Цивілізований ринок будівництва в Україні поки не сформований

Професіоналізм - необхідна вимога не лише для генпідрядника, але і для замовника, вважає голова Наглядової ради групи компаній «Альтіс-Холдинг» Олександр Глімбовський. Про проблеми взаємовідносин замовників та генпідрядників, чи закінчилася криза, а також про багато іншого з «життя генпідрядника», - в ексклюзивному інтерв'ю А. Глімбовського для Building Business.

Building.ua: Спілкуючись з іноземним експертом, довелося почути думку про те, що ринок будівництва в Україні до цих пір не сформований, тотальний непрофесіоналізм притаманний як підрядникам, так і замовникам. Чи так це?

А. Глімбовський: Згоден. Цивілізований ринок у нас поки не сформований. У зв'язку з цим з'являється колосальна кількість проблем, як у замовника, так і у підрядника. Сьогодні можна виділити три типи замовників: держава, іноземний замовник (їх мало, але вони є) і приватний український бізнес. Нормальна ситуація у взаєминах з державним та іноземними замовниками.

Взаємовідносини держави та генпідрядника регламентовані - чітко розмежовані функції замовника та генпідрядника і, як правило, ці функції, принаймні, на тих об'єктах, які ми будуємо, виконуються. Якщо ми працюємо з державою - ми повноцінний генпідрядник з усією відповідальністю і з усіма правами. З державою працювати можна, і особливих проблем для функціонування генпідрядника немає. Що стосується іноземних замовників: ми працювали з компаніями Metro і Billa, брали участь у тендерах компанії «Ашан», працюємо з американськими компаніями. Співробітництво з ними побудовано за абсолютно цивілізованими правилами: є передкваліфікація, нормальна тендерна документація. Як правило, таку документацію готує спеціально найнята фірма, інженер проектів або фахівець компанії замовника. Хочу зазначити, що навіть найбільші замовники, з якими нам доводилося стикатися, що побудували сотні об'єктів, розуміють, що будівництво - це один бізнес, а те, чим вони займаються - інший. Ці компанії наймають генпідрядника і дають йому всі права по об'єкту, а генпідрядник повинен, усвідомлюючи свої ризики, побудувати його. І це вже наші проблеми, де купувати будматеріали, які відповідають певним критеріям, як налагодити процес управління будівельним виробництвом і т. д. Ми чітко розуміємо, що ми - повноцінний генеральний підрядник з усіма витікаючими наслідками. Ми несемо повну відповідальність, в тому числі і фінансову, у вигляді банківської гарантії. Якщо генпідрядник в результаті своєї діяльності не здав об'єкт в потрібні терміни й необхідної якості за своєї вини, він зобов'язаний заплатити штраф, якщо він не може виплатити штраф, то штраф виплачує банк, який дає гарантію. Коли генпідрядник працює в таких умовах, він розуміє, що не може затримати об'єкт ні за яких обставин. Це і є абсолютно нормальний цивілізований ринок - всі розуміють, чим займаються.

З українськими ж інвесторами може бути все що завгодно. (Хоча є й на нашому ринку дуже професійні замовники, які розуміють, що вони хочуть будувати, але їх менше, ніж хотілося б.) Буває так, що деякі замовники перебирають частину функцій генпідрядника на себе, наприклад: самі закуповують матеріали, самі наймають субпідрядників . З'являється реальне двовладдя на майданчику, розмивається відповідальність, і результат будівництва в кінці кінців поганий, в першу чергу, для замовника, тому що він вкладає гроші. І в другу чергу, результат поганий для генпідрядника, оскільки він не може ефективно спланувати свої ресурси - кадрові, технічні, матеріальні. Інша проблема - починається будівництво, і замовник вносить істотні зміни в проектну документацію. А будь-яка зміна в ході будівництва - це величезні часові й матеріальні втрати, і перший потерпілий - інвестор.

Олександра Тимашова
building.ua