Молодіжне кредитування - імітація і фарс

05.05.2011 10:45
Статті про нерухомість | Молодіжне кредитування - імітація і фарс Чому Україна ніяк не може вибратися з демографічної ями і за минулі 20 років населення країни зменшилося на 6 млн. осіб?

Зазвичай на це відповідають: молодь не хоче заводити сім'ю, народжувати дітей. Припустимо. Тоді чому в 80-х і навіть на початку 90-х народжуваність перевищувала смертність, потім навпаки? І за цим показником ми в Європі лідери - з кінця. Відповідь очевидна: молоді громадяни поставлені в такі соціально-економічні умови, при яких вони ледь самі на плаву, де вже про сім'ю думати.

Звичайно, пояснюючи цей феномен зміною ментальних парадигм у суспільстві, соціологи частково мають рацію. Прийнявши передові західні стандарти життя та споживання в якості еталона (а точніше, ефемерні фантоми замість них - за допомогою кіно і реклами), молодь, і близько недотягує до них за рівнем доходів в країні, яка здає за всіма економічними параметрами, просто відкладає створення сім'ї, самопрограмується на малодітність або бездітність.

* Станом на 1 березня, за даними Держкомстату, чисельність населення України становить 45,745 млн. чол., Що на 178 тис. менше, ніж роком раніше на ту ж дату. Таким чином, за неповні 20 років чисельність населення зменшилася рівно на 6 млн. чол.

З урахуванням прогнозів кінця 80-х (з огляду на темпи народжуваності на той момент) до кінця 2000-х рр.. в Україні має проживати 54-55 млн. чол. За цей період різко скоротилася не тільки народжуваність (за рівнем народжуваності на 1 тис. населення наша країна знаходиться на останньому місці в Європі), але і середня тривалість життя. При таких темпах скорочення населення вже в найближчі два-три роки країна подолає позначку в 10 млн. кумулятивних втрат (скорочення населення плюс кількість ненароджених порівняно з темпами народжуваності на кінець 80-х).

Втім, це лише наслідок. А одне з головних умов для створення сім'ї, причому в усі часи, - мінімально необхідне для неї життєвий простір, простіше кажучи, житло. Співвідношення ж вартості житла, як і інших базових речей (товарів народного споживання, продуктів харчування, послуг), елементарно необхідних для життя, і доходів в умовах сучасної України на порядок поступається не тільки існує на Заході, але і за становищем справ у нас самих ще якихось -то 20-30 років тому. Мова не про доступність плазмових телевізорів родом з Китаю або дорогих іномарок, що заполонили бізнес-центри пари-трійки найбільших міст. Мова про доступність для населення в цілому такої базової цінності, як свій дах над головою. Загалом, наші молоді люди мають причини з сім'єю не поспішати.

За часів СРСР при визначенні способу, місця і цілей житлової забудови працювала складна машина, яка враховувала не тільки апетити громадян, але і демографічні, економічні та інші довготривалі фактори соціального гуртожитку. І житло зводилося темпами, не досяжними для наших сьогоднішніх реалій. У цій частині економіка все ж працювала більше на інтереси людини і суспільства в цілому, а не навпаки.

У 80-х щорічно будували майже 20 млн. кв. м житла. У 2000-му - вчетверо менше, близько 5 млн. кв. м. У самому рекордному в пострадянській історії 2008 р. (повернення до таких темпах будівництва ніхто і не прогнозує), коли світова і вітчизняна економіки були переповнені дешевими кредитами та інвестиціями, збудували лише близько 10 млн. кв. м. Утім, і це вдвічі менше, ніж чверть століття тому, за тогочасних технологіях.

Старе радянське житло тим часом поступово виходить з ладу. Нині абсолютно незрозуміло, що буде з економікою і всім нашим господарством років через 10-20 (якщо все залишиться як є), коли третина населення буде жити в будинках радянської будівлі, які вже вичерпали ресурс експлуатації.

Ще більш показова картина, якщо розглядати загальна кількість квартир та окремих сімей, які отримують (а точніше, в основному через іпотеку - викуповують) житло. Якщо в 1990 р. в Україні було здано в експлуатацію і заселено більше 279 тис. квартир, то в рекордному 2008-му - лише 94 тис., рівно втричі менше, ніж за Союзу.

