Найбільший критий аквапарк Східної Європи площею понад 18 тис. кв. м, який почне працювати невдовзі, — ось чим нині хизується адміністрація цього найвідомішого сучасного українського курорту.
Заснований на початку нульових у селі Поляниця Івано-Франківської області, приблизно за 650 км від Києва, Буковель спочатку позиціонувався як гірськолижна локація. Проте сьогодні він приймає туристів упродовж усього року. Адже окрім головної спеціалізації пропонує багато іншого: екскурсії, кінні прогулянки й сплави Черемошем, екстремальні розваги — катання на тролеї, родельбані або bike zip (поєднання велосипеда і канатної дороги), різні активності для дітей, а також спа-процедури, комплекс VODA club на березі штучного озера тощо.
Постійне розростання привело до того, що курорт став потужним центром тяжіння для супутніх бізнесів. І війна наче підстебнула ці процеси.
Ба більше: інвесторів — як великих, так і малих — цікавить не лише цей курорт, а й увесь карпатський регіон.
Яскравим доказом цьому слугує той факт, що в жовтні паливний гігант Окко Group Віталія Антонова нарешті оголосив про початок будівництва нового великого гірськолижного курорту — GORO Mountain Resort. Він зʼявиться на Львівщині на висоті 650 м над рівнем моря у Сколівських Бескидах, поблизу сіл Волосянка та Верхня Рожанка, що входять до Славської ОТГ.
Це буде місце для активного відпочинку, а також оздоровлення та психологічної реабілітації, пояснили NV у пресслужбі Окко Group.
Їсти, пити, відпочивати
До великої війни в Буковелі відпочивало приблизно 2 млн туристів на рік. Зараз цей потік поменшав, адже курорт залишився без іноземних гостей, передусім — арабів. Проте, на думку деяких експертів, у Поляницю активніше зʼїжджаються українці. Але точні дані про актуальну кількість туристів у пресслужбі курорту NV не захотіли надавати.
Водночас, посилаючись на Держагентство розвитку туризму, в керівній компанії зазначили: податкові надходження від галузі в Івано-Франківській області за перше півріччя 2024‑го сягнули майже 120 млн грн. І це вдвічі більше, ніж було за аналогічний період 2021‑го. «Більшу частину цієї суми згенерував саме Буковель», — запевнили у керівній компанії.
Популярне серед туристів місце визначити легко — туди тягнуться заклади харчування. У цьому сенсі найбільший гірський курорт країни може посперечатися навіть із Києвом чи Львовом. Адже тут тепер зустрічає гостей справжнє розмаїття ресторанів, зокрема представники відомих мереж — Il Molino, Tbiliso, Сушия та інші, а також низка закладів місцевої кухні.
Буковель привернув увагу й відомого київського ресторатора Михайла Бейліна, який влітку відкрив там піцерію Margherita площею 1.000 кв. м на 300 посадкових місць. До слова, це перший досвід його компанії La Famiglia за межами столичного регіону.
Бізнесмен пояснив NV, що наважився на цей крок через розвиток курорту. «Ми бачимо комплексний підхід, нас це приємно вразило, — зазначив він. — Ми віримо, що там буде наш споживач».
Свої заклади в Буковелі має й львівський Холдинг емоцій !FEST, відомий концептуальними ресторанами й кавʼярнями. Один із таких закладів — Пʼяна Вишня — відкрився тут ще наприкінці 2019‑го, приблизно тоді ж — і Львівська майстерня шоколаду.
З того часу Буковель істотно збільшився, а поняття міжсезоння практично зникло, розповів Тарас Маселко, PR-директор !FEST. Попит на послуги сфери харчування значний — у будь-який час року відвідувачів у місцевих закладах холдингу доволі багато. Тому львівʼяни, за словами Маселка, планують збільшити свою присутність у Буковелі: додати можливостей існуючим ресторанам та відкрити нові, зокрема Реберню.
Бейлін спостерігає, що окрім ресторанної справи у Буковелі динамічно розвивається індустрія нерухомості, та й інфраструктура загалом. На його переконання, курорт має чималий потенціал для подальшого зростання, передусім у сфері локального туризму та розвитку міжсезонного напрямку.
Буковель намагається не відставати: торік тут збудували оглядове колесо. А до того запустили медичний центр, який пропонує не лише невідкладну допомогу, а й послуги з діагностики та реабілітації.
