З такою ініціативою виступив Кабінет міністрів України та вніс відповідний законопроєкт у Верховну Раду.
Наразі нерухомість вилучають на користь держави за рішенням суду. Далі її передають до управління (ФДМУ, АРМА, інші структури). Але, відчуваючи гостру нестачу коштів, КМУ вирішило піти на крайні заходи.
Недостатньо поневірянь
Формально в документі йдеться про можливість приватизувати такі об'єкти, зокрема через так звану "малу приватизацію" (продаж об'єктів ціною до 250 млн грн).
Наразі, ані в Законі України "Про приватизацію державного та комунального майна", ані в Законі України "Про приватизацію державного житлофонду" не йдеться про те, що робити з вилученою судом у підсанкційних осіб нерухомістю. Хоча конфісковані квадратні метри стають держвласністю. Це, у свою чергу, блокує можливість ФДМУ чи іншій структурі продавати квартири чи будинки.
Тому віцепрем'єрка Юлія Свириденко, що підписала пояснювальну записку до проєкту, пропонує:
- поширити дію закону (про приватизацію держ- та комунального майна) на приватизацію об'єктів житлофонду, стягнутих у дохід держави за рішенням суду;
- зарахувати ці об'єкти до об'єктів "малої приватизації", якщо Кабміном буде визначено такий спосіб виконання рішення суду.
Отже, конфісковану за рішенням суду (ВАКСУ) квартиру чи будинок можна буде продати з торгів як об'єкт "малої приватизації", або приватизувати за законом (про приватизацію об'єктів житлового фонду).
Прайси ростуть на "зірках"
На Заході такі квадрати мають попит. У 2013 році відразу кілька "зірок" влаштували розпродаж своїх маєтків. Два будинки Річард Гір, куплені сумарно за 10 з гаком млн доларів США, на момент продажу оцінювалися вже в 65 млн доларів США, а особняк співачки Селін Діон, Придбаний за 11 млн доларів, продавався вже за 30 із гаком млн доларів.
Тож інтерес до таких покупок може бути й у нас. Нині в Україні під санкціями перебувають 6 140 осіб і 4 796 компаній.
За даними Юлії Свириденко, за період з 24 лютого 2022 року на відкритих торгах через Prozorro за рахунок малої приватизації вдалося заробити 2 млрд 800 млн грн (перші торги на "Prozorro.Продажі", де лотами було вилучене майно підсанкційних осіб, відбулися у серпні 2023 року).
Куток Сальдо та вікно Лебедєва
Якщо продаж розширять на будинки та квартири, на торги буде що виставити: станом на червень 2023 року конфісковано понад 130 об'єктів нерухомості Крім того, на 7 вересня 2023 року у судах розглядаються ще 29 позовів про стягнення активів і 28 із них задоволені (у судах першої інстанції), 25 рішень набули чинності. Це означає, що майна на продаж додасться.
Якщо Верховна Рада прийме законопроєкт, на торги можуть бути виставлені квартири (у кількості 4) ексзаступника міністра юстиції (зараз депутат Ради РФ від Запорізької області) Дмитра Ворони, апартаменти й окремі будинки в Херсоні та в Одесі колишнього депутата українського парламенту (нині – ставленика РФ у Херсонській області) Володимира Сальдо. Любителі прибуткової нерухомості оцінять дві квартири на вул. Ярославів Вал і Саксаганського в центрі Києва, які втратив дизайнер Артемій Лебедєв.
"Ми готові дати свій продукт, щоб із його допомогою могли відбуватися такі торги", – заявив голова наглядової ради АО "Prozorro.Продажі" Ілля Михайлов.
Слава від слави відрізняється
Проте ажіотаж навколо маєтків і квадратних метрів підсанкційних осіб в Україні – сумнівний. Рієлтор Олександр Іванов розповів, що навряд чи варто розраховувати на високий попит на такі будинки та квартири.
