Однією з головних причин стагнації Нацбанк називає невідповідність між тим, що продають, і тим, що хочуть купити українці.
На ринку переважають більші й новіші квартири з високою ціною, тоді як покупці шукають доступніше житло. У третьому кварталі 2025 року було укладено близько 84 тис. угод купівлі-продажу — майже стільки ж, як і торік. Водночас оподатковуваних угод стало менше, а порівняно з довоєнним 2021 роком їхня кількість знизилася майже на третину.
Найбільший попит зосереджений у містах: дві третини угод припадають на квартири. Середня площа купленої квартири — 48 кв. м, будинку — 70 кв. м. Середній вік житла — 45 років, у Києві — близько 20 років. На столицю та три області (Київську, Дніпропетровську і Харківську) припадає 39% усіх угод.
Пропозиція житла скорочується не лише через нестачу фінансування девелоперів, а й через масові обстріли: за дев’ять місяців 2025 року пошкодженого житла більш ніж удвічі більше, ніж торік. Безпекові ризики та перебої з електро- і теплопостачанням і надалі стримують попит.
Ціни продажу загалом залишаються стабільними. Подорожчання зафіксоване лише в окремих західних регіонах. У Києві, Львові та більшості областей ціни за пів року майже не змінилися. За оцінкою НБУ, фундаментальних причин для зростання цін наразі немає, адже попит і собівартість будівництва зростають повільно.
Іпотека досі відіграє незначну роль: у кредит купують менш ніж 3% житла. Вищі показники — у Києві та області, а також на заході країни. У сегменті нового житла кожна п’ята квартира купується в іпотеку завдяки програмі єОселя, але в більшості акредитованих новобудов іпотечних продажів фактично немає.
Нацбанк очікує пожвавлення іпотеки з наступного року — за умови оновлення механізмів єОселі та впровадження європейських стандартів оцінки й контролю у будівництві.
Хочете отримувати актуальні новини про ринок нерухомості першими?
Підписуйтесь на наш Telegram-канал.
Коментарі