Херсонес хочуть забудувати котеджами

"Якщо ми не захистимо Херсонес зараз-завтра його не буде,-говорить 32-річний Олексій Копитько, голова громадської організації" Український центр розвитку музейної справи ". - Наші діти не будуть знати історії, не зможуть побувати у заповіднику".

1 листопада в охоронній зоні Національного заповідника "Херсонес Таврійський" в Севастополі з'явилися невідомі люди. У 120 м від західного входу в музей розмітили ділянку 1 гектар. По периметру встановили 2-метровий будівельний паркан. Місцевим, які протестували, показали документи, що мають право забудовувати територію.

- Але в охоронній зоні заповідника є залишки монастирів. Під землею там будинки, храми, цілі вулиці. Все це хочуть залити бетоном і поставити чергові котеджі, - говорить Копитько.

Херсонес - стародавнє місто, яке греки-переселенці заснували на південно-західному узбережжі Криму в VI ст. до нашої ери. Протягом двох тисяч років тут був культурний, духовний і політичний центр Північного Причорномор'я, поки його не зруйнували кочівники Золотої Орди. Археологічні розкопки тут почали в ХІХ ст. З тих пір вчені розшукали вулиці прадавнього міста, площі, храми, театр.

Зараз "Херсонес Таврійський" - національний музей-заповідник площею 42 га на вул. Стародавній, 1 у Севастополі. Більшість древніх споруд розташовані в охоронній зоні. Вона займає 500 гектарів.

Під огородженою територією ще не досліджений некрополь - грецьке кладовище. Там повинні проходити розкопки. Однак у січні територію розділили на 20 ділянок і віддали під забудову місцевим чиновникам і бізнесменам. Ті швидко приватизували та збули їх. Частина досі перепродують ріелтори, за сотку просять $ 10 тис.

- Все це відбувається тому, що до цих пір не затверджені межі Севастополя, - пояснює Олексій Копитько. - Незрозуміло, де закінчується охоронна зона і де починається комунальна власність міста. Це формальна зачіпка для того, щоб привласнювати землю. Навколо заповідника ростуть котеджі, а ми втрачаємо науковий потенціал.

Зараз будівництво припинили. Прокуратура оскаржила виділення земель. Забір звалили місцеві. Однак на тутешніх сайтах ділянки і далі продають.

- Всі дозвільні документи по відчуженню охоронної землі були узгоджені з керівництвом заповідника, - пояснює Володимир Казарін, колишній перший заступник мера. Він підписував акти на виділення земель.

- Це неправда, - заперечує Леонід Марченко, директор заповідника. - Моїх підписів немає ні на одному проекті забудови. Але якщо суд не скасує їх, ми зобов'яжемо власників виділяти гроші на дослідження територій і не дозволимо будувати споруди вище двох поверхів
prezident.org.ua