Указом Президента України “Про введення воєнного стану“ № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан. Проте, за словами Олександра Терпая,
юриста ЮФ “Правовий Альянс”, воєнний стан не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.
Якщо страховий випадок стався в період дії воєнного стану (або до введення воєнного стану але страхова виплата не була здійснена), то сам по собі воєнний стан не є підставою для звільнення від виконання страховою компанією своїх зобов’язань, однак є підставою для застосування інституту форс-мажору.
28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України опублікувала на своєму веб-сайті лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Однак, наявність форс-мажорних обставин також не звільняє страхові компанії від виплати відшкодування. Виходячи зі змісту статті 617 Цивільного кодексу України, наявність форс-мажору звільняє від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо таке порушення сталося внаслідок непереборної сили (форс-мажору). Таким чином, настання форс-мажорних обставин може бути підставою для звільнення страхової компанії від відповідальності за невиплату страхового відшкодування за умови, якщо між форс-мажором та невиконанням зобов’язання страховика є причинно-наслідковий зв’язок.
Відповідно, страхова компанія не може відмовити у здійсненні страхової виплати посилаючись виключно на те, що в Україні введено воєнний стан.
Страхові виплати за шкоду, спричинену внаслідок бойових дій
Основним нормативно-правовим актом, який регулює відносини у сфері страхування, є Закон України “Про страхування”. Відповідно до цього Закону, страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (ч. 2 ст. 8 Закону). Таким чином, можливість отримання страхового відшкодування залежить від того чи визнається договором чи законодавством певна подія страховим випадком.
Як правило, шкода, завдана в результаті бойових дій, не визнається страховим випадком.
Для прикладу, за договорами ОСЦПВ не відшкодовується шкода, заподіяна в результаті ДТП, якщо вона сталася внаслідок військових конфліктів (відповідно до пункту 32.9 статті 32 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”).
Здебільшого, аналогічні по своїй суті положення містяться і в інших нормативно-правових актах, що регулюють конкретні види страхування, а також в договорах добровільного страхування (КАСКО, страхування життя, страхування від нещасних випадків, медичне страхування, страхування здоров’я, страхування майна тощо).
В інших випадках, якщо шкода була завдана не через бомбардування чи обстріл, страхові компанії виплачують страхове відшкодування в звичайному порядку. Більше того, 27 лютого 2022 року Національний банк України опублікував роз’яснення, в якому рекомендував страховим компаніям спростити процедуру врегулювання випадків, що мають ознаки страхових, зокрема, шляхом використання електронних документів, копій документів.
Що робити, якщо було завдано шкоди у зв’язку з бойовими діями?
Незважаючи на те, що шкода, завдана внаслідок бойових дій, швидше за все, не підлягає відшкодування з боку страхової компанії, по можливості, фіксувати завдані збитки все одно необхідно, щоб отримати відшкодування від держави.
26 березня 2022 року Кабінет Міністрів України затвердив постанову “Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації” № 380, яка дозволяє громадянам повідомляти про пошкоджене та знищене нерухоме майно через мобільний додаток Порталу “Дія“.
З 11 квітня повідомлення можна буде зробити також в Центрах надання адміністративних послуг (ЦНАПах) та в нотаріусів.
Інформацію про пошкодження можна повідомити також на вебсайті проекту “Росія заплатить“, розробленого KSE Institute спільно з Офісом Президента України, Міністерством економіки.
Коментарі