• {{ item.product_type }}

    {{ item.brand_name }}

    {{ item.product_name }}

    {{ item.old_price }} грн/кв.м

  • Список повідомлень порожній

Нововведення в будівельне законодавство: хотіли як краще, а вийшло? ...

Читать статью на русском

Законодавство про нерухомість

Україна

12.03.2011

Нововведення в будівельне законодавство: хотіли як краще, а вийшло? ... фото
Читайте також: Як закон про компенсації за знищене майно вплине на ринок нерухомості України
Усього кілька тижнів тому парламент остаточно прийняв, а Президент України підписав Закон, який був розроблений урядом і, на думку авторів, усуває ряд невиправданих обмежень і заборон, отже, стимулює інвестиції в будівництво, пише Ліга.

Містобудівна сфера справді є досить складною системою законодавства, яка включає в себе багато законодавчих актів, що регулюють різні сфери. Так, до містобудівної сфери має безпосереднє відношення законодавство про місцеве самоврядування, фінансові механізми, санітарне благополуччя, екологічну безпеку, не кажучи вже про цивільне та господарське право. Не дивно, що новий закон вносить зміни до двадцяти трьох законів. Зупинимося на деяких змінах у зв'язку з прийняттям цього Закону.

Містобудівна секретність?

З прийняттям нового Закону в сферу містобудівного законодавства будівництва несподівано включено законодавство про державну таємницю. Так, частина 11 статті 17 цього Закону встановлює, що загальна доступність матеріалів генерального плану населеного пункту забезпечується шляхом його опублікування, в тому числі на сайтах відповідних органів. У цій частині, без сумніву, це гарна новина для бізнесу. Адже така інформація важлива для планування нового будівництва в самому початковому етапі, навіть до складання бізнес плану. До прийняття такої норми законодавства практично не було визначено, як можна отримати таку інформацію офіційним шляхом.

Разом з тим, така прогресивна норма не залишилася без, здавалося б, незначної, але важливій застереження, маленького, але важливого "АЛЕ ...". Так, Законом встановлено, що не підлягає опублікуванню та частина генерального плану, що становить державну таємницю і відноситься до інформації з обмеженим доступом. В деякій мірі це можна зрозуміти, оскільки військові та інші важливі державні об'єкти також розташовуються на певних частинах земної поверхні, і їх режим секретності повинен бути забезпечений. Але той літ це спосіб забезпечити секретність? Чи не стане секретність перепоною в обміні містобудівної інформації, яка так важлива при виборі місця розташування об'єкта та початку будь-якого будівництва?

Нагадаємо, що питання встановлення та порядку доступу до державної таємниці регулюються Законом України "Про державну таємницю", відповідно до якого державний експерт з питань таємниць виносить відповідне рішення і інформація стає секретної, доступ до неї обмежується, а особи, які її поширюють, можуть залучатися до відповідальності, в тому числі до кримінальної.

Якщо раніше таку інформацію отримували напівофіційним шляхом, але все ж таки отримували, то тепер розповсюдження такої інформації може призвести до суворим покаранням для відповідальних осіб.

Слід звернути увагу на те, що до прийняття цього закону генеральний план не був таємницею (у всякому разі, в законі про це не вказувалося). Отже, зараз варто очікувати рішень про засекречування такої інформації. Яка частина генерального плану буде засекречена? Відповідь на це питання, на жаль, новий Закон не дає, надаючи широкі можливості для чиновника використовувати цю норму в своїх інтересах.

Разом з тим, юристам і бізнесу варто використовувати інші нововведення законодавства, а саме: остаточно прийнятий недавно, підписаний Президентом України, але ще не вступив в дію Закон України "Про доступ до публічної інформації". Нагадаємо, що цей нормативний акт визнає публічної ту інформацію, яка отримана або створена в процесі виконання державними органами або органами місцевого самоврядування своїх владних повноважень. Право доступу до такої інформації мають усі громадяни. Законом також встановлено критерії для обмеження доступу до публічної інформації.

Пайова участь: нове давно забуте старе?


Одним з найбільш дискусійних аспектів будівельної діяльності є пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Положення законодавства в цій частині змінювалося кілька разів і завжди не на користь забудовників. Дійсно, будівля, що буде функціонувати, волею-неволею, повинно використовувати комунальні мережі та інші складові, які забезпечують його належне функціонування. Хто повинен нести витрати по їх спорудженню: органи місцевого самоврядування за рахунок відрахувань від продажу землі під забудову та податків від функціонування бізнесу на її території або самі забудовники?

Законом встановлюється обов'язок кожного забудовника, перед введенням об'єкта в експлуатацію, вносити до місцевого бюджету суму в розмірі до 10% або до 4% вартості проекту в залежності від того, житлові або нежитлові споруди здаються в експлуатацію. Такий обов'язок, на мою думку, не є безперечною і нагадує додатковий податок. Але залишимо всі суперечки про концепції такого внеску, а задамо собі питання: а чи всі забудовники несуть однакову обов'язок з цього внеску?

Рамки до 10% означають не що інше, як від 1 до 10%. За яким принципом визначається, хто платить 1, а хто 10%? Чи не з'являються в даному випадку можливості маніпулювати з сумою в кожному конкретному випадку?

Крім того, від сплати цього внеску звільняються будинки житлового фонду соціального призначення та доступного житла. Визначення доступного житла дано в законі від 25 грудня 2008 р., відповідно до якого доступне житло - це те, яке будується за державної підтримки. Разом з тим, цей же Закон вказує, що державною підтримкою слід вважати те, що держава видає іпотечний кредит громадянам, які потребують поліпшення житлових умов. Однак не всі квартири в новобудові можуть передаватися за програмою іпотеці таким громадянам.

Точно також не всі квартири в окремо взятому будинку можуть передаватися за програмою побудови соціального житла. У зв'язку з цим, питання: яку частину квартир потрібно передати під іпотеку для громадян, які потребують поліпшення житлових умов, щоб весь будинок підпадав під звільнення від сплати: одну, декілька або всі квартири? Чи не буде в такій ситуації у чиновників можливість підводити під зазначене виключення конкретні будинки з цілком конкретними забудовниками, виключаючи таку можливість для інших?

Ці та інші питання породжують неоднозначні висновки і наштовхують на думку, що мотиви прийняття нового Закону, як завжди, були цілком благородні. Чи таким виявився результат?

ВИСНОВОК:


Містобудівна сфера є досить складною системою законодавства, яка включає в себе багато законодавчих актів, що регулюють різні сфери. З прийняттям нового Закону в сферу містобудівного законодавства будівництва несподівано включено законодавство про державну таємницю. А одним з найбільш дискусійних аспектів будівельної діяльності є пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Отже, питання застосування цих норм породжують неоднозначні висновки і наштовхують на думку, що мотиви прийняття нового Закону, як завжди, були цілком благородні.

www.zagorodna.com

Теги:

будівництво

Коментарі

До цієї новини немає коментарів

Читайте також

Используя сервисы Zagorodna.com, вы соглашаетесь с Политикой использования файлов cookie. Мы используем файлы cookie, необходимые для аналитики, персонализации и рекламы.