Що слід знати про звукоізоляцію і як перевірити її відповідність нормам повідомив заступник директора Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації Юрій Тацій.
«Два основних документи, які встановлюють звукові норми для приміщень - наказ МОЗ про санітарні норми допустимих рівнів шуму і ДБН щодо захисту територій і будинків від шуму. Згідно з цими документами, допустимим постійним рівнем шуму в житлових приміщеннях вдень (з 8 до 22 годин) вважають 40 дБА, вночі (з 22 до 8 ранку) - 30 дБА (дБА - акустичні децибели - система вимірювання звуку з урахуванням людського сприйняття). Наприклад, 30 дБА приблизно відповідає гучності настінного годинника, 45-60 - у звичайній розмові, 90 - двигуна мотоцикла. Ці норми мають на увазі постійні джерела шуму: звуки транспорту, вуличний шум, гул інженерних систем», - зазначив він.
Окремо розглядаються непостійні шуми - вечірка у сусідів, собачий гавкіт, звук телевізора.
«Норми щодо захисту від такого шуму визначають звукоізоляційні показниками будівельних конструкцій - наскільки вони здатні не пропускати звук. Індекси шумоізоляції детально розписані в ДБН для кожного виду конструкцій. Наприклад, для перекриттів і стін між квартирами нормою є 52 дБ. Якщо при будівництві ці норми були дотримані, то повсякденний шум з вулиці і сусідніх квартир ми не будемо чути», - зазначив чиновник.
Але в реальності забудовник навряд чи зможе надати документи про відповідність вимогам звукоізоляції. Тому простіше дізнатися, які матеріали були використані.
«Наприклад, суцільна цегляна або залізобетонна стіна завтовшки від 20 сантиметрів забезпечить мінімальну звукоізоляцію. Якщо ж стіни зроблені з дешевих матеріалів, звукоізоляція буде недостатньою », - підкреслив Юрій Тацій.
Норми ДБН встановлюють тільки мінімально необхідні показники. Якщо жителі квартири хочуть, щоб звукоізоляція була дійсно гарною, на стіни і перекриття доведеться встановлювати додаткові звукоізолюючі елементи.
https://www.zagorodna.com/uk
Коментарі