Мінрегіонбуд удосконалює дозвільну систему у будівництві

21.10.2010 14:00
Мінрегіонбуд досяг значного прогресу в ході роботи із удосконалення дозвільної системи. Суттєво скорочено кількість самих процедур, але одночасно проведено процедуру катетеризації об'єктів. Середній термін проходження дозвільних процедур, що складав 450 днів, скорочений і найближчим часом буде доведений до запропонованих Президентом України 60 днів. Змінено алгоритм роботи з інвестором. А спільно з Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва забезпечено скорочення у 6 разів переліку видів робіт, що підлягають ліцензуванню.
Також зроблені конкретні кроки щодо розв'язання проблем індивідуальних забудовників.
Зокрема будинки загальною площею до 500 кв. метрів можуть будуватися без проектно-кошторисної документації, на основі будівельного паспорту. Для їх будівництва не потрібно проведення ні державної експертизи, ні отримання дозволу на виконання будівельних робіт інспекції архітектурно-будівельного контролю, замість цього започатковується декларативний принцип.
В державі прийнятий тимчасовий порядок прийняття індивідуальних житлових будинків в експлуатацію. Завдяки тільки цьому за останні півроку прийнято в експлуатацію 1,6 млн. кв.м., 24 тисячі родин отримали можливість розпорядитись своєю власністю.
При цьому розширено перелік об'єктів, проведення експертизи проектів яких не є обов'язковим, так само як і отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Сюди віднесено об'єкти малого, середнього бізнесу та приватний сектор. Однак це не розповсюджується на потенційно небезпечні для суспільства об'єкти та об'єкти з масовим перебуванням людей.
У процесі розроблення проекту Містобудівного кодексу України з урахуванням майже чотирирічного досвіду діяльності Держархбудінспекція підтримує обраний Урядом курс на суттєве спрощення дозвільної системи у будівництві.
З цією метою внесено пропозицію запровадити так званий декларативний принцип початку виконання підготовчих та будівельних робіт, згідно з яким виконання підготовчих та будівельних робіт буде полягати у поданні замовником до відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання таких робіт.
У свою чергу інспекція перевіряє правильність і повноту заповнення декларації, і у разі відсутності зауважень протягом трьох днів повертає замовнику зареєстровану декларацію. При цьому, замовнику, як і раніше, необхідно мати правовстановлюючі документи на земельну ділянку та погоджену у встановленому порядку проектну документацію.
Таким чином, органи державного архітектурно-будівельного контролю позбавляються від необхідності перевірки та архівування великої кількості різнопланової документації і переходять до нагляду за технологічними процесами у будівництві.
За умови здійснення належного контролю за усіма етапами будівельно-монтажних робіт, перевірки якості їх виконання та використаних будівельних матеріалів процедура прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів також може бути максимально спрощена.
З цією метою Держархбудінспекція пропонує здійснювати прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів за аналогією із початком будівельних робіт, тобто шляхом декларування факту закінчення будівництва.
Процедурно це виглядає так: інспекція реєструє подану замовником декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, що є підставою для оформлення права власності на об'єкт і підключення до нього необхідних ресурсів.
Реалізовані останнім часом окремі законодавчі ініціативи Міністерства дають можливість отримати наступні результати:
- надання земельних ділянок для будівництва доступного житла здійснюється без проведення аукціону (спрощення надання земельних ділянок);
- проектування здійснюється без дозволу на будівництво, який раніше надавався органами місцевого самоврядування (знято необхідність прийняття рішень про будівництво окремих об'єктів - місцевими радами);
- одночасно з проектуванням дозволено початок підготовчих робіт (встановлення паркану, планування рельєфу, складування будматеріалів - дуже значне скорочення часу);
- архітектурно-містобудівна рада стала дорадчим органом, розгляд проектів на її засіданнях носить рекомендаційний характер і не стримує погодження та проведення експертизи проектної документації (скорочення часу);
- проектна документація, яка розроблена у відповідності до вихідних даних не потребує додаткових погоджень з організаціями, які їх надали (суттєве зменшення адміністративного тиску на замовників та проектувальників);
- експертиза проектно-кошторисної документації відбувається за принципом єдиного вікна, за рахунок виключення окремих співвиконавців експертизи та здійснення її комплексно, однією організацією (зменшення тиску на замовників та скорочення часу на експертизу, її здешевлення). При цьому розширено перелік об'єктів, проведення експертизи проектів яких не є обов'язковим, так само як і отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Сюди віднесено об'єкти малого, середнього бізнесу та приватний сектор (зняття адміністративного бар'єру для інвесторів та приватного сектору);
- розширено перелік внутрішніх опоряджувальних робіт, без виконання яких можливе прийняття в експлуатацію житлових будинків (спрощення дозвільних процедур);
- визначені організаційно-технічні заходи щодо впровадження декларативного принципу у будівництві (щодо запровадження декларативного принципу у будівництві замість надання дозволу на виконання будівельних робіт).
Такі кроки сприяють забезпеченню сприятливого інвестиційного клімату для ведення будівельної діяльності та підвищення авторитету держави на міжнародному рівні.
Віктор Коваленко
www.zagorodna.com

Теги до контенту: законодавство будівництво
Сподобався матеріал?Підпишись на розсилку
Ваші коментарі:
Ваша думка буде першою. Дякую Вам за прочитання статті. Бажаю щастя! Прошу в коментарі нижче поділитися Вашою думкою.
 
 
Увійти