Тиха карпатська гавань
Упродовж останніх 3‑4 років Буковель збирає значні інвестиційні надходження, зауважив Артур Лупашко, гендиректор керівної компанії Ribas Hotels Group. «Побудовано нові дороги та тротуари, закінчується будівництво нового аквапарку та близько 25 нових готелів різного рівня», — додав він у розмові з NV.
І цей розвиток відбувається на тлі зменшення кількості туристів. «2021 рік був набагато кращий, ніж будь-який інший рік вже під час великої війни», — розповів Лупашко, говорячи про заповнюваність обʼєктів Ribas у Карпатах.
До повномасштабного вторгнення в Буковель їхало чимало іноземців, що істотно впливало на середній тариф, на завантаженість і, відповідно, на прибутковість усіх готелів і розважальних атракцій курорту, пояснив він. Нині ж не так багатолюдно: у готелі Ribas Karpaty заповнюваність у першому кварталі року була на рівні 61 %, а в другому — лише 41 %. Водночас середній минулорічний показник сягнув 55 %.
Війна прямо не спонукає до розвитку локації, але й не гальмує його, як, наприклад, це відбувається на Одещині, звідки й походить Ribas Hotels Group, розповів Лупашко. У випадку Буковеля визначальним для надходження інвестицій став новий фактор — дохідна нерухомість. Йдеться про так звані кондо-готелі. Окремі номери чи апартаменти в них розкуповують приватні інвестори, а пасивний дохід від здачі в оренду забезпечує керівна компанія, яка й веде усі справи, залишаючи собі близько 20 % прибутків.
«У 2019 році були вже проєкти кондо-готелів у Карпатах, в Києві, у Львові. І під час війни цей тренд посилився», — пояснив Лупашко.
У Ribas Hotels Group в Буковелі та агломерації будується 11 таких інвестиційних обʼєктів. Один із них — Mandra Morion — уже попрацював перший квартал, а інвестори отримали свої дивіденди, розповів Лупашко. Аналогічні проєкти компанія реалізує в Яремче, Яблуниці, Микуличині та Поляниці. Усі вони на 70 % розпродані інвесторам, яких уже понад 1,2 тис.
На думку Лупашка, приватні інвестори, навіть ті, що раніше купували житло чи комерційні площі, тепер вважають, що готельна нерухомість найбільш приваблива. Йдеться як про пасивний дохід на рівні 8‑12 % річних, так і про капіталізацію, тобто здорожчання карпатських обʼєктів, які зараз додають у ціні по 5‑10 % на рік.
Житлова нерухомість програє ці змагання, пояснив Лупашко, та й забудовники вже не зводять житло у колишніх обсягах. Тож інвестувати накопичення в готельну нерухомість у перспективному регіоні — непоганий варіант, розмірковує експерт. А це, своєю чергою, спонукає забудовників зводити саме готелі, а не житлові будинки. І передусім на курортах.
Буковель притягує інвесторів і девелоперів, бо це вже давно працюючий курорт, який стрімко розвивається і де будуються дороги. Тому й ціни тут найвищі в регіоні — в одному з готельних комплексів, що тільки-но зводиться, за номер категорії стандарт просять не менш як $3 тис. за «квадрат», і це за умови повної оплати.
«Та йдеться не тільки про Буковель, — уточнив Лупашко. — Багато будують у Закарпатті, Ужгороді, у Поляні, Яремче, Микуличині, — в усьому карпатському регіоні».
За спостереженнями Марка Марченка, CEO та засновника компанії-забудовника Sensar Development, класичний варіант «паркування грошей» під нерухомість втратив актуальність навіть у столиці, не кажучи вже про схід країни. Тож індивідуальні інвестори із заощадженнями в межах $50‑100 тис. почали придивлятися до обʼєктів на більш безпечному заході.
Sensar, яка раніше будувала житлові комплекси, клініки та офісні центри в Запоріжжі, тепер зводить котеджні містечка та готелі в Карпатах. Один із них компанія будує в Яремче — на 330 номерів. 80 % із них вже розпродані, хоча здати обʼєкт Марченко планує лише в наступному році.
«Купувати квартиру, наприклад у Львові чи в Ужгороді, — це не зовсім зрозуміло людині з Харкова: що з нею робити, як її здавати, ремонтувати тощо? А дохідна нерухомість відповідає на всі ці запити: забудовник або керівна компанія робить ремонт, наповнює повністю ці номери і займається управлінням, — пояснив Марченко. — Це готовий бізнес».
