За спостереженнями порталу Zagorodna.com, саме Київ і Київщина сьогодні залишаються головним вузлом складської та логістичної нерухомості, тому удари по цьому регіону особливо болісно вдарили по ринку та ланцюгах постачання.
За оцінкою Forbes Ukraine, від початку липня в Україні було знищено понад 400 тис. кв. м складських і логістичних приміщень. Найбільших втрат бізнес зазнав саме у Києві та Київській області під час атаки в ніч на 5 серпня.
За даними директора департаменту ринків капіталу Expandia Ярослава Горбушка, тоді було пошкоджено або знищено 10 складських об’єктів, а загальний обсяг втрат попередньо оцінюється приблизно у 100 тис. кв. м.
Серед постраждалих — логістичні об’єкти NOVUS, Rozetka, “Нової пошти”, Fozzy Group, два об’єкти “Епіцентру”, а також інші складські комплекси.
До переліку потрапили й великі об’єкти RLC та Raben Ukraine, кожен площею близько 65 тис. кв. м. Точний масштаб пошкоджень там ще уточнюється.
Окремо постраждав логістичний хаб класу А MTI Group / Denka Logistics у Чайках. Попередньо йдеться про втрату близько 20 тис. кв. м складських приміщень. Хаб обслуговував мережі Samsung, Pandora та Intertop.
Тобто для Київського регіону йдеться не про поодинокі втрати, а про одночасний удар по значній частині сучасної складської інфраструктури. Саме тому пошук резервних державних площ тепер став не теоретичним, а практичним завданням.
Проблема полягає не лише у прямих збитках. Великі розподільчі центри забезпечують рух товарів для магазинів, аптек, сервісних компаній та онлайн-торгівлі. Їхня втрата змушує бізнес терміново перебудовувати маршрути, шукати нові склади, транспорт і резервні майданчики. У перспективі це може вплинути і на швидкість постачання, і на собівартість товарів.
Саме тому уряд доручив Фонду держмайна, Мінекономіки та АРМА знайти державні об’єкти, які можна тимчасово передати постраждалим компаніям. За словами голови ФДМУ Дмитра Наталухи, на папері йдеться про кілька сотень тисяч квадратних метрів потенційних площ. Втім, реальний обсяг придатних приміщень стане зрозумілим лише після виїзних перевірок.
У Фонді визнають: далеко не кожен склад із реєстру можна швидко використати. Частина приміщень може бути у поганому стані, не мати під’їздів, електропостачання, рамп, холодильного обладнання чи інших елементів, потрібних сучасній логістиці.
Окреме питання — як саме передавати такі площі бізнесу. Серед варіантів розглядають або класичну оренду через аукціон, або передачу активів державній компанії за символічну плату з подальшою суборендою постраждалим підприємствам. Утім, влада визнає, що механізм має бути не лише швидким, а й прозорим, щоб уникнути корупційних ризиків.
На ринку вже визнають: після серії атак компанії дедалі частіше думатимуть не про один великий склад, а про розподіл товарів між кількома меншими майданчиками у різних регіонах. Така модель безпечніша, але дорожча в обслуговуванні.
Висновок
Удари по Києву та Київщині оголили одну з найбільших вразливостей українського ринку нерухомості — дефіцит якісної логістичної інфраструктури. Якщо держава справді знайде придатні складські площі й швидко запустить механізм їх передачі бізнесу, це може частково пом’якшити наслідки руйнувань. Але вже зараз очевидно: складська нерухомість у столичному регіоні стає ще ціннішою, а попит на резервні логістичні майданчики лише зростатиме.
Слідкуйте за новинами ринку нерухомості на Zagorodna.com та підписуйтесь на наш Telegram-канал.
Коментарі