Про це розповів 
Володимир Семенцов, співзасновник та керуючий партнер компанії INSPI Development.
За його словами, створені нові умови ринку змусять девелоперів витрачати значно більше коштів, як на принципово нові проєкти з акцентом на безпеку, автономність, енергоощадність та загальну якість, так і на участь в інвестиційних конкурсах на забудову певних ділянок. Водночас прозорий український первинний ринок стане більш привабливим для іноземних інвесторів, адже ризики від вкладання коштів в той чи інший проєкт не залежатимуть від корупції та непередбачуваності політико-економічної ситуації в країні. При цьому розмір можливого прибутку від інвестування буде в декілька разів вищим, ніж в країнах ЄС.
Він нагадав, що у 2021 році прибутковість будівництва житла залежно від формату, класу, розташування майбутнього житлового комплексу могла сягати від 50%.
“Позаторік на фоні зниження прибутковості банківських депозитів, інвестування в нерухомість, особливо на первинному ринку житла, стало майже безальтернативним способом для збереження та примноження наявних статків, і як наслідок - за підсумками 2021 року зростання вартості м2 в доларовому еквіваленті склало в середньому більше 25%”, - сказав фахівець.
Володимир Семенцов зауважив, що до початку повномасштабного вторгнення, попри ризики несвоєчасної здачі будинку, інвестування в житло на початкових стадіях будівництва було найбільш пріоритетним способом збереження коштів. Адже на старті будівництва громадянин міг придбати квартиру вигідніше на 20-30%, а в деяких випадках і більше, ніж на стадії завершення будівництва, і на 30-40% дешевше, ніж після введення будинку в експлуатацію.
“Активне залучення коштів громадян на старті будівництва не лише давало змогу девелоперу завершити розпочате будівництво, а ще й приносило вагомий прибуток, частина коштів з якого відразу спрямовувалася на нові проєкти. Однак в умовах повномасштабного вторгнення така схема виявилася “зашморгом”: на фоні загальної невизначеності в країні та в умовах обмежених фінансових можливостей громадян, кожен 2-й об’єкт, що зводиться, потрапив у зону ризику стати довгобудом”, - підкреслив експерт.
Фахівець звернув увагу на те, що війна суттєво пришвидшила процес реформування будівельної галузі, це стосується зокрема ухваленого закону №2518 “Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому”, що фактично вивів в юридичну площину поняття “інвестор”, зрівнявши в правах і захисті покупців житла на вторинному та первинному ринках, а також були створені механізми захисту інвестицій від банкрутства забудовника.
На його думку, ухвалення законопроєкту №5655 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності”, попри неоднозначну оцінку фахової спільноти, є дуже важливим для завершення містобудівної реформи.
“Якщо відкинути весь інформаційний “супровід” ухваленого законопроєкту, вочевидь стає зрозумілим, що розвиток будівництва житла не повинен залежати від свавілля регіональних чиновників, від колишніх посадовців зі “зв’язками”, що не маючи жодних законних підстав, але з певним особистим “інтересом”, можуть зупинити будь-яке будівництво, або ж навпаки - штучно стримати розвиток галузі, надаючи пріоритетне право будувати лише обраним компаням”, - розповів Володимир Семенцов.
Він додав, що з початку війни на первинному ринку спостерігається певна “феодалізація” будівництва, коли чиновники в окремих обласних центрах, розташованих у відносній безпеці від ворожих обстрілів, надають пріоритет певним, “обраним” компаніям, відкидаючи будь-які засади конкуренції. Крім того, незавершеність містобудівної реформи сприяє тому, що дехто з метою шантажу та здирництва намагається чимдуж збурити суспільство з приводу того чи іншого будівництва.
Хочете отримувати актуальні новини про ринок нерухомості першими?
Підписуйтесь на наш Telegram-канал zagorodna!
Коментарі