Реконструкція «хрущовок» - одна з найбільш гострих проблем у країні

Міністр регіонального будівництва та розвитку Володимир Яцуба розповів про реформи будівельної галузі та про те, як реалізуються програми доступного житла і реконструкції старого житлового фонду, пише Дело.

Володимир Григорович, скажіть, так ожив чи ринок будівельний?

Вже так. Хоча на самому початку кризи ситуація була критична - у 2009 році ми втратили половину обсягів будівництва. Безумовно, це сталося з об'єктивних причин, проте вина держави в тому, що воно не підставило вчасно плече, а будівельники не змогли швидко адаптуватися до нових умов, у той час як економічна ситуація вимагала швидкої перебудови та оперативного реагування.

На щастя, нам вдалося стабілізувати ситуацію. Згідно з даними Державної архітектурно-будівельної інспекції, в період з січня по жовтень 2010 року в експлуатацію було введено близько 7,4 млн. кв. м житла. Ми розраховуємо, що до кінця року цей показник сягне позначки в 9,5 млн. кв. м.

Також хочу відзначити, що на сьогоднішній день в реалізації будівельних проектів беруть участь близько 60 тис. підприємств, а це понад 700 тис. чоловік.

Ви сказали, що будівельники не змогли швидко адаптуватися до нових умов. Що мається на увазі?

Це цілий ряд факторів, серед яких: відсутність у людей грошей, скорочення кредитування іпотеки для фізичних осіб, необхідність перебудовувати номенклатуру пропозиції на ринку - будувати більше однокімнатних і двокімнатних квартир, здешевлювати будівництво за рахунок більш доступних технологій, таких як каркасне будівництво. Крім того, нечесні фінансові схеми, до яких вдався ряд забудовників, призвели до того, що люди перестали довіряти будівельним компаніям.

Тільки зараз будівельники стали перебудовувати частина незакінчених об'єктів з урахуванням змін ринку - адаптувалися.

У результаті, за рахунок чого вдалося стабілізувати ситуацію в будівельній галузі?

Перше, що ми зробили, - запровадили тимчасову інструкцію щодо спрощеного прийняття житла, яка допомогла нам прийняти в експлуатацію більше 36 тис. об'єктів житла, які простоювали десятиліттями. А це понад 2 млн. м житла.

Які зміни нормативної бази слід очікувати учасникам ринку?

Ми плануємо вдосконалити всю нормативно-правову базу, яка регулює роботу будівельної галузі. Це дозволить нам чітко позначити як права, так і обов'язки всіх учасників ринку: відповідних державних органів, забудовників, інвесторів, підрядників та ін

Найближчим часом ми плануємо на законодавчому рівні удосконалити систему отримання вихідних даних на проектування - через один офіс, це дозволить починати будівельні роботи на об'єктах 1-3 категорій складності за декларативним принципом і звільнити об'єкти цих категорій від обов'язкової експертизи.

На сьогоднішній день вже є результати в роботі щодо зменшення кількості дозвільних та погоджувальних процедур. Нам вдалося домогтися скорочення періоду розгляду та видачі документів до 60 замість 416 днів, які були потрібні раніше, і скоротити кількість кроків інвестора в питаннях дозвільних процедур з 93 до 23, а це більш ніж втричі!

А як бути з об'єктами особливої небезпеки?

Безумовно, на тлі спрощення ми не забуваємо про об'єкти 4-й і 5-ї категорій. Посилена відповідальність проектантів і будівельників на об'єктах даних категорій (мости, тунелі, об'єкти, де знаходиться понад 1000 чоловік, у т. ч. атомні станції). Для таких об'єктів залишається державна експертиза. За ним ми підсилюємо відповідальність будівельників, проектувальників і експертів.

Що відбувається з програмою доступного житла?

Вона реалізується. Згідно з постановою уряду, в цьому році на реалізацію програми заплановано виділити 334 млн. грн. Ця програма має на увазі купувати житло з 30%-ним дисконтом для тих, хто стоїть в черзі. Перший транш вже до кінця року буде освоєно.