Простіше кажучи, нове житло є лише самим заможним громадянам. Причому, судячи з того, що ми спостерігаємо в будівництві зараз (десятки тисяч «заморожених» будівництв), більшість цих громадян свої житлові проблеми давно вирішили, і тепер викупляють житло більше в інвестиційних (тобто спекулятивних) цілях.

Цинізм державного масштабу


У полі нашої уваги дана тема потрапила після того, як у розпорядженні «2000» виявився украй цікавий документ - звіт про результати аудиту діючих держпрограм забезпечення молоді житлом, підготовлений Рахунковою палатою. Документ поки ніде не публікувався, і тому деякі ключові уривки з нього ми вирішили представити до уваги читачів.

Як відомо, зараз в країні діє кілька програм державної підтримки молодих сімей, де мова йде про пільгове придбання житла. Так, майже 9 років працює Державна програма забезпечення молоді житлом на 2002-2012 рр.. (Постанова Кабміну від 29.07.2002 № 1089), що передбачає бюджетне фінансування пільгових кредитів для молодих сімей.

З 2010 р. запрацювала також Державна цільова соціально-економічна програма будівництва (придбання) доступного житла на 2010-2017 рр.. (Постанова від 11.11.2009 № 1249) - в ній частково повторюються ті ж заходи, але охоплюють ширші верстви населення.

Як і належить, держава щороку урочисто звітує про виконану роботу, заявляючи про неймовірні зусилля, завдяки яким деякі щасливі сім'ї купують житло за пільговими кредитними ставками, що фінансуються за рахунок держбюджету.

Так, 12 квітня на урядовому порталі з'явилася коротка інформаційна довідка про стан справ у молодіжному кредитуванні та про плани на поточний рік.

«У минулому році апробовано на практиці механізм державної підтримки будівництва доступного житла, завдяки якому придбали квартири 590 сімей у всіх регіонах України, - йдеться в повідомленні. - У поточному році на ці потреби передбачено спрямувати 150 млн. грн., Що дозволить побудувати близько 1500 квартир за умови дольової участі громадян. Крім того, для забезпечення безкоштовним житлом військовослужбовців, депортованих осіб, вчених Національної академії наук, інвалідів Великої Вітчизняної війни I групи у держбюджеті передбачено виділення 889 млн. грн. На кредитування житлового будівництва для молодих сімей планується направити 91 млн. грн. ».

За скупченістю цифр залишається абсолютно незрозумілим, наскільки успішно в дійсності працює даний механізм, наскільки велике число тих самих щасливих сім'єю, які отримали пільгові кредити? І взагалі, чи дійсно щасливі всі ті, хто вирішив мати справу з державою і приватними банками, спільно зайнятих реалізацією цих програм?

Висновки аудиту Рахункової палати просто приголомшили.


«Програму забезпечення молоді житлом на 2002-2012 рр.., Ініційовану державою і спрямовану на поліпшення житлових умов молодих сімей, можна вважати остаточно зірваної з вини держави, - написано в документі. - Завдяки роботі Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву протягом 2002-2010 рр.. реально заселилися у нове житло лише 2,8% молодих сімей, які були на квартирному обліку ».

За дев'ять років, мовиться далі, Держпрограма недофінансована з держбюджету більш ніж на 790 млн. грн., Обсяги введеного в експлуатацію житла склали всього 12% запланованих, у результаті чого мінімум 3 тис. молодих сімей зовсім не дочекалися житла.

Особливо безнадійно становище молоді в сільській місцевості, де житло отримали лише дві (!) Сім'ї, а також науково-педагогічних працівників, для яких з 2007 р. діє окрема програма. Щасливий квиток на пільгове кредитування за цей період отримали лише 132 людини з числа наукових співробітників - тобто близько 0,5% черговиків даної категорії!

Внаслідок багаторазового перерозподілу Мінрегіонбудом бюджетних асигнувань програма насправді реалізовувалася в 10 з 19 областей. По суті це майже в 5 разів звузило коло громадян, які могли б скористатися пільгою.

