Логістика після карантину: чотири ідеї для оптимізації витрат

Кабмін продовжив дію карантину до 22 травня, а з 11 травня в Україні почався поступовий вихід з режиму самоізоляції, зокрема й економічної. Якщо не буде нового сплеску захворювань на коронавірус, передбачається, що ми почнемо повертатися до нормального режиму життя і роботи. Але водночас вже зараз зрозуміло, що з передбачуваної дати в травні ми будемо функціонувати в новій бізнес-парадигмі. Це стосується багатьох галузей економіки бізнесу, зокрема логістичної.

Турбулентність продовжиться

Поки українці радіють відкриттю перукарень, кав’ярень і торгових центрів, експерти вже зараз прогнозують рецесію. Що це означає?

Половина компаній зі сфер, яким заборонили працювати (торгівля, транспорт, ресторанний бізнес, послуги тощо), може зникнути. Це приблизно 25% ВВП країни, що може створити дефіцит державного бюджету на більш ніж 10%. Збитків зазнають і представники малого/середнього бізнесу, і навіть після ослаблення карантинних заходів далеко не всі зможуть відновитися. Доходи українців водночас скоротяться на 5−10%, може вирости і курс долара. Також очікується інфляція і девальвація гривні, а отримання кредиту від МВФ відкладається на невизначений період. Через скорочення податкових надходжень та інших вимушених заходів збільшиться дефіцит бюджету.

Логістика як артерія для економіки

Логістична галузь безпосередньо залежить від виробничої та комерційної діяльності підприємств-клієнтів. Якщо клієнтам є що возити, то будуть завантажені і компанії-логісти.

Падіння ринку досить помірне, у межах 20−30%
Водночас неправильно оцінювати «середню температуру» по ринку, адже результати карантину по-різному позначаються на конкретних галузях. У цьому контексті роль держави важлива як ніколи. Якщо уряд піде назустріч малому та середньому бізнесу — введе додаткові пільги (державні довгострокові безвідсоткові кредити або позики під мінімальний відсоток), знизить оплату податків і зборів — це дозволить бізнесу зітхнути вільніше, зосередитися на виживанні й розвитку. Логістична галузь при цьому підставить плече нашим підприємцям, адже ми є важливою частиною економічної «екосистеми». Наш успіх — це успіх всіх і кожного на ринку.

Сьогодні SAT зіткнувся зі зниженням вантажопотоку клієнтів, водночас цифри, які ми бачимо — не з песимістичних. Падіння ринку досить помірне, у межах 20−30%. Влада вже почала пом’якшувати вимоги карантину, тому цілком можливо, що падіння економіки не буде настільки глибоким, як прогнозується.

Досвід у нових реаліях

У виграші опиняться ті, хто з перших днів карантину гнучко підійшов до вирішення нових завдань, перебудував процеси і зумів знайти шляхи оптимізації. Але головне зараз — усвідомити, що історія з карантином може повторитися, і економічні потрясіння з «чорними лебедями» — наша нова парадигма. Що ж конкретно може допомогти компаніям-логістам?

З початку карантину ми зрозуміли, що песимістичний сценарій допоможе нам сфокусуватися на результаті і працювати без ілюзій. Кілька впроваджених нами рішень, які вже допомагають досягати результатів:

— ідея розумної оптимізації собівартості послуг як червона нитка в усіх процесах. Водночас оптимізація — не завжди скорочення. Так, наприклад, ми прискорили доставку ключовими міжміськими магістралями наполовину — з двох до однієї доби. Тим самим автомобільний парк ми почали використовувати ефективніше, а клієнти отримали вищу якість сервісу. Також ми зробили безкоштовними частину послуг: зберігання вантажів у період карантину, контроль поштучного видавання-отримання товарів, заборону на видачу вантажу та ін.

— інвестиції в модернізацію автопарку. Наприклад, з початку карантину ми інвестували ресурси в нову складську техніку і ефективніше розподілили її між складами. Тим самим зараз ми економимо на обслуговуванні і ремонтах.

— вдумливо плануємо фонд оплати праці, скоротивши, наприклад, некритичні функції у представництвах. Уважно переглянули графік роботи відділень, перевіривши при цьому, щоб він не позначився на лояльності наших клієнтів. У середньому по компанії ми оптимізували приблизно 25% робочого часу, на максимум зберігаючи колектив.

— навчання співробітників проводимо тепер тільки в онлайн-режимі. Це дозволило нам на 65% скоротити бюджет на поїздки в регіони. Також ми активно освоюємо інноваційні інструменти навчання: з’явилася «Telegram-академія SAT», в якій зараз вчимо сотні співробітників.

Водночас навіть у кризу важливо тримати в фокусі якість послуг і виконувати всі зобов’язання перед клієнтами — це не може бути предметом економії. Допомога нашим підшефним дитячим будинкам, фонду інвалідів, пенсіонерам і потерпілим від пожежі в Житомирській області — другий пріоритет нашої компанії під час кризи. Адже хоч як би було складно, завжди є ті, кому набагато важче. Ну а ми залишаємося оптимістами.

nv.ua/