Чи стане відкриття ринку землі проривом?

06.04.2020 00:00
Верховна Рада нарешті запустила землю в комерційний обіг. Але при цьому так все обмежила, що позитивний ефект від давно назрілого рішення буде вкрай скромним, — пише журнал НВ. Картинка: Чи стане відкриття ринку землі проривом?В ніч з 30 на 31 березня на столичній вулиці Грушевського вирішили питання ціною приблизно на $38,76 млрд — саме стільки коштують ті 32,3 млн га землі, яку Верховна Рада відправила у комерційний оборот.

Парламентарії проголосували за відповідний закон, і країна вибула зі списку п’яти останніх держав світу, в яких сільгоспугіддя досі не є товаром. «Земельне рабство у нас закінчилося», — говорить з цього приводу Олексій Павленко, колишній міністр вітчизняного агропрому.

Стаття по темі: Верховна Рада вирішить проблему захисту інвесторів житла в Україні

Правда, скасовується «рабство» частинами і поступово. З 1 липня 2021 року українські чорноземи зможуть купувати фізособи — не більше 100 га в одні руки. З 2024-го до них приєднаються юрособи-резиденти — лімітом для них стане площа в 10 тис. га. Питання ж доступу іноземців на ринок вирішить національний референдум, дата проведення якого ще неясна.

Крім того, прийнятий Радою з великими труднощами закон продовжив мораторій на продаж тих 10,4 млн га, які перебувають у держвласності.

Вся ця половинчастість дуже бентежить профільних експертів і гравців ринку. Земля на першому етапі все одно залишається недоступною агрокомпаніям, але ж саме вони її переважно орендують і обробляють. «Тому якогось безпосереднього економічного ефекту закон не несе, — вважає Роман Сластьон, гендиректор асоціації Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ). — Відповідно, додаткових інвестицій з початком відкриття ринку землі для фізичних осіб ми не очікуємо». Він уточнює, що первісний варіант закону був куди ліберальнішим.

З головою УКАБ згоден і керівник великого агрохолдингу, який попросив не називати його імені у пресі. «Це краще, ніж нічого, але гірше, ніж могло б бути», — супиться він. І каже, що не розуміє логіки Володимира Зеленського, який просував ідею зняття мораторію на продаж землі. «Президент і Рада дуже багато негативу на себе абсорбували [понад 80% українців виступали проти земельної реформи], а в підсумку прийняли закон у вкрай обрізаній формі, — вважає цей топ-менеджер. — З політичної точки зору їх логіка незрозуміла».

Експерти очікували, що повноцінне впровадження ринку дасть щорічний приріст ВВП приблизно на 2%. Але з нинішньою версією чекати подібного підйому не варто.

Один з авторів реформи, Микола Сольський, депутат від Слуги народу і голова аграрного комітету ВР, пояснив НВ, що до обрізання спочатку ліберального проекту призвели тисячі правок, внесених депутатами, якими рухає політичний популізм.

Але позитивний ефект від запуску навіть такого варіанту все ж буде: прийняття закону було однією з умов продовження співпраці України з Міжнародним валютним фондом (МВФ).

Втім, за даними джерела НВ, знайомого з ходом переговорів між Києвом і Фондом, останній не дуже задоволений підсумковою версією. Але МВФ, мовляв, все ж піде назустріч Україні, розуміючи, як багато зроблено.

Отримати коментарі від представників Фонду НВ не вдалося.

У Світовому банку (СБ) без зайвої дипломатичності вже заявили, що для забезпечення здорової конкуренції важливо надати права на покупку землі юрособам. Крім того, СБ закликав послабити обмеження на загальну площу ділянок, які можна придбати у власність. І прийняти закони, здатні врегулювати продаж держземель.

У всій цій справі є і ще одна особливість: перш ніж прийнятий «земельний» документ потрапить на підпис до президента, ВР повинна розглянути 13 вже зареєстрованих постанов про його скасування.


Добре, але мало

Мораторій на продаж земель сільгосппризначення в Україні ввели 20 років тому, і Рада регулярно його продовжувала. За цей час у країні виник чорний ринок, коли формально непродавані гектари переходили у власність тих чи інших латифундистів за допомогою різноманітних схем з оренди. І в програші, за словами топ-менеджера одного з великих агрохолдингів, опинилося законослухняні компанії.

