Чи захистить людей підвал у панельному будинку, чи безпечно перебувати у підземному паркінгу та чи працює правило «двох стін». Відповідь на такі питання, на жаль, актуальна у 2022 році.
Ці питання вже кілька місяців обговорюють у Верховній Раді, дискусія завершилася затвердженням законопроекту 7398, який підписав президент Володимир Зеленський.
Про що йде мова? Усі нові будинки — і п'ятиповерхові, і великі ЖК на кілька під'їздів по 24 поверхи мають бути обладнані бомбосховищами. І бути доступними для маломобільних груп населення. Нові бомбосховища мають з'явитися у існуючій забудові, що, на думку авторів законопроекту, дозволить створити в Україні мережу захисних споруд.
Які нюанси законодавці не врахували
Автори законопроекту зазначають, що мережа бомбосховищ з'явиться не лише у новобудовах, а й уже у існуючих житлових масивах. І тут постає питання. Проектуючи захисні споруди в новобудові, можна передбачити всі нюанси, а ось що робити з існуючими будинками? Уявіть собі бомбосховища на сотні людей посеред двору, яке повинне захищати місцевих жителів від вибухових хвиль, ураження хімічними, радіоактивними та біологічно небезпечними речовинами. Ще в ньому повинні зберігатися необхідні запаси їжі, питної води, повинна бути проведена вода, каналізація, електрика, засоби зв'язку та налагоджена подача повітря. Хто має будувати, обслуговувати і де взяти кошти та землю на це?
До речі, у документі чітко не прописано — хто має відповідати за утримання бомбосховищ. Це будівельна компанія, обслуговуюча організація, власники квартир чи приміщень чи місцева адміністрація? Не дуже зрозуміло, що законодавці мають на увазі під «задовільним станом» захисну споруду. Цей момент, на мою думку, слід уточнити.
Не дуже зрозуміло, чому бомбосховище має бути в кожному новому будинку. А якщо девелопер забудовує цілий квартал, наприклад, з 10-15 розташованими поряд висотками? Чому в такому комплексі не відкрити три великі бомбосховища, якщо дістатися кожного з них можна в розрахунковий час? Якщо така норма вводитиметься, то, на мою думку, краще, щоб вона діяла для комплексної забудови. І щоб не виникало ситуації, коли мешканцям багатоповерхівки рекомендують користуватися бомбосховищем у сусідньому районі, до якого вони не мають жодного стосунку.
Що можна зробити
Чи знаєте ви, що забудовники мають будувати об'єкти інженерно-технічного захисту згідно проголосованого Верховною Радою законопроекту? Така норма вже давно прописана у Державних будівельних нормах (ДСП), але не завжди виконувалася. Цікаво, як Державна архітектурно-будівельну інспекція (ДАБІ), яка вже ліквідована, видавала девелоперам документи про введення будинку в експлуатацію. І в таких новобудовах немає бомбосховищ. Можливо, не потрібно переписувати закони, а лише контролювати їх виконання, щоб об'єкти будували згідно з чинними нормами та законами? Наприклад, у наших житлових комплексах ми передбачали необхідні заходи захисту мешканців, формували безпечні зони у проекті та на будівництві і до ухвалення нового закону.
Після початку повномасштабної війни експерти багато розповідають про досвід Ізраїлю, який уже кілька десятиліть страждає від ракетних обстрілів. На початку 90-х місцеві жителі під час повітряних тривог, які часто оголошувалися вночі, одягали протигази та ховалися у безпечних місцях. Тоді в Ізраїлі і вигадали безпечні кімнати, які можуть розміщуватися або на поверсі, або в кожній квартирі. Останні зроблені із залізобетону, обладнані захисними вікнами, сталевими важкими дверима та фільтрами повітря. Їх можна робити окремо та монтувати в будинок. У мирний час такі кімнати використовуються як кабінети або дитячі, а під час бомбардувань захищають сім'ю від уламків ракет або хімічної зброї. Ми хочемо перейняти досвід Ізраїлю. Думаю, на такий крок підуть інші забудовники з усієї країни. При створенні захисних кімнат важливо не економити на матеріалах, а контролюючим органам перевіряти дотримання всіх норм.
На мою думку, неможливо створити нову мережу захисних споруд швидко і без великих інвестицій, яких держава в умовах повномасштабної війни все одно не має. Однак можна перевірити вже існуючі бомбосховища, внесені до реєстру і на які витрачалися бюджетні кошти. Доведеться розірвати договори оренди з бізнесом, який орендує такі приміщення, а деякі об'єкти доведеться упорядковувати. Тому що в деяких із них небезпечно перебувати навіть без повітряної атаки. Кримінальна відповідальність за порушення цих норм змусить адміністрацію, забудовників, ДІАМ їх виконувати.
Найбільш практичний вихід із ситуації — там, де їх справді не вистачає, будувати підземні чи наземні споруди подвійного призначення, які, крім захисту населення під час небезпеки, мають ще й комерційну чи побутову функцію у мирний час. Це допоможе виконати норми закону та захистити населення під час війни, а з іншого боку, суттєво не підвищувати вартість житла. Тому, кому будуть потрібні ці «бетонні пам'ятники» після нашої перемоги?
На мою думку, кожному населеному пункту потрібно проаналізувати поточну ситуацію з існуючими бомбосховищами, привести у відповідність вже існуючі та знайти місця, де справді потрібно відкрити додаткові бомбосховища. Найкраще це робити з використанням генерального плану розвитку міста. Усі подібні нові норми — орієнтація на майбутнє, оскільки зараз, у період війни, швидко створити мережу захисних споруд неможливо. І досвід війни треба зважати саме на Україну. На жаль, у нас його вже достатньо. А, власне, норми воєнного часу необхідно писати виключно з військовими, технічними та будівельними експертами.
Максим Макаров, керівник проектно-архітектурного бюро Avalon
https://www.zagorodna.com/uk
Коментарі