Як такі дії впливають на українських власників та як можна захистити своє майно на півострові ,розповіла Mind партнер юридичної компанії ESQUIRES Вікторія Ковальчук.
Що затвердила окупаційна влада
Рік тому Російська Федерація вчинила черговий акт агресії щодо іноземних громадян на території Автономної Республіки Крим, 20 березня 2020 року Президент Російської Федерації підписав указ про заборону іноземним громадянам та іноземним компаніям, а також особам без громадянства володіти землею в Криму. З 20 березня 2021 року цей указ набрав чинності.
Як зазначено в указі, «іноземцям», тобто усім, крім громадян РФ, заборонено володіти землею у 19 з 25 сформованих РФ після окупації муніципальних утвореннях Криму, як-от: Євпаторія, Керч, Судак, Ялта. Також згаданий указ розповсюджується на 12 муніципалітетів Севастополя. Існують землі, які не потрапили під заборони, а саме землі Сімферополя, Джанкоя, Красноперекопська та землі у Білогірському, Первомайському, Красногвардійському районах.
Відповідно до цього указу «іноземці», які мають землі в Криму, повинні продати власні землі, якщо вони не бажають, щоб за них це зробила окупаційна влада.
За даними РБК, до підписання цього указу іноземним громадянам належали 11 500 земельних ділянок у Криму. За даними Росреєстру, на 1 січня цього року їхня кількість знизилась до 11 000.
Відповідно до Конституції України та міжнародного права Автономна республіка Крим (АРК) є невід'ємною складовою частиною України й у межах повноважень, визначених Основним Законом України, вирішує питання, віднесені до її відання.
Всесвітні організації разом із Сполученими Штатами Америки, євроспільнотою не визнали результатів голосування на «референдумі» 2014 року та перехід Криму під контроль Російської Федерації. Після набрання чинності указом також засудили його.
Набрання чинності указом є черговою спробою примусової інтеграції незаконно анексованого півострова в РФ.
Чим відповідає Україна
Україна також не тримається осторонь. Речник міністра закордонних справ України Олег Ніколенко зробив відповідну заяву й зазначив, що «указ президента РФ № 201 юридично нікчемний і не матиме правових наслідків для України. Після відновлення суверенітету нашої держави в Криму порушені права законних власників на земельні ділянки будуть відновлені». Як би ми не бажали цього, цей процес тягнутиметься роками й розпочнеться лише після відновлення суверенітету.
24 березня цього року президент України Володимир Зеленський своїм указом затвердив Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, схвалену рішенням РНБО від 11 березня 2021 року.
Серед багатьох декларацій стратегії є й згадка про те, що Україна використовує всі доступні міжнародно-правові механізми для захисту майнових прав та інтересів її громадян і юридичних осіб. Крім того, Україна порушує в установленому порядку в судах України й міжнародних судових установах питання щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження в здійсненні права власності на майно, що знаходиться на тимчасово окупованій території, знищення або пошкодження такого майна у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України. До того ж Україна вживає всіх законних заходів для повернення майна держави Україна, її громадян і юридичних осіб, яке незаконно захоплене у зв’язку зі збройною агресією РФ, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, чи компенсації вартості такого майна та втраченої вигоди внаслідок його незаконного відчуження. Україна визнає недійсними будь-які правочини, вчинені фізичними та юридичними особами на тимчасово окупованій території з порушенням вимог законодавства України.
Стратегія є документом – декларацією про наміри, це не дорожня карта, що визначає конкретні строки, механізми й дії. Її ухвалення – це, звичайно, добре, дає сигнал міжнародній спільноті, що й чинна влада вважає окупацію Криму окупацією і визнає факт збройної агресії РФ проти України.
Як українці можуть захистити майно на півострові?
Однак чи існують на сьогодні реальні способи «іноземним» громадянам, до яких належать і українці, захистити своє майно в Криму?
Першим кроком у побудові захисту своїх порушених майнових прав буде зібрання всього «пакету документів» на ваше майно. Зрозуміло, що багато людей виїжджали, а деякі й по декілька разів, за межі Криму за всі року окупації. У зв’язку з цим документи на нерухоме майно могли загубитися. Слід перевірити, а якщо потрібно, взяти нові витяги з Держгеокадастру України, витяги з реєстру речових прав на нерухоме майно та інші документи, які встановлюють ваше право власності.
Весь цей «пакет документів» знадобиться вам для відновлення порушеного права під час судового захисту на національному та міжнародному рівні.
Як зазначив заступник прокурора АРК Віталій Секретар, «звертаючись до нас, ви даєте змогу державі Україна зафіксувати факт вчинення Росією кримінального правопорушення стосовно вас. Надалі Україна переслідуватиме винних у злочині. Крім цього, кримська прокуратура намагатиметься захистити таких громадян на міжнародному рівні, а саме в Міжнародному кримінальному суді. Маючи достатню кількість доказів воєнного злочину, Україна зможе просити суд у Гаазі розпочати повноцінне розслідування щодо Криму».
Нині органи влади в Україні пропонують єдиний спосіб захисту – звернення до прокуратури АРК із заявою про незаконні дії з боку окупаційної влади Криму.
Як підсумок: швидкого захисту порушених прав з боку України та міжнародних судів не слід чекати. Захист прав громадян України на майно, зокрема, на землю в Криму, на сьогодні – декларативний. Так, прокуратура Криму збирає відомості про факти порушень закону, але реальне відновлення порушених прав чи отримання компенсації стане можливим після повернення Криму фактично в юрисдикцію України.
На практиці ж «іноземці» – власники земельних ділянок у Криму залишені сам на сам із проблемою.
Варіанти, що залишились, – це або звернутися до Прокуратури Криму [читай – фактично бездіяти] й очікувати невідомо на скільки віддаленого в часі захисту й відновлення права, або захищати своє майно ресурсами окупаційної влади.
Вікторія Ковальчук, партнер ESQUIRES, адвокат
https://mind.ua
Коментарі