На сьогодні 97% всіх сільгоспугідь в країні орендовані. За даними соціологів, землю готові продавати лише 10% її власників. Тож нинішня система в найближчі роки не зникне, але може стати ще більш заплутаною.

Алекс Ліссітса, гендиректор Індустріальної молочної компанії, впевнений: правило, за яким землю першими зможуть купувати лише фізособи, стане головним болем для діючих агропідприємств. Мовляв, з’явиться прошарок спекулянтів, які стануть скуповувати у приватників навіть невеликі ділянки, які є частиною орендованих полів великих холдингів (ті самі викупити їх не зможуть до 2024-го), щоб потім своїми вимогами викручувати руки останнім. «З'явиться когорта дрібних поміщиків, у більшості своїй вихідців з місцевого чиновництва, які мають нелегальні заощадження і почнуть вкладати їх у землю», — упевнений Ліссітса.

Оскільки ринку як такого не буде, то, на його думку, не буде і нормальної ціни. І під час фінансової кризи власники паїв, не маючи інших доходів і можливостей для фінансування життєвих потреб, стануть продавати їх за безцінь.

Тимофій Милованов, ексміністр економрозвитку, також налаштований песимістично. Він прогнозує повторення несправедливої приватизації 1990-х, коли частина людей захопила підприємства, скупивши за безцінь ваучери і використовуючи підставних осіб. «На цей раз землю можуть скупити через десятки або сотні підставних осіб, кожна з яких придбає по 100 га», — вважає він. Оскільки чесний бізнес не буде користуватися такими схемами, на ринку складеться обмежена конкуренція. І власники паїв не зможуть отримати справедливу ціну за своє майно.

Прийнятий Радою закон не змінить, на думку аналітиків, середню варто вітчизняних сільгоспугідь, яка на сьогодні, за прикидками Кабміну, на чорному ринку дорівнює $1,2 тис. за 1 га.

Дмитро Скорняков, гендиректор агрокомпанії HarvEast, що належить структурам Ріната Ахметова, яка має у своєму розпорядженні земельний банк у 123 тис. га, впевнений: вартість сільгоспугідь буде коливатися в нинішніх межах — $500-$3 тис. за 1 га. Нижня межа цієї вилки сформується на півдні країни — в Херсонській і Миколаївській областях. «Посушливий регіон, зона ризикованого землеробства», — пояснює він. У центральній частині — Хмельницькій, Черкаській та Вінницькій областях — ціна буде максимальною: близько $2,5−3 тис. за 1 га. «Тут і клімат, і якість землі сприятливі для отримання найвищих врожаїв», — вважає Скорняков.

У сусідніх з Україною країнах, де ринок працює давно, зовсім інші розцінки: в Польщі — понад $10 тис. за 1 га, в Румунії — $6,2 тис., в Угорщині — $4,5 тис.

Сластьон з УКАБ вважає, що в подальшому вітчизняні гектари теж подорожчають, адже на ринку з’явиться більше гравців. Але все буде залежати від прибутковості агровиробників, а вона, мовляв, останнім часом знижується.

Незважаючи на всі недоліки, прийняття закону — важливий крок, вважає ексміністр Павленко. Недосконалість характерна для будь-яких процесів на початковому етапі, каже він, наводячи приклад Румунії: там на момент відкриття ринку у однієї і тієї самої ділянки, траплялося, виявлялося до семи власників. Але всі проблеми в цій країні за кілька років подолали.

«Можливість відкрито і легально купувати українську сільськогосподарську землю призведе до підвищення культури всіх учасників ринку, — вважає Владислава Рутицька, віцепрезидент фонду СігмаБлейзер, що володіє компанією AgroGeneratin. — І виведе український агробізнес на більш високий рівень розвитку».

nv.ua/
Сподобався матеріал?Підпишись на розсилку
Ваші коментарі:
Ваша думка буде першою. Дякую Вам за прочитання статті. Бажаю щастя! Прошу в коментарі нижче поділитися Вашою думкою.
 
 
Увійти