В урочищі Китаїв девелоперська компанія KAN Development планує побудувати об'єкти громадського призначення із туристичним хабом та дитячими навчальними закладами. Вони — частина великого мікрорайону, який буде створюватися на сусідніх ділянках в урочищах Самбурки та Болгарське. Будівництво ще не розпочалось, однак вже з’явились перші суперечки.
Господарський суд Києва 16 січня розгляне позов Офіса Генерального прокурора до Київської міськради та Київської овочевої фабрики — орендаря земельної ділянки. Позивач вимагає вилучити на користь держави 21,5 га землі в Китаїво. На думку прокуратури, місцева рада перевищила свої повноваження 17 років тому, виділивши частину землі в урочищі в оренду та змінивши її цільове призначення з земель сількогосподарського призначення.
poster
Засновник KAN Development Ігор Ніконов, який виступає інвестором проєкту, каже, що не планує забудовувати землі охоронного статусу та хоче відновити розташовані в цьому районі культурно-туристичні місця. Що на це скаже Феміда?
Туристичні місця
Китаїв — історична місцевість у східній частині Голосіївського лісу, де розташовувалось чернече селище. Частина цієї території багата на історичні місця — тут розташований монастир, рукотворні печери та ставки. «Зараз майже уся ця місцина захаращена сміттям та зовсім не нагадує туристичну локацію», — каже Ігор Ніконов.
Ще в далекому 2007 році Київська міська рада виділила земельну ділянку в урочищі Китаєво в оренду Київській овочевій фабриці та дозволила зводити тут комерційні об'єкти — житло, торгові та офісні будівлі. Однак досі уповноважені державні органи не розробили режими використання цієї території.
Першим із великих девелоперів на цей об'єкт звернула увагу компанія SAGA Development. Бюро Architectural Prescription i Zotov&Co на її замовлення навіть розробили архітектурну концепцію забудови Китаїво. Вони пропонували створити квартали, а висота будинків мала б коливатися від одного до дев’яти поверхів. Навколо кожного із них — відкриті громадські простори. Однак цей проєкт так і не був реалізований.
Власник SAGA Development Андрій Вавриш в коментарі NV Бізнес пояснив, що провели зустрічі та обговорення з місцевими мешканцями. І на певному етапі зрозуміли, що жителі Китаїва не готові долучатися до майбутнього розвитку території та брати частину відповідальності за це. «Тож, ми визнали, що проєкт не на часі й вирішили відмовитися від його реалізації», — розповів він.
Зараз цим питанням опікується Ігор Ніконов. Він каже, що компанія готова виконувати всі вимоги громади, Міністерства культури, Інститута археології та інших участників. І вже розпочала цей процес. «У нас є досвід реалізації складних об'єктів, ми вміємо адаптуватись», — каже він. Та додає, що саме в урочищі Китаїво житла не буде, тут передбачені туристичний хаб, громадські центри, дитячі навчальні заклади, місця для проведення ярмарок та туристичних фестивалів. Територію навколо культурно-історичних об'єктів планується привести до ладу. Житло, а це низькоповерхові будинки, буде побудовано переважно на сусідніх ділянках.
Що каже прокуратура
Офіс Генерального прокурора незадоволений проєктом. У позовній заяві зазначено, що урочище відноситься до земель історико-культурного призначення і має належати державі, а не місту. Київська міська рада, як вважають прокурори, не мала права розпоряджатись цією ділянкою та виділяти її під забудову ще у 2007 році.
В позовній заяві зазначається, що незавершення технічної процедури встановлення меж національного парку не призводить до втрати статусу території, її знищення чи передачі третім особам. У цьому випадку мова йде про земельну ділянку.
Офіс Генпрокурора просить суд повернути землю. Що про це думають в Київській міській раді - поки невідомо. Її прес-служба не відповіла на запит NV Бізнес.
Ніконов обізнаний, що частина урочища Китаїво і справді має охоронний статус, однак ця ділянка не входить до меж заповідника, куди її хочуть приєднати. «У нас є документ, який підтверджує, що наша ділянка не відноситься до земель історико-культурного призначення і там можна будувати об'єкти. Ми навіть готові оплатити роботу археологів, щоб вони провели в урочищі свої розкопки», — каже Ніконов. Та додає, що усі 17 років Київська овочева фабрика платила орендну плату за землю і нікого ця ділянка не цікавила, а зараз до неї неочікувано зʼявився підвищений інтерес.
Старший партнер юридичної фірми "Кравець та партнери" Ростислав Кравець визнає, що Київська міська рада дійсно могла виділити землю із порушеннями. «Компанії надали дозвіл забудовувати ділянку, хоча межі охоронної території встановлені не були», — каже він. Тому розгляд цієї справи може затягнутись.
Коментарі