Податковий кодекс: платити за землю доведеться навіть жебракам

Податковий кодекс ще не ризикнули підписати ні спікер Верховної Ради Володимир Литвин ні президент Віктор Янукович. Але документ вже спровокував українців на вуличні акції протесту, тому, швидше за все, він буде повернутий на доопрацювання в парламент.

Найбільше обурення кодекс викликав у дрібних підприємців-спрощенців, а питання оподаткування землі уваги приділяється менше. А дарма, адже платити податок за новими ставками доведеться навіть бідним верствам населення, пише Ugmk.info.

Податок у цифрах
Згідно з прийнятим Верховною Радою Податкового кодексу, базою земельного оподаткування буде нормативна грошова оцінка землі та площа ділянок, оцінка яких не проведена. У першому випадку ставка буде визначати як відсоток від оціночної вартості (1% з застосуванням різних коефіцієнтів - від 0,1 до 7,5), у другому - згідно з таблицею. Варто відзначити, що спочатку ставки за неоцінену землю були нижчі, але Верховна Рада 18 листопада збільшила їх втричі.

Разом, тепер за 1 кв. м українцям, які володіють землею без оцінки, доведеться платити від 24 коп. до 10,08 грн. на рік. Також кодекс передбачає звільнення від сплати податку ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд: у селах - не більше 0,25 га, в селищах - не більше 0,15 га, в містах - 0,1 га. Здається, це досить лояльний підхід, але прості підрахунки показують протилежне. Наприклад, жителю великого міста, що володіє двома ділянками, на одному з яких стоїть будинок, а на іншому вирощують картоплю, доведеться платити за другий (припустимо, його розмір - всього 10 соток) 100 80 грн. на рік, а бабусі в глухому селі - 240 грн. на рік.

Втім, як зазначає директор ІРЦ "Реформування земельних відносин в Україні» Максим Федорченко, навіть не в розмірі справа, а в методиках нарахування. Причому його більше турбує не стільки податок на землю без оцінки, скільки на ділянки, які оцінити встигли, а таких в Україні більшість, і їх кількість постійно зростає. «Набагато больней по ринку і землевласникам б'є підвищення ставок, що стосуються землі з нормативною оцінкою, яка мало того що проводиться по задавненої технології, ще й постійно індексується через прогресуючої інфляції.

Законом про оцінку передбачено, що вартість землі переглядається кожні 5-7 років, але це не досить часто. Наприклад, в країнах, де створено повноцінний нормальний кадастр, і вся система комп'ютеризована, процес відбувається автоматично щорічно. І коли відбувається економічний підйом або спад, база оподаткування досить чутливо реагує на ці зміни », - пояснює він.

У нашому випадку все істотно запізнюється: на підйомі економіки земля була оцінена нижче ринкових цін, і бюджет недоотримував податки. Під час кризи ж економічна активність впала, різко знизилася прибутковість бізнесу, а ставка податку береться з вартості, яка була розрахована раніше, на підйомі цін. «У нас же масовий платник податків - жебрак», - обурюється експерт.

В якості вирішення проблеми М. Федорченко пропонує впровадження нових, більш прогресивних і гнучких систем оцінювання землі, які сьогодні застосовуються за Заході.

Без здивування
Втім, в цілому запропоновані норми Податкового кодексу не викликають в учасників ринку ні подиву, ні особливого обурення. Як нагадує М. Федорченко, перш плату за землю щороку законом про бюджет щорічно збільшували в три рази. Таким чином, за його підрахунками, загальний щорічний дохід із землі виріс з 70 млн. грн. до 3 млрд. грн.

Старший юрист ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» Наталія Доценко-Білоус концепцію адміністрування земельного податку називає явищем системним і збалансованим. «З одного боку, зберігаються звільнення від сплати податку на землю для фізосіб, які приватизували земельні ділянки у розмірі норм, встановлених для безкоштовної приватизації.

З іншого боку, спостерігається багаторазове збільшення ставок податку за використання особливо цінних земель (рілля), землі природно-заповідного фонду, історико-культурного призначення не за основним призначенням, наприклад, для забудови », - говорить вона. На її думку, запроваджуваний підхід диференційованих ставок земельного податку зможе перешкодити хаотичній забудові земель, яка проводиться всупереч їх цільовому призначенню.

Адже до кризи чимало українців скуповувало землі як «капітальних інвестицій», розраховуючи заробити на їх подальшої перепродажі, а не шляхом ведення на них господарської діяльності. До речі, кодекс передбачає, що до сільгоспугіддям, на яких не ведеться виробництво більше трьох років, застосовується коефіцієнт 1,2, а якщо земля і далі продовжує простоювати, коефіцієнт щорічно збільшується на 20%

Тому, як вважає президент асоціації «Земельний союз України» Андрій Кошиль, підвищення податку змусить власників великих обсягів землі швидше виставити їх на продаж, щоб позбутися від них. При цьому ціна, на його думку, буде мати тенденцію до зменшення.

Втім, викид на ринок ділянок та зниження їх вартості ще не означає, що ринок активізується, а кількість угод збільшиться. Як вважають експерти, ринок занадто інертний, а покупців, що бажають і здатних вкласти гроші в покупку зайвої землі, занадто мало, щоб переломити ситуацію.
Ugmk.info