• {{ item.product_type }}

    {{ item.brand_name }}

    {{ item.product_name }}

    {{ item.old_price }} грн/кв.м

  • Список повідомлень порожній

Що буде з київськими промзонами?

Читать статью на русском

Прогнози ринку нерухомості

Київ

05.12.2020

Що буде з київськими промзонами? фото
Згідно з Генпланом Києва, перепрофілюванню підлягають понад 1600 га невикористовуваних/занедбаних промзон. За грамотної політики влади ці території потенційно дозволять залучити від $10 млрд прямих інвестицій. Але чи потрібно там будувати житло?
Читайте також: Комерційна нерухомість 2021: прогнози без пророцтв

Чи потрібно Києву 300−400 тис. нових квартир


Що буде з київськими промзонами картинкаРевіталізація промзон, як і реконструкція застарілого житла — цілком реальний потенціал для розвитку Києва. Все частіше лунають заяви про те, що на місці промислових зон потрібно побудувати житлову і комерційну нерухомість.

Потенційно на старих промислових територіях, що підлягають перепрофілюванню, можна звести кілька великих житлових комплексів площею від 150 тис. кв. м, з об'єктами інфраструктури, громадськими просторами і іншим. Всього на 300−400 тис. нових квартир. Щоб старі цехи, наприклад, перетворити на повноцінні місця життя киян, буде потрібно мінімум десять-п'ятнадцять років.

Це в разі позитивного розвитку подій. У реальності для створення з промислового району житлової зони необхідна політична воля, працюючі суди, зважене законодавство і зрозумілі джерела фінансування, як мінімум, доступна іпотека. Нічого з перерахованого в Україні немає.

Забудова промислових зон житлом і комерційною нерухомістю підніме пласт болючих питань.

• Куди переносити промвиробництво?

Передбачається, що промпідприємства будуть винесені за місто. Але вільних ділянок в області не так багато. Крім того, всі працюючі підприємства — це податки в бюджет міста. Чи готовий він ними пожертвувати на користь області?

• Як компенсуватиметься перенесення підприємств?

Всі підприємства, як працюючі, так і непрацюючі, мають законних власників. Питання, з яких джерел буде компенсуватися перенесення підприємств — залишається відкритим. Якщо підприємство працює, то зміна його місця розташування пов’язана з фінансовими витратами. Хто їх нестиме? Для впровадження таких рішень потрібен робочий механізм, а в Україні немає навіть успішного досвіду розселення хрущовок.

Якщо йдеться про непрацююче підприємство, тоді один з варіантів — це його продаж новому власнику під будівництво житлової або комерційної нерухомості. Але тоді інвестор стикається з новою проблемою — недосконалість українського законодавства, зокрема земельного.

• Недосконалість земельного законодавства

Зараз зміна орендаря земельної ділянки та зміна цільового призначення земель — це складний квест, в який залучені суди, громада, місцева влада. Наприклад, в Європі переоформлення договору оренди, в разі якщо принципові умови договору не змінюються, є простою нотаріальною дією. В Україні найчастіше доводиться проходити через суди. А це — час і гроші. Бо поки тривають суди, новий орендар платить податки й орендну плату. Водночас до позитивного рішення суду у нього немає можливостей розвивати проєкт.

Це важливі, але далеко не всі проблеми, з якими зіткнуться охочі забудувати промислові зони. Потрібно розуміти, що промпідприємства — це майно, фінансові відносини — великий клубок різнобічних інтересів. Крім того, чи потрібно Києву 300−400 тис. нових квартир навіть через десять років? Хто їх купуватиме, тим паче за відсутності іпотеки з низькими ставками?

Промзони для інфраструктурних проєктів


І все-таки реанімувати промзони потрібно. Тільки робити це необхідно з огляду на теперішні реалії, а не сподіваючись, що колись інвестиційний і законодавчий «ландшафт» зміниться.

Не секрет, що крім розвитку житлового будівництва, Київ гостро потребує вирішення інфраструктурних і транспортних питань, створення громадських і рекреаційних просторів. Саме тому я вважаю, що близько 70% усіх промислових територій, які «потрапляють» під ревіталізацію, можна використати на благо міста. І не тільки з точки зору наповнення бюджету.

Наприклад, одним з таких важливих проєктів може стати будівництво нового сучасного річкового термінала з перевалки вантажів.

Щоб старі цехи перетворити на повноцінні місця життя киян, буде потрібно мінімум десять-п'ятнадцять років. Це в разі позитивного розвитку подій.

Потенціал Дніпра, за оцінками проєкту ЄС зі сприяння транспортному розвитку річки, використовується від сили на 7−8%. При цьому з 2014 року обсяг річкових перевезень зростає. Згодом наявних потужностей може виявитись недостатньо. Тому столиці в найближчі три-п'ять років буде потрібен сучасний логістичний і перевалочний HUB. У межах цього проєкту створюється відповідна інфраструктура з новими причалами для обслуговування різних типів вантажів, супутнім технічним обладнанням, сучасними виробничими і складськими приміщеннями, з доброю транспортною розв’язкою й організацією під'їзних залізничних колій.

Для реалізації логістичного HUBа знадобиться ділянка від 14 га до 16 га в одній з промзон. Водночас вартість такого проєкту може становити $50−100 млн.

Що він дасть місту? По-перше, податкові надходження до бюджету. По-друге, робочі місця. А по-третє — переорієнтація на річкові перевезення розвантажує дороги, що продовжує термін їх служби.

Потенціал київських промзон цілком дозволить реалізувати кілька схожих масштабних проєктів, не рахуючи нових транспортних артерій, логістичних комплексів, допоміжної інфраструктури тощо. Тому нове життя промзон може виявитися досить вагомою причиною для приходу в столицю великих, передусім іноземних інвесторів, зацікавлених у реалізації амбітних і масштабних проєктів.

Сергій Овчинніков, менеджер проєкту компанії КПС Груп

nv.ua/

Теги:

прогнози ринку нерухомості , Київ

Коментарі

До цієї новини немає коментарів

Читайте також

Используя сервисы Zagorodna.com, вы соглашаетесь с Политикой использования файлов cookie. Мы используем файлы cookie, необходимые для аналитики, персонализации и рекламы.

bigmir)net TOP 100 bigmir)net TOP 100