І далі. Виходячи з фінансового забезпечення Держпрограми протягом 2002-2012 рр.. передбачалося інвестувати в будівництво (або реконструкцію) житла для молоді майже 6 млрд. грн., з них 24% - за рахунок коштів держбюджету. Однак реальні обсяги грошей, що виділяються були занижені майже в 30 разів! У результаті пільгове молодіжне іпотечне кредитування перетворилося на якусь імітацію державної підтримки, при якій переважна частина громадян, навіть знаходяться в черзі на отримання пільги, ніколи не дочекаються реалізації своїх прав. (Як відомо, дія молодіжних програм не поширюється на громадян, вік яких перевищив 35 років.)

Показники запланованого і фактично введеного в експлуатацію житла в рамках забезпечення молоді доступним житлом за 2002-2010 рр..

Хто гріє руки на пільговій іпотеці?

Але це далеко не все. Результати аудиту виявляють, що тільки в 2009-2010 рр.. ряд міністерств і відомств, зокрема Мінсім'ї молоді і спорту, МОЗ, Мінрегіонбуд і Державний фонд сприяння кредитування будівництва та реконструкції молодіжного житла (Молодіжний фонд), витратили з грубими бюджетними порушеннями щонайменше 190,1 млн. грн.

Здавалося б, що тут дивного? Факти корупції в згаданому фонді (або його регіональних відділеннях) давно стали притчею во язицех. Від багатьох щасливчиків, яким якимось дивом вдалося стати в чергу і отримати пільговий банківський кредит, в неформальній обстановці доводилося чути, як за хабарі і за допомогою інших хитромудрих корумпованих схем чиновники займаються «врегулюванням» проблем черговиків.

Проте найцікавіше полягає в тому, що у звіті Рахункової палати значаться факти корупції куди більш серйозні, а саме: явні ознаки змови бюрократії (будь то на центральному або регіональному рівні - це тема для розглядів вже правоохоронних органів) з будівельними компаніями.

Через незадовільний управління коштами, як випливає з висновків аудиту, в Молодіжному фонд та його спостережній раді за останні два роки виявлені факти інвестування щонайменше 140 млн. грн. кредитних ресурсів у будівництво житла, ступінь готовності якого була фактично дорівнює нулю (тобто кредити з якихось причин прямували в ще незапущених будови). Мало того, що це суперечить всім нормам даних програм, - результатом такої «оборудки» стало те, що більше тисячі сімей по всій країні вже виплачують кредити, однак житла так і не дочекалися!

«У зв'язку із значними обсягами не завершеного до початку 2011 р. будівництва, в яке вже вкладені кредитні та власні кошти молоді на суму понад 227 млн. грн., Не змогли своєчасно отримати житло або повернути кошти 1080 молодих сімей», - йдеться в документі .

Мимохідь сплив ще один цікавий факт, що стосується фінансування програми в 2009 р. (коли уряд Тимошенко повністю заморозив виділення коштів на пільгові кредити). Громадяни змушені були тільки самостійно погашати власні зобов'язання перед банками за укладеними договорами. Повністю ж впоратися з боргом - а це 570 млн. грн., - Державі належить не раніше ніж до 2020 р.

І нарешті, ще один обурливий факт, який, на наш погляд, заслуговує пильної уваги Генеральної прокуратури.

Молодіжний фонд як головний розпорядник державних грошей на пільгові кредити ні разу за весь період свого існування не провів передбаченої його статутом експертизи ціноутворення квартир. А виділяти гроші продовжує. Хоча при визначенні доцільності укладення договорів із забудовниками дана процедура, цілком очевидно, повинна бути в числі першочергових.

Отже, Рахункова палата стверджує: вартість будівництва, що інвестується за рахунок кредитів фонду, та наданих молодим сім'ям кредитів з бюджету у більшості випадків перевищує т.зв. опосередковану вартість * майже в 1,5 рази!

Простіше кажучи, молодь отримує як би пільгові кредити за низькими ставками, держчиновники відбирають «оптимальні» об'єкти серед споруджуваного приватними будівельними компаніями, проте в реальності громадяни купують житло за завищеною вартістю ...

** Опосередкована вартість будівництва квадратного метра житла визначається Мінрегіонбудом на підставі даних ОДА про вартість матеріальних ресурсів, які використовуються в конкретному регіоні при виконанні будівельно-монтажних робіт, а також про розмір середньомісячної зарплати в будівельній галузі. Показники опосередкованої вартості будівництва житла враховують всі безпосередні витрати на будівництво житлового будинку, а також прибуток, податки, збори і обов'язкові платежі.

