Згідно новому Житловому кодексу угоди будуть оформляти тільки за реальною ціною





Google+
23.12.2010 13:13
Статті про нерухомість | Згідно новому Житловому кодексу угоди будуть оформляти тільки за реальною ціною Для чого нам новий Житловий кодекс і як він змінить життя власника квартири? Про це розповів Валерій Баранов - один з авторів законопроекту, глава Бюджетного комітету Верховної Ради, пише Фокус.

Колишній мер Бердянська, Валерій Баранов за сім років роботи в місті переклав понад третини багатоповерхівок в ОСББ (об'єднання співвласників багатоповерхових будинків). Він впевнений, що власники квартир в українських багатоповерхівках повинні самі, без жеків і місцевої влади, управляти своїм майном і утримувати його.

- Сьогодні українці повинні усвідомити, що самі зобов'язані утримувати свою приватну власність: я маю на увазі квартири і будинки, в яких вони знаходяться. За радянської влади житловий фонд утримувався за рахунок міських бюджетів. Соціальна політика була така: приблизно 20% платили громадяни і 80% - місцеві ради і держава. Час змінився, а громадяни продовжують платити 20 копійок від однієї гривні витрат. Хто тепер повинен відшкодовувати ці 80 коп? - Обурюється Валерій Баранов.

- Ви ж розумієте, що держава ніколи не фінансувала в повному обсязі свої зобов'язання. Моя позиція така: ЖКГ не повинно займатися соціальною політикою, це така ж галузь як танкобудування або виробництво кофтинок. ЖКГ не може працювати, не отримуючи прибуток. Наша держава з такою системою управління не має ніяких перспектив.

- Але ж багато пільг, в тому числі житлові, гарантовані законом.

- Я прихильник того, щоб провести інвентаризацію пільг і негайно їх урізати. При цьому я не вважаю, що це має стосуватись інвалідів війни, інвалідів дитинства, малозабезпечених, яким держава зобов'язана надавати підтримку і захист. Але серед тих, хто числиться пільговиком, дуже багато людей, які до цього не мають ніякого відношення. Наприклад, безкоштовний проїзд у транспорті міліціонерів, прокурорів, депутатів - це нонсенс.

- Це ваша наступна ініціатива?

- Це поки моя особиста думка. Я взагалі вважаю, що у нас все: починаючи від структури управління державою, адміністративного устрою, податковою політикою, житлово-комунальної та закінчуючи роботою з кадрами - працює неправильно. Ми з цією системою не можемо влитися до європейської спільноти, де наш абсурд не працює.

- Новий Житловий кодекс - це спроба запровадити європейські стандарти?

- Зрозуміло, що наша система ЖКГ не працює. І не треба винаходити колесо. У світі існує одна система - це товариство співвласників житлових будинків. Такі об'єднання самі вирішують долю своєї нерухомості і те, за що вони готові платити. Вони наймають одну з обслуговуючих компаній, яка, на їхню думку, працює краще і замовляють ті послуги, які їм потрібні. Тариф зараз дуже розмите поняття. Мешканці будинку повинні самі вирішити, які вони послуги хочуть отримувати.

- Згідно з нормою нового Житлового кодексу, тепер всі організації, що обслуговують будинки, повинні отримувати ліцензію. Чи означає це, що ОСББ не зможе найняти сантехніка, а має наймати ліцензовану компанію?

- Ті, хто надають послуги, повинні мати право робити це. Навіть керуючі будинків, які можуть бути просто мешканцями цього будинку, повинні отримувати ліцензії. Таких фахівців потрібно готувати додатково. Це гарна робота для інвалідів, пенсіонерів, відставників, вони отримають сертифікат і гарну професію. Тарифи на сьогоднішній день не відповідають на 60-70% витрат. Саме тому ЖКГ - сама низькооплачувана сфера. Новий же кодекс пропонує, що тепер на цьому ринку можна буде заробити.

