У Швейцарії з'явилися комунальні квартири

Виявляється, вкрай наївно думати, що "велика" спадщина більшовиків у вигляді комунального проживання є суто нашою, рідною, прерогативою. Революційна ідея "ущільнення" власників житла сьогодні активно експлуатується в дуже багатій і респектабельній Швейцарії.

У Цюріху, найбільшому місті Швейцарії, постійно росте популярність життя поодинці. Як наслідок - близько 45% всіх квартир в місті зайняті єдиним квартиронаймачем. У спробі якось розширити ринок житла і, відповідно, "утрамбувати" одинаків, було вирішено провести експеримент. Архітектор Віра Глорі створила оригінальний концепт швейцарської комунальної квартири, про який повідомляє газета Le Temps.

"У 1991 році росіяни отримали від держави найбільший подарунок в історії - право приватизувати своє житло"
У будинку, розташованому в самому центрі Цюріха, в квартирі під номером 134, на четвертому поверсі, з 1 серпня поселяться 2 професійних дипломованих економісти, здобувач звання доктора наук і працівник соціальної служби міста. Їм від 25 до 45 років, і сьогодні ці люди ще не знайомі один з одним. Відомо їм тільки одне - вартість орендної плати в розмірі 1600 франків на місяць. Апартаменти типу "кластер" мають на увазі, що у кожного мешканця буде особистий простір, і всі вони будуть мати також "спільну" територію - кухню і салон. Ванні кімнати у всіх будуть свої, швейцарський архітектор не читала "Собаче серце" і їй важко уявити сусідів по квартирі вранці, коли в місця загального користування вишиковується черга з особистими сидіннями для унітазу.

"Цього б швейцарська конфедерація не витримала б, вважаючи автора проекту психічнохворою, - говорить московський архітектор Олег Кольцов. - У радянські часи багато НДІ проектували" комуналки майбутнього ", але" партія і уряд "не давали вказівки будувати індивідуальні ванні кімнати. Більше того, проектувалися такі будинки, де їх площа складала не більше 4 метрів. А в цілому, різноманітністю такі проекти не відрізнялися, так як не було простору для польоту фантазії. Все впиралося в будинки "коридорного типу". Вони й зараз стоять в Москві , наприклад, біля Даниловського ринку є "будинок-корабель", довжина коридорів якого обчислюється сотнями метрів, які могли б бути використані зовсім по-іншому, з користю для мешканців. Але тоді ніхто не думав про "кожного" мешканця окремо, а мислив "глобально".


У швейцарському проекті все продумано - в центрі квартири є 75-метрове загальний простір типу "дуплекс" з суперсучасною кухнею і обіднім залом. До них примикають чотири кімнати площею від 34 до 38 квадратних метрів. Плюс до того - велика спільна тераса на даху будівлі.

Місцеві ріелтори відзначають, що плата з кожного майбутнього мешканця цієї квартири в розмірі менше 400 євро - це просто подарунок. Однокімнатна квартира загальною площею близько 30 метрів зараз обходиться приблизно в 700-750 євро на місяць, причому, не в центрі міста, де з'явиться нова "швейцарська комуналка".

Зазначимо, що комунальні квартири є сьогодні в багатьох країнах світу. Але селяться в них добровільно, як правило, студенти. Ідея ж швейцарців - об'єднувати в одній квартирі людей різних поколінь.

Крім дорогої орендної плати і браку вільних квартир у Швейцарії простежується ще один феномен - все більше сімей складаються з однієї людини. Такі добровільні одинаки - це молоді люди на початку своєї кар'єри, які в жодному разі не хочуть залишати центр міста. Або літні люди, у яких немає близьких. При цьому, за статистикою, середня житлова площа, яка дістається звичайному швейцарцеві, становить від 45 до 50 квадратних метрів. У Цюріху - 54 "квадрата".

Є й інший приклад "комунального раю" по-швейцарськи в тому ж Цюріху - житловий комплекс Kalbkreute. Це кооператив, що складається з 88 апартаментів, магазинів та приміщень для культурних та розважальних заходів. Тут з 2014 року зможуть оселитися 230 осіб, середня житлова площа на кожного становитиме 34 квадратного метри. Ці апартаменти стануть притулком для 8-10 чоловік, у кожного буде своя кімната з ванною і маленькою кухнею, що виходить в загальний зал. Ціна оренди складе близько 1000 франків на місяць за особу.

Принцип вибору мешканців простий. За задумом творців цього кооперативу, це будуть люди різних поколінь, причому мешканці зможуть самі пропонувати нових кандидатів. Хоча квартири ще знаходяться в стадії будівництва, вже є список тих, хто хотів би тут жити.

В принципі, комуналки є не тільки в такому вигляді і не тільки виключно в Росії. Наприклад, з Німеччини є так звані "комуни", в які об'єднуються молоді люди, що залишилися без роботи або втратили навчання. Вони займають вільні і занедбані приміщення, як правило, готуються до санації. Зазвичай, їх виселяють силами поліції. Втім, не надовго, тому що проблема працевлаштування сьогодні висока навіть у найбільш розвиненої й багатої країні Європи.


Що стосується нашої країни, то комунальні квартири з'явилися в Росії в перші роки після революції 1917 року. Матросів і селян, які були потрібні в якості робочої сили, треба було десь селити, і робилося це за рахунок тих, проти кого і була спрямована більшовицька ідеологія - проти середнього класу і аристократії.

Усі роки радянської влади робилися неодноразові спроби задовольнити потреби швидко зростаючого міського населення в житлі, але економіка була орієнтована на військові потреби, і на житло просто не вистачало коштів. "Такої мети - дати кожному своє житло, по-великому рахунку, не було ніколи, - говорить ПОГЛЯД-Нерухомості гендиректор консалтингової компанії" Агентство інвестиційних ресурсів "Микола Патасов. - Були заяви, але народне господарство СРСР було вкрай далеко від потреб народу. А тому ми й маємо сьогодні те, що маємо - анахронізм часів Леніна. Навіть сьогодні потужностей економіки не вистачає на розселення комуналок. За визнанням влади, на це буде потрібно ще 20 років ".

Влада Санкт-Петербурга ставлять мету позбутися всіх комунальних квартир до 2020 року. У Москві - до 2018 року. Але в житловому департаменті міста вважають, що дана форма житла не зникне ніколи.

У 1991 році влада дала кожному росіянину одноразова право приватизувати свою кімнату і частина загального простору, щоб стати домовласником. І це - найбільший "подарунок", який коли-небудь отримували громадяни Росії від влади.

www.zagorodna.com