Як має бути

Діюча Держпрограма на 2002-2012 рр.. реалізується в двох напрямках: пільгове довгострокове кредитування молодих сімей на будівництво та придбання житла; часткова компенсація відсотків за кредитами комерційних банків на ці цілі. Кредити спочатку надавалися терміном до 30 років із застосуванням прогресивної системи пільг, які передбачали стимули до народження дітей у молодих сім'ях (з народженням дитини ставка повинна знижуватися).

Право на отримання часткової компенсації відсоткової ставки мають молоді сім'ї, які отримали кредит у банку на будівництво (реконструкцію) або придбання житла. Термін дії договорів про надання часткової компенсації, укладених до 2006 р., відповідав термінів банківського кредитування (у середньому 15-20 років). Однак вже з 2006 р. він скорочений до 5 років.

Більш того, на сьогодні скасовані всі переваги для позичальників з дітьми - таким сім'ям підвищені компенсації не надаються.

З минулого року під егідою Мінрегіонбуду реалізується програма «Доступне житло», яка передбачає держдопомогу при придбанні житла з розрахунку 21 кв. м загальної площі на одну людину плюс 10,5 кв. м на сім'ю, але в межах граничної вартості будівництва на 1 кв. м житла (скажімо, для Києва - 7990 грн.).

Виходячи з цієї нормативної оцінки держава субсидує 30%, а решта 70% позичальник виплачує сам. На придбання «доступного житла» молодими сім'ями в найближчі 6 років заплановано направити 12,6 млрд. грн., Або 14,3% обсягу програми. З них 81 млн. грн. планувалося витратити в 2010-му і 140 млн. грн. в цьому році.

Брати участь у програмі можуть тільки громадяни, які перебувають на обліку як що потребують поліпшення житлових умов. Для цього достатньо відвідати іпотечний центр в обласному центрі (адреси та телефони є на сайті www.molod-kredit.gov.ua), вибрати потрібний об'єкт і написати заяву.

Обмежень за віком немає, але на квартирний облік можуть стати лише ті, у кого забезпеченість житловою площею не перевищує 7,5 кв. м на члена сім'ї. Крім того, середньомісячний сукупний дохід сім'ї в розрахунку на людину не повинен перевищувати 4-кратний розмір середньомісячної зарплати в регіоні, за даними Держкомстату (для Києва це 3555 грн. В лютому нинішнього року, в середньому по країні - 2338 грн.).

Проте вся сіль у тому, що і зазначені 70% нормативної оцінки житла для переважної більшості абсолютно непідйомна сума. Тим більше, що мова йде про громадян з обмеженим доходом. Недосконалість заявлених умов особливо видно на прикладі великих міст, де ціна на житло навіть у період кризи, як і раніше завищена забудовниками і спекулянтами.

З жовтня минулого року Молодіжний фонд підписав з «Ощадбанком» договір про співпрацю у кредитуванні за програмою «Доступне житло». З цього часу банк надає її учасникам кредити до 20 років під 16% річних.

Однак і тут прихований «підводний риф»: гроші видаються під заставу вже наявної в учасника або його поручителя нерухомості, тоді як квартира, що купується запорукою чомусь бути не може. Іншими словами, щоб стати учасником «пільгової» програми, ви або вже повинні мати житло, щоб воно за ціною перекривало розмір кредиту і стало запорукою, або мати не менше 300-400 тис. грн. (Якщо мова йде про Київ і великих обласних центрах). І те й інше, цілком очевидно, досить проблематично для людей, які дійсно потребують житла.

Нарешті, варто згадати і про перетвореної програмі Молодіжного фонду, яка в новому режимі запрацювала з початку листопада 2010

Як і до цих пір, в ній можуть брати участь молоді люди до 35 років. Гривневий кредит видається під 10,75% річних на термін до 30 років, але не довше часу досягнення позичальником пенсійного віку. Тут, на щастя, заставою може виступати і житло, що купується. І навіть перший внесок може складати до 10% - тобто кредит взяти можна і на 90% вартості квартири.

