Спробую сформулювати декілька припущень, чому ж містяни так не люблять новобудови.
По-перше, коли ми говоримо про міста-мільйонники, то в них дуже часто зводять просто квадратні метри, які схожі (чи до певного часу були схожі) на звичайні житлові вулики – з дуже щільною неестетично забудовою, що всього за 5-10 років взагалі втрачає будь-яку новизну і виглядає, як стара радянська забудова.
По-друге, найбільший страх містян – окремо розташована свічка, особливо якщо вона з'являється у їхньому дворі. Саме такі новобудови практично ніколи не беруть до уваги контекст, в якому вони зводяться. А ще такі “новобудови” люблять з'являтися на території спортивних майданчиків та зелених зон, якими до того користувалися місцеві.
По-третє, навантаження на інфраструктуру – парковки, садочки, школи. Навантаження, яке створює така новобудова, розподіляється у наколишньому середовищі, а люди все ж таки звикли до певного комфорту і стану речей, який в них був протягом 20-30 років. Зрозуміло, що місцеві не раді такому сусідству.
По-четверте, зазвичай ці будівлі забудовують максимум території своєї ділянки, а значить – на 2-3 роки створюють дискомфорт своїм сусідам. В українському будівництві поки мало акустичного і візуального комфорту на час зведення об’єкту.
А загалом – для багатьох жителів їхні міста – це приємні згадки з дитинства про зелені вулиці, незабудований центр та будівлі, що рідко вищі за 5-9 поверхів. Тому їм боляче, коли вигляд міста, яке вони так люблять, змінюється в будь-яку іншу сторону.
Що ж робити, аби містяни були за нове будівництво?
Комплексно освоювати територію – створювати ті самі міста в місті, коли у людей може не виникати потреби щодня виїздити за межі комплексу, бо все необхідне для життя тут є. Зрозуміло, що, до прикладу у Києві, вільних від забудови ділянок практично немає, але є велика кількість промислових зон, які можна ревіталізовувати. І таких прикладів вже доволі багато.
Комплексна забудова – це дійсно кардинально інша якість життя. І якщо ми почнемо створювати такі об'єкти, містяни будуть тільки раді і охоче в них переїжджатимуть, а не критикуватимуть за будь-якої нагоди. А от забудова та реконструкція у межах історичних ареалів має бути на конкурсній основі, коли залучається місцева громада та обирається найкраще рішення з-поміж запропонованих.
Анна Іскіердо, архітекторка, креативна директорка проєкної компанії АІММ
https://www.zagorodna.com/uk
Коментарі