Інвестори ЖК «Коцюбинський» розгортають наметове містечко

Вперше в історії України склалася ситуація, коли житло вже добудовано і введено в експлуатацію, а інвестори не можуть отримати в ньому свої 100% проплачені квартири.

На сьогоднішній день понад півтори тисячі інвесторів ЖК «Коцюбинський» позбавлені можливості оформити право власності на свою квартиру, оскільки цьому заважають цілеспрямовані дії посадових осіб Головного слідчого управління МВС України. При цьому МВС цинічно порушило одночасно 18 статей чинного законодавства України.

Ще в квітні найвищі особи МВС пообіцяли зняти заборону на відчуження з квартир, які мають попередні договори. Однак, незважаючи на те, що над справою з жовтня працює 17 слідчих, до сьогоднішнього дня нічого остаточно не завершено. Здійснене часткове зняття заборони на відчуження 320 квартир не дозволяє оформити право власності для їх власників, а, отже, є тільки напівзаходом.

Під великим питанням залишаються інші 300 квартир, з яких заборона не хочуть знімати взагалі. Єдина вина інвесторів, які придбали ці квартири, в тому, що вони купували їх за договором передачі майнових прав. Всі квитанції на оплату і документи на квартири в інвесторів є.

Заборона на відчуження накладено Постановами заступника начальника управління ГСУ МВС України підполковником міліції мамкою Г. М. 21.09.2011 р., 28.09.2011 р., 04.10.2011 р. і 05.10.2011 р. На питання інвесторів, на якому підставі накладена заборона на відчуження квартир, представники МВС відповідають, про порушення кримінальної справи за ч.5 ст.191 КК України за фактом заволодіння посадовими особами попереднього забудовника - ТОВ "Регіональні будівельні інвестиції" - чужим майном - кредитними коштами, виділеними ПАТ КБ "Надра" ще в 2006 році.

Однак попередній забудовник є банкрутом, і згідно з чинним законодавством України до нього не можуть висуватися якісь претензії.

Крім того, інвестори ЖК "Коцюбинський" не мають жодного відношення до зазначеного кримінальній справі, до осіб, проти яких вона порушена, не є підозрюваними або звинуваченими. На наше глибоке переконання, арешти накладені з невідомих причин виключно за бажанням ГСУ МВС.
Вважаємо, що ця штучно створена ситуація вигадана і спланована кимось виключно для того, щоб заблокувати інвесторам ЖК «Коцюбинський» оформлення у власність квартир. Вона створена безпідставно і, швидше за все, на користь третьої особи.

Забудовник готовий юридично оформити всім інвесторам житло, але в МВС затягують слідчі дії. Ми розцінюємо арешт комплексу як рейдерське захоплення нашої власності представниками державних структур.

Практично всі суди першої інстанції і апеляційні суди відмовилися визнавати за інвесторами право власності за майже повністю сплачені ними квартири. Численні скарги до Адміністрації Президента, Генеральну Прокуратуру, народним депутатам і всім можливим органам влади не дають результату. Ми нікому не потрібні.

ПРОСИМО ЗАХИСТУ ВІД СПРОБ ПОЗБАВИТИ ІНВЕСТОРІВ ЖК «КОЦЮБИНСЬКИЙ» ЖИТЛА, ЯКЕ РОБИТЬСЯ під ширмою РОЗСЛІДУВАННЯ Міфічні КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ, К ЯКИМ НИ ОДИН ІЗ ІНВЕСТОРІВ НЕ МАЄ ВІДНОСИНИ!
Місце проведення: Київ, вул. Богомольця 10. Дата: 7 червня, 11:00

ЯКЩО МИ НЕ отримати свої квартири БУДЕМО перекривають рух ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ МАТЧІВ ЄВРО

Цифри:

Інвестори витратили на покупку квартир в комплексі більше 400 млн. гривень.
90% квартир у комплексі, було придбано протягом 2006-2008 років шляхом оплати готівкою, і часткових кредитів банку «НАДРА» інвесторам, громадянам України, шляхом викупу емітованих забудовником ТОВ "РБІ" цінних паперів (облігацій).
80% інвесторів знімають квартири, за роки будівництва комплексу вони заплатили за оренду житла, в очікуванні своїх квартир, понад 24 млн. гривень.
Комплекс ЖК «Коцюбинський» почала будувати компанія «РСІ» в 2006 році. «Аверс-сіті» стала власником майна попереднього забудовника за рішенням господарського суду київської області 17 серпня 2009 року.
На сьогодні збудовано та введено в експлуатацію два будинки з двох і п'яти секцій. Загальна кількість квартир становить 620.
В майбутньому планувалося побудувати ще два будинки по три секції та один будинок на п'ять секцій. А також спорткомплекс, восьмиповерховий паркінг, школу і дитячий сад.
16 вересня 2011 замовником об'єкта ТОВ «Аверс-Сіті» було отримано Сертифікат відповідності (серія КС № 16411043016), який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта, а саме: введення в експлуатацію житлового будинку № 1 з вбудованими приміщеннями по вул. Пономарьова 26 в смт. Коцюбинське, Київської обл. Сертифікат відповідності виданий на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації від 14 вересня 2011 року № 870.
В термін до 31.12.2011 року, відповідно до умов попереднього договору, ми повинні були укласти договір купівлі-продажу квартири (основний договір) з ТОВ «Аверс-Сіті», що виступає Забудовником житла і отримати право власності на оплачену нами житлову нерухомість.

