцій на шляху отримання дозвільної документації, значно зменшився рівень корупції.

Говорячи про «важелях впливу», залишилися у міської влади і ДАБКу, варто зазначити, що після прийняття закону «Про регулювання містобудівної діяльності» були внесені зміни і в ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», в якому значно збільшилися штрафні санкції і перелік порушень. І незважаючи на те, що практика застосування штрафів ще не отримала великого застосування, сама ймовірність накладення штрафних санкцій у такому розмірі змушує суб'єктів містобудівної діяльності утримаються від вчинення будь-яких протиправних дій.

Якщо говорити про мінуси законодавства, то, на жаль, їх багато. Наприклад, у законах чітко не прописана процедура визначення категорії складності об'єкта будівництва. Питання в цій області виникають навіть у технічних фахівців з великим стажем, не кажучи вже про юристів. Крім того, жодних позитивних змін не відбулося в сфері земельного законодавства, яке нерозривно пов'язане з містобудівною діяльністю. Наприклад, як і колись, у межах однієї категорії цільового призначення земельної ділянки, всі також землевпорядні органи вимагають міняти підвид призначення земельної ділянки, яка встановлюється при отриманні ділянки у власність або користування. А це в свою чергу дуже довгий і трудомісткий процес.

Що стосується зміни цільового призначення земельної ділянки, тут необхідно розв'язати в межах однієї категорії цільового призначення земельної ділянки не міняти підвид. Наприклад, якщо земельна ділянка споконвічно відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, необхідно дозволити будівництво як житлових будинків, так і громадської забудови без внесення яких-небудь змін в правовстановлюючі документи на землю або договір оренди.

Павло Симоненко, директор з правових питань компанії «Еста Холдинг»

Якщо говорити про реформи українського містобудівного законодавства останніх років в цілому, то, дійсно, слід віддати належне помітної лібералізації законодавства у сфері будівництва.

Основним досягненням можна вважати спрощені декларативні процедури, які значно допомогли в роботі нашої Компанії. Однак, з ряду причин бюрократичного характеру, далеко не всі учасники ринку можуть скористатися ними з тим же успіхом.

Крім того, містобудівній законодавству в Україні не вистачає стабільності: галузь готова підлаштовуватися під існуючі правила і закони, тому обсяги будівельних робіт не змінюються в залежності від реформ, міняються вартість і терміни.

При цьому всі зміни вносять хаос і невизначеність, змушують на ходу коректувати графіки і бюджети будівництва великих об'єктів - в цьому полягає негативний вплив будь-яких реформ. Головною причиною цього, на мій погляд, є неготовність виконавчої влади до серйозних змін: незважаючи на всі зусилля з боку законодавців, доля будь-яких змін вирішується чиновниками на місцях, не завжди готових приймати заходи по оперативному впровадженню внесених змін.

Також не вистачає кодифікації: необхідний будівельний кодекс, який би виключив прогалини і подвійне регулювання галузі.

Building.ua