З метою реалізації цієї програми міністерство визначило 119 об'єктів, які можуть приймати участь в програмі будівництва доступного житла, і для їх добудови потрібно 1,4 млрд. грн.

Чи потрапили в цей перелік об'єкти в Дніпропетровській області?

З Дніпропетровського регіону увійшли чотири житлових будинки. Три будинки на 110 квартир у Дніпропетровську та один будинок на 110 квартир у Новомосковську.

Яка сума з 334 млн. грн. вже освоєно?

На рахунки міністерства надійшло 100 млн. грн. Здавалося, в масштабах країни сума невелика, але вона освоюється дуже повільно. І зрозуміло, чому - у людей немає достатніх фінансових ресурсів, кредити не дають грошей або дають під дуже великі відсотки. А з іншого боку, всі суб'єкти житлового ринку вичікують: одні - щоб дорожче продати, а інші, тобто покупці, - щоб дешевше купити. Ринок стоїть ще й з цієї причини.

Але сама програма «доступного житла» активно реалізується за іншими напрямами. Зокрема безкоштовно виділено 2,5 тис. га землі в усіх регіонах України для будівництва об'єктів цієї програми. Ще один напрям, якому ми приділяємо увагу, - розвиток нових технологій у будівництві. Перш за все це стосується каркасного будівництва, використання енергозберігаючих технологій і матеріалів. Вітчизняні виробники забезпечують 80% українського ринку плиткового екструдованого полістиролу (пінопласту).

Наприклад зараз ми займається пошуком інвестора, який повинен побудувати завод з виробництва - ОСБ. Це зовнішня вологостійка панель, яка використовується для будівництва зовнішніх стін. Звідси я роблю висновок: у нас є всі можливості для будівництва дешевого житла - до 3 тис. грн. за 1 кв. м. І зводиться таке житло дуже швидко - протягом двох місяців.

Яка роль може бути відведена державно-приватного партнерства?

Міжнародний досвід показує, що співпраця між публічним і приватним сектором, яке на практиці здійснюється у формі державно-приватного партнерства, є високоефективним способом розвитку і управління різними об'єктами публічної інфраструктури.

Проекти в галузі інфраструктури, що фінансуються з приватних джерел, створюють можливість для зменшення обсягу державних коштів, що виділяються на розвиток та експлуатацію інфраструктури. Вони також дозволяють переносити на приватний сектор ряд ризиків, які в іншому випадку залишалися б на боці держави.

Які дії робляться з реконструкції старого житлового фонду в Дніпропетровську?

З близько 6 тис. будинків у Дніпрі, які знаходяться на балансі міської влади, майже 1 тис. вважаються старими і аварійними. До того ж майже половина дніпропетровців живуть у будинках, які не відповідають сучасним вимогам.

Це дореволюційні «Екатерінінка», післявоєнні двоповерхівки, «хрущовки», деякі види «сталінок». Реконструкція старого житлового фонду - «хрущовок» - одна з найбільш гострих проблем, що стоять перед країною. Я буду просувати цей проект як одну зі складових будівельного питання в цілому.

Але до цього питання потрібно підійти більш детально, скласти цілу програму, привести у відповідність законодавчу базу. Частина цього проекту буде прописана в майбутньому Містобудівний кодекс, який зараз перебуває на розгляді в Кабміні. До речі, тут Дніпропетровщина могла б бути першою в цій програмі, тим більше, що питання «хрущовок» у самому Дніпропетровську коштує дуже гостро.

В Україні є достатні потужності з випуску будівельних матеріалів, які використовуються при зведенні енергоефективних, швидкомонтованих, дешевих термобудинків.

Практично повністю вітчизняні виробники забезпечують потреби ринку України в гіпсокартону, сухих сумішах, пористих бетонах, базальтової волокнистої теплоізоляції. У 2009 році був введений в експлуатацію потужний по виробничому потенціалу Озерянський завод у Київській області, що дозволило подолати залежність від імпорту пористих керамічних блоків. Повністю закрита проблема з наявністю в Україну будівельних матеріалів. Наприклад, в країні функціонує 15 заводів з випуску базальтового утеплювача.
www.delo.ua