Втім, як вдалося з'ясувати вже з матеріалів аудиту Рахункової палати, в даному випадку мова йде не про нову програму, а про трансформацію механізму використання грошей Спецфонду держбюджету. Тепер кошти надходять через статутний капітал Молодіжного фонду.

А головна відмінність програми в тому, що умови кредитування молоді стали набагато жорсткіше, ніж до кризи. Процентна ставка за кредитами була з 2009 р. підвищено з 3 до 14%.

І найголовніше - нові умови вже не передбачають ніяких пільг при наявності в сім'ї дітей, не враховують т. н. рейтинг у черзі, як раніше (термін перебування в черзі, гостроту необхідності житла і т. п.). Як підсумок, приходять до висновку аудитори, «критеріями та умовами надання таких кредитів в 2010 р. визначено більший розмір першого внеску або менший строк надання кредиту, що призвело до подорожчання кредитів на будівництво житла, перетворивши їх по суті на комерційні, зобов'язання за якими здатна виконувати тільки молодь з високим рівнем доходів ».

Пільгова іпотека - інструмент підвищення народжуваності


Висновки аудиту наводять на серйозні роздуми. У сфері пільгового молодіжного кредитування все вкрай заплутане, не ведеться ніякої роз'яснювальної роботи за діючими програмами, немає публічного діалогу на тему їх ефективності. Можливо, все це невипадково, адже за багато років і за різних владах корупція тут цвіте пишним цвітом.

Зафіксовані факти завищення цін на викуповуються об'єкти тільки зайвий раз свідчать про те, що чиновники завжди примудряються працювати в тісному змові з будівельними компаніями, у яких житло викуповується.

Точно так само відзначена маса випадків, коли пільгові кредити надаються позачергово або видаються громадянам, у яких немає права на отримання пільгових кредитів за рівнем достатку або вже мають житло.

А між тим цілком очевидно: пріоритетом номер один у соціальній політиці держави - якщо воно хоч якось бажає долати демографічну прірву, - повинно стати створення інструменту, стимулюючого народжуваність. Відкриває доступ до отримання житла реальним нужденним молодим сім'ям.

Ми вже не говоримо про те, що цей інструмент може сприяти відновленню всієї будівельної галузі. Адже забудовники-спекулянти зацікавлені лише в одному - зростанні цін. Втім, як і більшість заможних громадян. Свої житлові проблеми вони давним-давно вирішили, і будь-які надії на них як на можливих покупців на нинішньому етапі падіння попиту просто марні.

Молодь - єдина категорія громадян, дійсно потребує житло для власних потреб, причому тут і зараз.

Проте всі минулі і нині діючі програми доступного житла для молодих перетворені в черговий чиновницький фарс, імітацію якоїсь молодіжної політики, яка з кожним роком лише поглиблює демографічну яму. А перекіс у структурі населення (чисельність пенсіонерів наближається до чисельності працюючих) вже став приводом для пенсійної реформи зі збільшенням пенсійного віку.

За великим рахунком молодіжне кредитування - сфера, де ми як і раніше спостерігаємо цинічно провертаєте великі афери, причому на гроші платників податків, тобто на наші з вами кошти. В умовах неухильного падіння чисельності населення це час назвати не інакше як національною ганьбою.

Довідка «2000»


Згідно зі ст. 47 Конституції України держава гарантує право громадян на житло і зобов'язана створювати умови, за яких кожен громадянин мав би змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду, а громадяни, які потребують соціального захисту, забезпечуються житлом безкоштовно або за доступну для них ціну . Згідно із законом від 05.02.93 № 2998-ХІІ «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» (ст.1, 10), молоді сім'ї та одинокі молоді громадяни до 35 років, неповні сім'ї, де мати (або батько) мають вік до 35 років, а також молоді вчені відповідного віку мають право на одержання за рахунок бюджетних коштів пільгових довгострокових держкредитів на будівництво і придбання житлових будинків і квартир та додаткових держгарантій у вигляді пільг.

«2000»


Теги до контенту: іпотека
Сподобався матеріал?Підпишись на розсилку
Ваші коментарі:
Ваша думка буде першою. Дякую Вам за прочитання статті. Бажаю щастя! Прошу в коментарі нижче поділитися Вашою думкою.
 
 
Увійти