Євросоюз активував тимчасовий захист для людей з України, які рятуються від війни, що розв'язана Росією. За це у п'ятницю, 4 березня, проголосувала Рада ЄС на засіданні у Брюсселі. Рішення вже опублікували в Офіційному журналі Євросоюзу, і воно одразу набуло чинності.
Директива ЄСС про тимчасовий захист
Після війн на Балканах у 1990-х та на початку 2000-х у Євросоюзі ухвалили Директиву про тимчасовий захист (ДВЗ). Її розробили для ситуацій масового надходження біженців на територію ЄС. Ідея механізму - не допустити навантаження систем надання притулку, адже вони не в змозі швидко обробити сотні тисяч чи мільйони прохань. У Єврокомісії прогнозують від 2,5 до 6,5 млн переміщених українців, які шукатимуть захисту у ЄС.
До нинішньої війни, з моменту прийняття у 2001 році, цю директиву так жодного разу й не активували. Дія ДВЗ поширюється на всі держави Євросоюзу, за винятком Данії.
Скільки діє тимчасовий захист для українців?
З 2017 року українцям не потрібна віза для в'їзду до Шенгенської зони. Але безвізовий режим дозволяє бути в ЄС лише 90 днів. У цей час можна їздити по всій Шенгенській території. ДВЗ практично знімає обмеження на термін перебування в ЄС, передбачене безвізом. Спочатку тимчасовий захист діятиме один рік. Якщо ситуація не стане кращою, її дія автоматично триватиме на півроку, а потім, за необхідності, ще стільки ж. Після цього Рада ЄС може продовжити захист ще на рік – лише до трьох років.
Водночас, якщо ситуація в Україні покращиться та дозволить переміщеним людям безпечно повернутися додому, то Єврокомісія може запропонувати зупинити дію ДВЗ.
Відмінність тимчасового захисту від притулку
Представники ЄС наголошують, що українці, які рятуються від російської агресії, є біженцями. Втім, у директиві використовується інше слово - переміщені особи. Справа в тому, що тимчасовий захист та статус біженця – різні юридичні процедури.
Під час перетину кордону мешканці України мають право подати прохання про притулок. І поки його розглядатимуть, їм доведеться залишатися в тій країні, де вони його подали, - Польщі, Словаччині, Угорщині чи Румунії. Але надання статусу біженця можна чекати багато місяців.
А ось статус тимчасового захисту українці, які рятуються від війни, набувають після перетину кордону автоматично. Вони одразу можуть їхати в ту країну ЄС, де їм буде зручніше знайти місце проживання. Наприклад, де вони живуть родичі чи знайомі. При цьому в них залишається право подати прохання про притулок.
На кого поширюється тимчасовий захист ЄС?
Тимчасовий захист поширюється насамперед на три категорії осіб:
Перша - громадяни України, які проживали на її території станом на 24 лютого і вимушено залишили свої будинки через вторгнення російських військ.
Друга – люди, які мають політичний притулок в Україні.
Третя – члени сімей перших двох категорій. Йдеться про чоловіка/дружину (включаючи і незареєстровані шлюбні відносини, щоправда, якщо їх визнає держава ЄС, на територію якого в'їжджають) та неповнолітніх дітей. Це можуть бути близькі родичі, якщо вони проживали разом і залежали від людини з перших двох категорій.
Держави ЄС зможуть надати або європейський тимчасовий захист, або аналогічний статус за національним законодавством, громадянам третіх країн, які мали в Україні постійний дозвіл на проживання, але які не можуть повернутися на батьківщину, бо це небезпечно.
Рішення Ради ЄС не передбачає тимчасового захисту для громадян третіх країн, які не мали постійного посвідчення на проживання в Україні, якщо їхня батьківщина є безпечною країною. Йдеться насамперед про іноземних студентів. У Єврокомісії їм обіцяють допомогти у поверненні додому. Але держави ЄС можуть їм надати тимчасовий захист.
Рада ЄС рекомендувала надати тимчасовий захист і людям, які виїхали з України незадовго до 24 лютого, рятуючись від можливої війни або якщо вони були у відпустці чи відрядженні в Євросоюзі. Але це теж на розсуд національної влади.
Які права надає українцям тимчасовий захист?
Окрім можливості перебувати на території ЄС протягом дії директиви, тимчасовий захист дає й низку інших прав людям з України, які рятуються від війни. Це право на проживання, доступ до ринку праці та житла, соціальна та медична допомога. Під доступом до роботи розуміють не лише можливість працювати, а й займатися підприємництвом, та відвідувати курси підвищення кваліфікації чи освоєння нової професії. А діти, які прибули без батьків або інших родичів, отримують право на опікуна та доступ до шкільної освіти.
Ці права прив'язані не до всього ЄС, а до конкретної держави. Для того, щоб ними скористатися, потрібно звернутися за дозволом на проживання до органів влади, які займаються питаннями тимчасового захисту. У різних країнах це можуть бути різні установи. Там переміщеним українцям мають видати документ, який пояснює зрозумілою їм мовою їхній статус та права.
Після отримання дозволу на проживання подорожувати в інші країни Шенгену можна буде за звичними для безвізу правилами: не більше 90 днів за кожен 180-денний період.
Це набір мінімальних стандартів. Якщо якась держава Євросоюзу надає велику підтримку, це лише вітається.
Втікачі з України можуть в'їхати до ЄС без біометричного паспорта
Водночас Єврокомісія затвердила методичні рекомендації прикордонникам країн ЄС, які є сусідами з Україною. Він має полегшити перетин кордону українськими біженцями. Для цього прикордонникам радять послабити контроль. Повноцінну перевірку слід проводити лише тоді, коли є сумніви щодо ідентифікації особи або є підстави вважати, що людина несе загрозу, наприклад, терористичну. Щоб уникнути черг, перевірку особи можна проводити не лише на кордоні, а й у інших безпечних місцях.
Українці з біометричними закордонними паспортами можуть в'їхати до ЄС без проблем. Складніша ситуація з тими, хто не зміг взяти біометрику з собою або ж у когось немає ні її, ні взагалі закордонного паспорта. Прикордонникам рекомендують видавати їм декларацію про в'їзд до ЄС та/або тимчасовий проїзний документ. Важливо, щоб у людей, які прибувають на кордон, був хоч якийсь документ - внутрішній паспорт, прострочений закордонний паспорт або свідоцтво про народження для дітей. Тоді прикордонникам легше встановити особистість.
Митне оформлення речей та домашніх тварин
Єврокомісія рекомендувала спростити ввезення в ЄС особистих речей біженців. Зокрема, українців можуть звільнити від сплати мит чи ПДВ за некомерційне ввезення речей. Прикордонникам рекомендували також спростити ввезення свійських тварин. Брюссельські чиновники проінформували про це ветеринарні органи сусідніх з Україною держав.
У той же час, прикордонникам рекомендували дуже уважно стежити за тим, щоб контрабандисти не скористалися ситуацією і не спробували ввезти в ЄС небезпечні товари, наприклад зброю або вибухівку.
Коментарі