Ринок потребує розміру іпотечних ставок нижче 10%

До кінця 2019 року можна розраховувати на зниження відсотків за кредитами на 1-2% за умови зниження депозитних відсотків та продовження політики НБУ, спрямованої на зниження облікової ставки. Про це на прес-конференції «Іпотека після виборів: чого чекати покупцям житла, до чого готуватися забудовникам» повідомила Олена Дмітрієва, Заступник голови правлінння «ГЛОБУС БАНКУ».

Вона також вважає, що важливим для іпотеки є зменшення відсоткових ставок за кредитами нижче 15% річних.

«Зниження відсотків за кредитами на 2–3% збільшить попит клієнтів на іпотеку. Очікуємо, що кількість таких звернень зросте на 20%», — зазначила Олена Дмітрієва.

Експерт наголосила, що для суттєвого розвитку іпотечного кредитування необхідно дозволити банкам використовувати заставу у вигляді майнових прав на нерухоме майно, а також знизити оцінку розміру кредитного ризику з існуючих 13,5% (постанова № 351 НБУ) до 2%.

«Для поліпшення ситуації з іпотечного кредитування вкрай потрібен перегляд існуючої нормативної бази та віднесення „майнових прав“ до категорії „прийнятного“ забезпечення, це, в свою чергу, зменшить необхідну норму резервування. Це дасть змогу більшій кількості банківських установ розвивати кредитування нерухомості на первинному ринку під заставу майнових прав та зменшить відсоткову ставку по іпотечних кредитах», — підкреслила Олена Дмітрієва.

При діючих відсоткових ставках, на її думку, розвиток іпотечного кредитування можливий тільки за умови впровадження спільних іпотечних програм між банками та забудовниками. Вона вважає що у найближчі 1,5 роки кількість таких програм в Україні може збільшитися на 15–20%.

«У 2019 — 2020 роках очікуємо на збільшення кількості спільних програм із забудовниками не лише в активних Києві та Харкові, а ще у Львові, Одесі, Дніпрі. Саме в цих регіонах очікується активний розвиток партнерських програм між банками та забудовниками», — підсумувала Олена Дмітрієва.

Взагалі український ринок потребує іпотечних ставок нижче 10% річних. Про це на прес-конференції повідомила Орися Юзвишин, Директор департаменту роздрібних клієнтів АТ «Кредобанк». Вона зауважила, що зараз складно прогнозувати швидке зниження відсоткової ставки за іпотечними кредитами, оскільки учасники ринку переважно здійснюють іпотечне кредитування за рахунок короткострокових запозичень на ринку.

Орися Юзвишин розповіла, що на сьогодні вартість гривневого депозитного фондування є високим і крім того відчувається брак ресурсів.

«Ставка 12 місячних депозитів в національній валюті знаходиться в середньому в діапазоні 15–16%, що визначає іпотечну вартість. Іпотечне кредитування потребує довгострокове фондування, а українські банки на сьогодні не мають доступу до інших джерел фінансування окрім депозитів», — сказала вона.

На її думку, альтернативою могли б стати іпотечні облігації (цінні папери забезпечені житловою іпотекою), емітовані іпотечним банками, які б сприяли залученню довгострокових ресурсів, в тому числі й з-за кордону.
Орися Юзвишин звернула увагу на те, що законодавча ініціатива є надзвичайно важливою зокрема в питаннях, які сприятимуть зниженню ціни іпотечних ресурсів. Зокрема йдеться про формування програм з боку НБУ, в яких іпотечне кредитування було б виведено в ранг привілейованих через послаблення вимог до формування резервів, як з позиції оцінки доходів позичальника, так і оцінки самого забезпечення.

«Приклад країн-сусідів щодо функціонування іпотечних банків може стати в нагоді і в Україні, коли залучення довгострокових дешевих ресурів відбувається шляхом емісії іпотечних облігацій. Важливим також є проведення швидких реформ, пов’язаних з легалізацією оплати праці, виведення зарплат із „сірої“ зони, що, безумовно, сприятиме розвиткові кредитування», — зазначила експерт.

На її погляд, також слід звернути увагу на потребу суспільства у дешевих цільових іпотечних кредитах.
«Для реалізації існуючих суспільних потреб в доступній іпотеці, необхідно в найкоротший термін доопрацювати наявні програми молодіжного житлового кредитування та Державної іпотечної установи спільно з комерційними банками. Без спільної роботи держави та банківського сектору необхідного прориву досягнути не можливо», — зауважила Орися Юзвишин.

Щодо розвитку програм з розтермінування, а також спільних іпотечних програм між забудовниками та комерційними банками, експерт відзначила, що кількість іпотечних програм зростатиме, оскільки забудовники потребують фінансування свої забудов.

«Розтермінування платежів, запропоноване забудовниками, не буде довготривалим, і є лише вимиванням їхніх обігових коштів. Крім того, програми на виплат зазвичай прив’язані до курсу валют, що, окрім кредитного ризику, перекладає на позичальника ще й ризик валютний. Тому очевидно, що в найближчі роки разом із збільшенням кількості спільних іпотечних програм між банками і забудовниками, знижуватиметься кількість програм із розтермінування купівлі квартир», — підсумувала Орися Юзвишин.

propertytimes.com.ua