За спостереженнями порталу Zagorodna.com, для мешканців пошкоджених будинків найважливішими є не лише гроші на ремонт, а й зрозуміла комунікація: хто відповідає за роботи, коли вони почнуться, чому затримуються і на якому етапі перебуває відновлення.
Одна з головних проблем, яку назвала комісія, — відсутність єдиної системи інформування. Дані про технічний стан будинків, проєкти, підрядників, строки робіт і причини затримок розміщуються на різних ресурсах або взагалі не є доступними для мешканців.
Через це люди змушені самостійно звертатися до районних адміністрацій, КМДА, комунальних підприємств, депутатів і підрядників, щоб отримати хоча б базову інформацію про свої будинки.
Ще одна проблема — стан самого житлового фонду. У Києві багато багатоповерхівок були збудовані у 1960–1980-х роках і давно потребують модернізації. Через це навіть вибухова хвиля або уламки можуть суттєво погіршити технічний стан будинку і перетворити локальний ремонт на масштабну відбудову.
Комісія також звернула увагу на фінансування. У бюджеті Києва на 2026 рік передбачені кошти на відновлення 291 пошкодженого або зруйнованого об’єкта. Загальний обсяг видатків становить близько 1,28 млрд грн.
Водночас профінансовано наразі близько 715 млн грн, а фактично освоєно значно менше — близько 175 млн грн. Це свідчить про те, що між виділенням коштів і реальним виконанням робіт залишається великий розрив.
Серед причин затримок називають складні закупівельні процедури, подорожчання будівельних матеріалів, проблеми з логістикою, дефіцит робітників через мобілізацію та виїзд частини спеціалістів за кордон.
Окремі будинки залишаються проблемними. Наприклад, у будинку на вул. Авіаконструкторській, 15, який був пошкоджений ще у квітні 2025 року, станом на березень 2026 року роботи так і не почалися. Серед причин — погодні умови та конфлікт із мешканцями щодо якості матеріалів і обсягу ремонту покрівлі.
Проблеми є й у будинку на вул. Олени Теліги, 7, який постраждав у грудні 2025 року. Будівля 1961 року перебуває в аварійному стані, а через відсутність даху вода потрапляла всередину до нижніх поверхів. Мешканці побоювалися, що затримка ремонту може призвести до подальшого руйнування стін.
Київрада після розгляду звіту дала низку доручень і рекомендацій. Зокрема, місто має покращити інформування мешканців, посилити контроль за відбудовою, опрацювати питання додаткової допомоги постраждалим і не нараховувати комунальні платежі власникам зруйнованих приміщень.
Висновок: відбудова пошкоджених будинків у Києві триває, але система залишається складною і недостатньо прозорою для мешканців. Головні проблеми — нестача зрозумілої інформації, старий житловий фонд, повільне освоєння коштів, дефіцит будівельників і постійне зростання вартості робіт.
Слідкуйте за новинами ринку нерухомості на Zagorodna.com та підписуйтесь на наш Telegram-канал.
Коментарі