До речі, у Карпатах стався справжній бум котеджних містечок як обʼєктів дохідної нерухомості — з власними ресторанами та спа-центрами. Якщо у 2021 році на Івано-Франківську та Закарпатську області припадало 5 % серед усіх запущених в Україні в експлуатацію таких локацій, то зараз — майже 22%, розповіла NV Олена Унаньян, директорка з розвитку бізнесу ЛУН. У компанії порахували динаміку стартів продажу котеджів у різних регіонах і зʼясували, що на Івано-Франківщині темпи зросли в 1,7 рази проти 2021 року, а на Закарпатті — у 3,5 рази «Є велика активність у цій ніші», — вважає експертка.
Потужний конкурент
«Наша нерухомість за два тижні після виходу цієї новини піднялася в ціні на 15 %», — розповів Марченко про котеджне містечко, яке його компанія завершує будувати у Славському. А під «цією новиною» він мав на увазі оголошення від Окко Group про початок зведення GORO Mountain Resort.
Загальні інвестиції у проєкт, який Окко планує реалізувати за 15 наступних років, сягнуть $1,5 млрд. З них більшу частину планується залучити від сторонніх інвесторів — як внутрішніх, так і міжнародних.
За ці гроші на 1,2 тис. га побудують 41 лижну трасу загальною довжиною 75 км. А ще 17,5 км витягів, зокрема дві сучасні гондольні канатні дороги та 11 крісельних. Окрім того, GORO матиме 25 готелів на 5.500 номерів.
Першу чергу — 10 лижних трас, кілька витягів та готельних комплексів із необхідною інфраструктурою — планують збудувати приблизно за чотири роки.
GORO, як і Буковель, буде всесезонним: гостей приваблюватимуть походи, велоспорт, екотуризм, хайкінг, велнес-центри з басейнами, спа, спортивні та сімейні зони відпочинку і навіть кінотеатр. «Ми розглядаємо різні категорії відвідувачів, зокрема спортсменів, сімʼї з дітьми, молоді пари, компанії друзів, бізнес-спільноту, dog-friendly гостей, літніх людей та людей з особливими потребами», — пояснив NV Василь Даниляк, СЕО групи Окко.
А розташування курорту поблизу кордону сприятиме, на його думку, притоку іноземних відвідувачів, яких після війни побільшає.
Після завершення всіх черг будівництва GORO зможе приймати в середньому 13 тис. гостей щодня. Його лижна інфраструктура розрахована на 25 тис. осіб для одночасного катання, уточнив Даниляк. «У річному вимірі ми очікуємо на потік близько 1,5‑2 млн туристів», — додав він.
Проєкт передбачає створення 25 тис. робочих місць. І він, на думку топменеджера Окко, стане магнітом не лише для українських та іноземних туристів, а й для інвесторів, адже сприятиме розвитку інфраструктури в регіоні. «Підприємці відкриватимуть у Славській ОТГ нові заклади харчування, магазини, сервіси та інші обʼєкти, орієнтовані на туристів», — вважає Даниляк.
«Це довгострокові інвестиції для Окко Group, і повернуться вони щонайменше через 15 років після завершення проєкту», — пояснив СЕО групи. А для інвесторів, які вкладаються в готельні номери як бізнес, цей термін може, за його словами, становити від 7 до 12 років.
Ще місце є
Українські Карпати мають гарні перспективи для подальшого розвитку, вважають в Окко Group.
Згідно з даними міжнародної платформи SkiResort, в Україні є 57 гірськолижних курортів із майже 200 км трас. Проте лише девʼять із них мають траси завдовжки понад 5 км, що є мінімальним стандартом для індустрії. «Разом це 130 км для катання, з яких половина — у Буковелі, якому вже 20 років», — додали у пресслужбі Окко Group.
Водночас європейські курорти за цими показниками перевершують Україну в рази. Зокрема, Польща має 272 курорти з 510 км гірськолижних трас, Чехія — 315 курортів та 695 км трас, а Словаччина — 124 і 448 відповідно. Що вже казати про Австрію з її 440 гірськолижними курортами та 7. 270 км трас.
Тож простору для подальшого розвитку українських Карпат вистачає.
Коментарі