- Експерти критикують новий кодекс за те, що в ньому, по суті, немає нічого нового. Ви, як автор, можете сказати, що дійсно нового в цьому документі?

- Пункт про обов'язкове створення ОСББ. Все інше скрізь у всіх законах написано і не змінюється.

- За законом, перш ніж передавати будинки на баланс ОСББ, в будинку повинен бути проведений капітальний ремонт. Судячи з тієї кількості «хрущовок» і «чешок» в країні, реформа ЖКГ розтягнеться на століття - з нашим-то бюджетом.

- Вже виділено 7 млрд. гривень на програму ОСББ. У нас немає альтернативної стратегії, так що будемо рухатися цим шляхом. Ми в Бердянську, не маючи грошей і законодавчої бази, вже 10 років працювали в цьому напрямку. Як це ми робили? У нас було 2 млн. гривень. Ми на ці гроші ремонтували будинки тільки тим, хто вже оформився як ОСББ, а інші мітингували. Потім стали в чергу. У нас грошей на всі ремонти не було. І тоді ми запропонували таку форму: половину ремонту сплачує місцевий бюджет, половину - мешканці будинку. Вони збирали по одній тисячі гривень, і ми виділяли кошти. Ось так, спільними зусиллями.

- У проекті Житлового кодексу є така норма: якщо будинок будуть зносити «з суспільних потреб», то мешканцям не буде надаватися житло в цьому ж районі.

- Скажіть, а скільки в цьому році знесли таких будинків?

- Новий кодекс передбачає, що якщо почнеться реконструкція центру міст, то людей можуть виселити в спальні райони?

- Я думаю, що найближчим часом не буде відбуватися ніякої реконструкції, тому що грошей немає ні в кого. Інвестору треба вкласти кошти не тільки в знос будівлі, але і в будівництво, та ще й бути впевненим, що квартири куплять. А хто сьогодні квартири купує? Ніхто. А те, що ви там говорите про знос будинків, так цього року жодного будинку не знесли.

- Ще одне спірне питання стосується виселення громадян.

- Так і сьогодні можна виселити за непогашення квартплати. У ході такої реформи ЖКГ в Прибалтиці були виселені всього дві родини.

- Новий житловий кодекс допускає виселення кредитних боржників банків до суду?

- Ну, як може Житловий кодекс до рішення суду давати комусь якісь права, нам би юридичне управління (парламенту - ред.) Відразу б це викреслило.

- Ну, так юридичне управління та написало, що це законопроект порушує норми Конституції ...

- Вони написали як чиновники, які добре знають норми Конституції, де написано, що кожен громадянин має право на отримання житла. І вони припускають, що держава буде продовжувати будувати житло і давати всім квартири. А вже давно ніхто не будує, і не буде ніколи просто так давати квартири, крім, звичайно, певних категорій громадян, наприклад, військових. А у нас в кожному місті стоїть черга. Мені цікаво, куди вона коштує. Ці житлові черги взагалі ліквідувати потрібно.

- Скажіть, наскільки збільшаться тарифи в процесі реформування ЖКГ?

- Зараз ми створили державну вертикаль регулювання тарифів. Після розрахунку тарифу хтось зобов'язаний проконтролювати, щоб рентабельність була закладена хоча б 10%. Зараз у кожному населеному пункті різний базовий тариф. Наприклад, у столиці вода коштує 1,60 копійок за куб, а в Бердянську 10 гривень 1 куб. У Бердянську платять 100% вартості, а в Києві лише 30%, а решта платить держава, то є мешканці інших регіонів країни. Тому в Києві очисні споруди знаходяться в стані катастрофи, а якщо б вода коштувала хоча б 5 або 7 гривень, тоді б ці гроші йшли на розвиток і реконструкцію.
Фокус
Теги до контенту: будинок законодавство житло
Сподобався матеріал?Підпишись на розсилку
Ваші коментарі:
Ваша думка буде першою
 
 
Увійти