До цих пір нам в слідчих органах не пояснили чому:

1. Арешт на комплекс МВС наклало лише тоді, коли він був зданий в експлуатацію (комплекс будувався 7 років, де МВС було раніше?)
2. МВС наклало арешт в комплексі на великий будинок з 5 секцій, а маленький з 2 секцій не взяло до уваги? Адже там інвесторами квартири були придбані точно по таким же договорами, як і у великому будинку.
3. Чому МВС взяло на себе функцію Господа Бога на землі і вирішує, кому жити в своїх 100% проплачених квадратних метрах, а кому залишатися на вулиці?
4. Чому інвестори повинні напрошуватися до слідчих на допити?
5. Чому банку «Надра» забирає наші 100% проплачені квартири, за які ми заплатили кілька мільйонів гривень податків?

Історія конфликта:
Напередодні завершення оформлення права власності на придбану нами нерухомість, а саме - в жовтні 2011 року, стало відомо, що в рамках розгляду порушеної 16.09.2011 року, кримінальної справи № 24-271 органами досудового слідства було накладено арешт на сплачені нами квартири в ЖК « Коцюбинський », розташованого смт. Коцюбинське Київської області, по вул. Пономарьова, 26.
Колективне звернення інвесторів комплексу в жовтні 2011 року до Генеральної прокуратури України не привели до бажаних результатів, оскільки і на сьогодні, арешт накладено Постановами заступника начальника управління ГСУ МВС України підполковником міліції мамкою Г. М. 21.09.2011 р., 28.09.2011 р. , 04.10.2011 р., з наших квартир не знятий. До цього часу до державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції, що є адміністратором Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, надходять лише поодинокі заяви від ГСУ МВС України про вилучення ВИБІРКОВА записів про обтяження з об'єктів нерухомого майна.
Тобто, невідомим нам чином невідомими нам особами всіх інвесторів житлового комплексу "Коцюбинський", які придбали квартири за власні кошти, причому, чималі, розділені на тих, кому знімають з квартири заборони, а комусь - ні. Підхід слідчого з кримінальною справою до оформлення заяв про зняття заборон нам здається ще більше дивним і необгрунтованим, ніж сам факт безпідставного накладення заборони на майно, власником якого ми є.
Крім того, така ситуація призводить до того, що КП КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» не здійснює виготовлення та видачу свідоцтв на право власності, технічної документації на квартири та реєстрацію прав власності на нерухоме майно за адресою: Київська обл. смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 26 корпус 1 і корпус 2.
Ще більше дивує той факт, що на вимогу прокуратури Київської області в жовтні 2011 року, старшим прокурором відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органами прокуратури Київської області Кандзюба О. В. було вилучено оригінали технічної та правовстановлюючої документації на наші квартири (інвентарні справи, технічні паспорта, оригінали свідоцтв на право власності, договору купівлі-продажу квартир, інше). Подальша доля зазначених документів нам не відома.

Судові позови

Інвесторами здійснені численні спроби оскарження Постанов заступника начальника управління ГСУ МВС України підполковника міліції Мамки Г. М. від 21.09.2011 р., від 28.09.2011 р., від 04.10.2011 р. І 5.10.2011 р. Печерському суду міста Києва, проте судді відмовилися відмінити Постанови - ДІЇ СЛІДЧОГО У досудовому слідстві не заперечується. Спроби інвесторів знайти захист в апеляційному суді м. Києва було також невдалими: "чинне законодавство обмежує повноваження суду з контролю за проведенням дізнання і досудовим розслідуванням кримінальної справи, в тому числі і з питань, зазначених у поданій скарзі". Інвестори здійснювали непоодинокі спроби визнати право власності на придбану квартиру в Ірпінському міському суді (близько 30 позовних заяв). Судді нас не чують, доводи і факти, викладені в позовних заявах, не вважають за доцільне навіть розглядати! Поверхневі судові процеси, зневага до нашого лиха, небажання розглядати спір по суті. Тим більше, судовий спір взагалі відсутній - відповідач (ТОВ "АВЕРС-СІТІ" - забудовник) не заперечує проти визнання за інвесторами право власності на квартири.
Отже, розраховувати на те, що Постанови про заборони буде судом скасовано, не має сенсу. Судові органи не хочуть прислухатися до наших звернень, хоча будь-який громадянин має право на захист у суді своїх охоронюваних законом інтересів.
За оцінками юристів, таке рішення протизаконно, і створило перший прецедент у юридичній практиці України. Тепер в майбутньому інвестори, які потраплять у таку ж ситуацію, як ми, автоматично будуть отримувати відмови в судах. Тобто, залишаться без своїх проплачених квадратних метрів.

