На його погляд, за умови збільшення фінансування індустріальних та промислових парків Державним фондом регіонального розвитку (ДФРР) та залучення приватного інвестування, їхня кількість зростатиме, що дасть змогу Україні конкурувати з такими країнами, як Словаччина та Угорщина за можливість стати одним із центрів Східної Європи з розвитку індустріального будівництва.Експерт зазначив, що сьогодні на ринку спостерігається попит на логістичні комплекси, у зв’язку із розвитком e-commerce та зростаючою потребою на оренду площ логістичними операторами. В той же час число заводів залишається незначним.
«Деякі з них можуть бути реконструйовані, переформатовані відповідно до сучасних потреб. Переважно старі заводи знаходяться в орендній власності, а їхні потужності часто використовуються лише частково — на площі лише 1000–2000 кв.м», — зауважив Ярослав Горбушко.
Експерт звернув увагу на те, що сьогодні в світі найбільш перспективними сегментами індустріального будівництва є машинобудування, хімічна промисловість, сегмент медичних та біотехнологій, ІТ та телекомунікацій, а також сфера продукування сучасних будматеріалів.
В той же час в Україні на достатньому рівні представлені лише кілька із них: сфера автомобілебудування, машинобудування та заводи із виготовлення будівельних матеріалів. «Наразі, перспективними сегментами індустріального будівництва з огляду на географічне розташування є центральні області України, зокрема Київська та Дніпропетровська, де трудовий ринок забезпечений кваліфікованою робочою силою за рахунок щільності населення у даних регіонах», — сказав він.
Ярослав Горбушко також зосередив увагу на тому, що зараз існує нагальна потреба у новому підході до залучення іноземних інвестицій з боку держави.
«Україна мусить на державному рівні забезпечити незалежність та незаангажованість судової системи, працювати над подоланням корупції в сегменті нерухомості та індустріального будівництва», — розповів експерт.
Крім того, на думку фахівця, існує потреба в прозорій дозвільній системі, яка б дала змогу девелоперам відслідковувати стан розгляду їхніх заяв та дозвільних документів, а також звернутись за підтримкою до кваліфікованих та відповідальних осіб. «З 1 листопада 2018 року Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) почала реєструвати усі дозвільні документи через відкриту систему „Прозора ДАБІ“, запуск якої дав змогу моніторингу кожної заявки від девелопера. А з 2 вересня 2019 року Держархбудінспекція та Фонд „Євразія“ розпочали тестування системи „Електронний кабінет“. Дана система запровадить автоматичність прийняття рішень у будівництві та допоможе усунути вплив людського фактору, що мінімізує виникнення корупційних ризиків між девелоперами та органами контролю», — підсумував Ярослав Горбушко.
www.zagorodna.com/uk
Коментарі