За його оцінкою, все-таки підсанкційні особи не такі відомі, як, наприклад, ті ж самі "зірки" шоу-бізу, та й слава ця зі знаком "мінус".
"Ви згадали Володимира Сальдо, Артемія Лебедєва. Мені ці імена майже нічого не кажуть. Чи захочуть клієнти жити у квартирі зрадника? М'яко кажучи, не впевнений", – наголосив він.
Тим більше, найласіші з погляду резонансу лоти – будинки та квартири, наприклад, Віктора Медведчука, його дружини Оксани Марченко чи, скажімо, нерухомість інших осіб, досі не конфісковано. Не вдасться пожити в апартаментах Ігоря Коломойського – він взагалі не під санкціями.
І якщо в США особняк Аль Капоне було куплено 2021 році за 15 мільйонів 500 тисяч доларів, то в Україні чомусь не спостерігається охочих придбати квадратні метри того ж Михайла Фельдмана.
Погралися і назад?
Однією з головних причин, яка загрожує витівці Юлії Свириденко, є сумнівність такого володіння. Навіть якщо квартиру підсанкційної особи приватизувати, хто гарантує, що ситуацію не буде відіграно назад? Як із люстрацією, коли звільнені чиновники не лише відновлювалися на посадах по суду, а й багатотисячні компенсації отримували, як ексочільник ДФС Роман Насіров.
Ці побоювання не є марними: як розповів адвокат Ігор Тетеря, у відповідності до усталеної судової практики, якщо майно вибуває з володіння особи на підставі рішення суду, яке потім скасовується, вилучене вважається таким, що вибуло з власності проти волі власника.
"Це означає, що якщо рішення суду про застосування санкцій про стягнення в дохід держави житлової нерухомості надалі буде скасовано, але така нерухомість буде реалізована державою, таке житло може бути затребуване підсанаційною особою, навіть у сумлінного її набувача", – наголосив юрист.
Водночас, за його словами, у Цивільному кодексі України передбачено, що майно не може бути витребувано у сумлінного набувача, якщо:
- воно продано у порядку, встановленому для виконання судових рішень;
- було продано набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна.
Однак у ч. 2 ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" передбачено, що його дія не поширюється на приватизацію об'єктів державного житлофонду, оскільки вона регулюється іншим законом.
"Саме до цієї норми законопроєктом і пропонується внести зміни, зробивши винятки для стягнених у дохід держави об'єктів житлофонду. Тоді, якщо зазначені зміни буде прийнято, а вилучену рішенням суду нерухомість – продано на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна, воно буде захищене від витребування у особи, яка її купила, навіть у тому разі, якщо таке судове рішення з тих чи інших причин надалі буде скасовано", – резюмує Ігор Тетеря.
Дешево та круто
Навіщо витрачатися, якщо можна приватизувати безкоштовно та жити в апартаментах підсанкційних осіб?
Адвокат і голова Української незалежної фундації юристів Ростислав Кравець вважає, що законопроєкт запускає корупційну схему. За його словами, у самому законопроєкті немає жодного слова про продаж – тільки про приватизацію.
"Фактично Кабінет міністрів – замість того, щоб наповнювати держбюджет, хоче побудувати чергову корупційну схему з отримання елітного житла безкоштовно у власність наближених осіб, – вважає експерт. – Отримають безкоштовно елітну квартиру Януковича чи когось іще. Жити там ніхто й не буде. Забрали елітну квартиру безкоштовно – й одразу ж її продали за кілька мільйонів доларів США. Насправді уряд готує схему передачі потрібним людям елітного житла. Теоретично, якщо влада зміниться і закон про санкції буде визнано неконституційним, колишні власники зможуть або повернути їх назад, або отримати компенсацію. Тобто платники податків фінансуватимуть те, що елітним житлом користувалися наближені, скажімо, Дениса Шмигаля".
Коментарі