Чому кияни не хочуть жити за містом?





Google+
06.04.2011 09:44
Статті про нерухомість | Чому кияни не хочуть жити за містом? Відсутність інфраструктури та проблеми з транспортною доступністю не дають міським жителям навіть задуматися про переїзд на «постійне місце проживання» в організованих упорядкованих містечках. Справа навіть не в ціні питання - зараз на ринку є пропозиції, доступні за ціною власникам столичних квартир: при бажанні їх можна було б продати і оселитися у власному будинку. Але люди не поспішають це робити. До такого висновку прийшов портал заміської нерухомості www.zagorodna.com, проводячи чергове дослідження, з'ясовуючи ставлення киян до ідеї жити за містом постійно.

Зараз, коли криза начебто вщухла, держава згадала про національні проекти, і зокрема про проект «Доступне житло». Акцент у даній програмі робився на будівництво малоповерхового житла. За ідеєю, держава бере на себе будівництво доріг, шкіл, поліклінік, прокладку необхідних комунікацій, а приватні компанії будують будинки вже на підготовлених земельних ділянках. Тільки в такому випадку вартість квадратного метра малоповерхового житла може бути прийнятною і впишеться в 4000 грн. за квадратний метр - саме цю цифру називають влади, коли міркують про доступне житло.

Так що реально припустити: демократичний формат малоповерхового будівництва буде з часом тільки розвиватися (адже 20 років тому у нас взагалі ніякого заміського ринку не було - окрім держдач та шести соток!). І інфраструктура в передмістях відповідна згодом з'явиться, і дороги, і робочі місця. Принаймні, можливості працювати віддалено, що дуже важливо для заміських жителів, будуть тільки розширюватися. Чи знайдуться серед закоренілих городян люди, які готові будуть переїхати жити з міста в приватні будинки, на природу? І за яких умов вони це зроблять? www.zagorodna.com спробував з'ясувати це в процесі опитування.

Киян запитали: чи хотіли б вони жити на природі, у своєму будинку з невеликою ділянкою землі. Найбільша група опитаних - 40,2% - віддали перевагу все ж квартиру заміського будинку. Люди пояснили свій вибір: у місті жити зручніше, легше, є інфраструктура, менше транспортних проблем, швидше добиратися до роботи.

Друга за чисельністю група респондентів - 29,5% (майже третина опитаних) - готові переселитися в заміські будинки. Їхній головний аргумент - «екологія за містом краще». Однак і в цій групі заявили, що переїдуть в «малоповерхівок», тільки в тому випадку, якщо в селищах буде інфраструктура - школи, поліклініки, магазини з доступними цінами і т.д.

Далі місця розділилися так: 20,4% не готові жити в котеджі або таунхаусі тільки тому, що за містом у них вже є дачі; 4,5% - хочуть мати і дачу, і квартиру («добре жити в квартирі в Києві, а у вихідні дні та у канікули приїжджати в будинок за містом і відпочивати ») і 5,4% вагалися з відповіддю.

Потім у киян, які хочуть жити в приватному будинку (нагадаємо, це 29,5%), запитали - переїхали б вони з Києва на вигідних для них умовах в заміське малоповерхове житло. Погодилися переїхати 90,9% учасників цієї групи, відмовилися - 9,1%.

Практично всі причини, названі в якості перешкод для переїзду за місто (клопітно, незручно, далеко від роботи), - так чи інакше стосуються саме проблем з інфраструктурою. Експерти компанії "РеалЕкспо" вже неодноразово відзначали, що ніякого масового переселення городян в селища непомітно саме через це. Елементарний приклад - школи. За якісною освітою все одно доведеться кудись їздити, і швидше за все - до Києва. І дитині шкільного віку ніякого сенсу жити в котеджному селищі немає. Тому поки заміський спосіб життя може влаштувати сім'ї з маленькими дітьми або, навпаки - людей похилого віку. Поки цивілізація концентрується виключно у великих містах, проект з будівництва малоповерхового житла буде пробуксовувати, а люди продовжать сприймати заміські будинки виключно як дачі.


Віктор Коваленко
©Охороняється Законом "Про авторські права"
www.zagorodna.com


Сподобався матеріал?Підпишись на розсилку
Ваші коментарі:
Ваша думка буде першою
 
 
Увійти