Статті законів, які порушили МВС:

1. Згідно з Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, який затверджено наказом Міністерства юстиції України від 9 червня 1999 р. N 31/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 18 серпня 2004 р. N 85/5), накладення / зняття заборон / арештів може вноситися на підставі постанов судів і постанов органів державної виконавчої служби, про що вносять записи до Реєстру заборон. Згідно із зазначеним Положенням, суди, слідчі органи, і органи державної виконавчої служби надсилають Реєстратору в день накладення / зняття заборони заяву встановленого Положенням зразка або постанову про зняття арешту. Але штучно і незаконно створені перешкоди володіння і користування нашими квартирами до цього часу не усунуті.

2. Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

3. Відповідно до статті 16 Цивільного Кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; примусове виконання в натурі.

4. Статтею 328 Цивільного Кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема із правочинів.

5. Стаття 331 Цивільного кодексу України передбачає, що Право власності на нове нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття в експлуатацію.

6. Стаття 392 Цивільного кодексу України визначає, що Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

7. Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

8. Згідно ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна проводиться на підставі: «рішення суду про право власності на об'єкт будівництва».

9. Згідно п. 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мін'юсту України від 07.02.2002 р., для реєстрації, виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно в БТІ разом з заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлюючі документи, їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, які визначені цим Положенням.
У додатку № 1 до зазначеного Наказу поряд з іншими документами, на підставі яких здійснюється реєстрація права власності на нерухоме майно, п. 10 визначено рішення судів, третейського судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

10. Згідно ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав є обов'язковою, а інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

11. Згідно з положеннями ч.1 ст.126 КПК України визначено, що накладення арешту на майно можливе виключно з метою "забезпечення цивільного позову і можливої ​​конфіскації майна".

Таким чином, можна зробити висновок, що накладення арешту на майно з метою забезпечення цивільного позову можливе лише:
1) на майно, яке знаходиться у власності:
а) фізичної особи - обвинуваченого або підозрюваного,
б) на майно, яке перебуває у власності фізичних або юридичних осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого або підозрюваного (тобто осіб, які можуть бути цивільним відповідачем у справі)
2) у сумі, що не перевищує суму можливого цивільного позову.
Тобто, накладення арешту на майно з метою забезпечення можливої ​​конфіскації можливо лише на майно, яке перебуває у власності фізичної особи, яка підозрюється або звинувачується в скоєні злочину, за яке можливе покарання у вигляді конфіскації майна.

Таким чином, накладення арешту на підставі ст.126 КПК неможливо, адже ми не є звинуваченими або підозрюваними або особами, які за законом несуть матеріальну відповідальність за свої дії. Тобто, всупереч вимогам ч.1 ст.125 та ч.1 ст. 126 КПК України, в матеріалах кримінальної справи відсутні дані щодо того, що ми, як інвестори, несемо матеріальну відповідальність.

Тому, вважаємо постанови про накладення арешту і заборони в частині квартири № 19 по вул. Пономарьова, буд. 26, смт. Коцюбинське, м. Ірпінь, Київська область такими, що суперечать чинному законодавству та усувають наше конституційне право власності щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд. З текстів постанов про накладення арешту бачиться, що накладення арешту і заборони на відчуження здійснені слідчим тільки з метою збереження майна, тобто як речовий доказ.

12. Згідно ст. 78 КПК України речовими доказами є предмети, які були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочину або були об'єктом злочинних дій, гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом, і всі інші предмети, які можуть бути засобами для розкриття злочину і виявлення винних або для спростування обвинувачення чи пом'якшення відповідальності. Однак, кримінальну справу відносно інвесторів не порушувалися, а наше право власності не було оскаржено.

13. Згідно ст. 78 КПК України речові докази повинні бути уважно оглянуті, по можливості сфотографовані, докладно описані в протоколі огляду. Речові докази зберігаються в справі, за винятком громіздких предметів, які зберігаються в органах дізнання, досудового слідства і в суді або передаються для зберігання відповідному підприємству, установі або організації. Постанова про накладення арешту винесене з перевищенням повноважень, адже таке повноваження, як накладення арешту на речові докази КПК України не передбачено. Накладення арешту може бути обумовлено лише необхідністю забезпечення цивільного позову і передбаченої законом конфіскації майна. КПК України не передбачено накладення арешту на речові докази без них вилучення.

14. Згідно ч. 1 ст.

15.

16.

17.



18.