Криза в будівельній галузі є катастрофічною

Законом України «Про планування і забудову територій» від 20 квітня 2000 р. № 1699-III було передбачено, що якщо протягом трьох місяців з дня видачі дозволу на виконання будівельних робіт, не розпочато будівельні роботи, дозвіл на виконання будівельних робіт може бути скасовано (анульовано) за рішенням інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. Даний Закон втратив чинність з прийняттям Закону про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI, в якому норма про обов'язковий початок будівельних робіт в тримісячний термін відсутній.

Хотілося б звернути увагу, що на даний момент будівельна галузь в Україні є вкрай зарегульованою, і існуючий порядок відлякує не тільки іноземних інвесторів, а й вітчизняних будівельників.

Крім того, криза в будівельній галузі є катастрофічною. Відсутність належного фінансування, зростання цін на будматеріали і т.д. істотно впливає на терміни, як початку робіт з будівництва об'єкта, так і їх завершення, у зв'язку з чим, законодавець свідомо нівелював дану норму.

У той же час, часто умовами договору передбачається, що земельна ділянка передається в оренду для будівництва, при цьому визначається конкретний термін, в який такий об'єкт має бути введений в експлуатацію.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі, на вимогу однієї із сторін, може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону, та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК та іншими законами України.

Факт невиконання забудовником умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може бути приводом для розірвання договору оренди землі, у зв'язку з невиконанням орендарем обов'язку здати об'єкт в експлуатацію, у встановлений граничний термін. Такі зобов'язання, зокрема, можуть бути встановлені в рішенні органів місцевого самоврядування, при винесенні рішення про виділення землі під забудову та її передачі в оренду для цілей забудови.

Даний факт повинен бути підтверджений відповідними доказами (наприклад, актом, складеним Державної архітектурно-будівельною інспекцією), які свідчать, зокрема, що будівельні роботи на об'єкті не проводяться.

Таким чином, з одного боку, очевидно, що і в умовах діючих норм законодавства можна цілком дієво впливати на «оперативність» забудовника і реалізацію проектів будівництва в зазначений у них термін, а з іншого боку, змушені визнати, що для «закручування гайок» будівельникам все ж не найвдаліший період - галузь ще не нормалізувалася і знаходиться в стані стагнації.

Звичайно, це не самий оптимістичний висновок для інвесторів, які чекають добудови проінвестованих об'єктів і більш жорстких заходів щодо прострочення здачі об'єктів в експлуатацію. Також це не вигідно і територіальної громади, яка очікує внесків на розвиток і будівництва додаткових об'єктів соціальної інфраструктури, а також найбільш ефективного використання земель.
Юрій Діденко юрист, LCF Law Group
Building.ua