• {{ item.product_type }}

    {{ item.brand_name }}

    {{ item.product_name }}

    {{ item.old_price }} грн/кв.м

  • Список повідомлень порожній

Нові податкові зміни призведуть до остаточного обвалу ринку нерухомості

Читать статью на русском

Статті без теми

Україна

23.11.2010

Нові податкові зміни призведуть до остаточного обвалу ринку нерухомості фото
Читайте також: 11 грудня відбудеться UKRAINIAN SPECIAL BUILDING AWARDS IBUILD 2023: подайте заявку
З появою указу президента від 3 липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’‎єктів малого підприємництва" права податкових адміністрацій були обмежені і корупційна складова взаємин податкова-малий бізнес-була зведена майже до нуля.<br /><br />Нові податкові зміни несуть у собі ризики підвищення рівня корупції, тінізації бізнесу, збільшення безробіття, зміни структури і кількісного зменшення середнього класу країни, подальшого зниження індексу споживчого оптимізму, девальвації гривні та ... остаточного обвалу ринку нерухомості, пише Інфобуд.<br /><strong><br />Родом з минулого</strong><br /><br />ХIV розділ проекту Податкового кодексу «Спеціальні податкові режими» насправді не є новацією. Все це, або майже все, ми вже проходили ... У 90-х роках минулого століття.<br /><br />Нагадаємо, до 1998-го, тобто до вступу в дію указу про «спрощенку», середнього класу (який у розвинутих країнах становить практично близько 60% населення) як такого в країні не було, важко адже віднести до середняків «човникарів» і «лоточників».<br /><br />Уточнимо і те, що в розвинених економіках кістяк середнього класу складають, як правило, високооплачувані наймані працівники та представники малого та середнього бізнесу (це домінуюча частина суспільства, яка виробляє левову частку ВВП і є, до речі, головним споживачем товарів і послуг).<br /><br />В умовах України всі спроби дрібного підприємця «стати на ноги» в ті роки припинялися на корені. Перший непробітий чек на який-небудь копійчаний товар карали еквівалентом однієї тисячі доларів штрафних санкцій (у ті часи це відповідало вартості невеликої однокімнатної квартири в регіоні), друга (і подальші) помилки при використанні касового апарату, вчинені протягом року, каралася вже штрафом, еквівалентними двом тисячам американських доларів (з такою сумою вже можна було претендувати на "гостинку" в Києві).<br /><br />Регулярний перерахунок пачок з крупами, сіллю, цукром, сірниками і пляшок з мінералкою у невеликих торгових павільйонах розміром два на три метри або міні-магазинчиках за великим рахунком нічого, крім відволікання ресурсів податкових адміністрацій від дійсно важливих завдань (та ж «палена» горілка в ті часи ганялася фурами), - не принесла.<br /><br />Так, був зафіксований майже 30-відсоткове зростання податкових надходжень, який, втім, тут же (відповідними змінами до законодавства) пішов на розвиток податкової системи. Але ціною такого розвитку стали масові банкрутства підприємців, тінізація, корупція, падіння рівня життя переважної більшості населення країни.<br /><br />Тільки з появою указу Леоніда Кучми про «спрощенку» права податкових адміністрацій були обмежені, корупційна складова взаємин «податкова - дрібний бізнес» була зведена, можна сказати, до нуля, у «маленьких» перестали забирати все, і з’‎явилися кошти для розвитку бізнесу. З початком дії цього указу, який зараз хочуть нівелювати, почався поступовий підйом економіки країни і формування середнього класу.<br /><br />Народився клас дрібних власників-підприємців, придбали цивілізований вигляд торговельні ринки, як гриби після дощу почали рости міні-магазинчики і майстерні, з’‎явилися нові робочі місця, зросла споживча активність.<br /><br /><strong>Залишилася п’‎ятирічка<br /><br /></strong>Щоб заповзятлива частина населення країни не мала ілюзій щодо свого майбутнього, проект Податкового кодексу (стаття готувалася напередодні прийняття НК) встановлює, що спрощену систему залишилося існувати п’‎ятирічку - глава 1 розділу ХIV «Спеціальні податкові режими» припиняє свою дію з 1 січня 2016 року.<br /><br />Неважко здогадатися, що, отримавши «чорну мітку» від авторів кодексу, підприємці обмежать свою ділову активність, свої ініціативи з розвитку бізнесу. А вільні, накопичені за часів бюрократичної «відлиги» кошти з бізнесу будуть виведені і конвертовані в долари, євро і російські рублі.<br /><br />Зараз валюту скуповує в основному населення, у бізнесу можливостей в цьому плані все-таки більше. Тому, коли дрібний і середній бізнес почне поступово згортати свою діяльність і «заморожувати» кошти у валюті, не факт, що над гривнею небо буде таким же безхмарним, як зараз. З огляду на проблеми з торговим сальдо і перманентне включення друкарського верстата, ризики нарватися на другу хвилю девальвації все ще залишаються.<br /><br /><strong>Бізнес за п’‎ять тисяч на місяць<br /></strong><br />Планується обмеження річного торговельного обороту для «маленьких» у 300 тисяч (без застосування касового апарату) та кількості осіб (у загальному випадку до чотирьох осіб), що перебувають з такими СПД у трудових відносинах.<br /><br />Тим самим апріорі встановлюється, що дрібний підприємець, якщо він хоче залишатися на «спрощенку», повинен існувати чи не на межі бідності.<br /><br />300 тисяч річного обороту при середній 20-процентної торговельної націнки - це місячний дохід усього лише в п’‎ять тисяч гривень. На такі гроші не те що четверо, навіть одного найманого працівника містити нереально, адже сам підприємець теж повинен щось є і щось пити, утримувати сім’‎ю, платити за оренду та комунальні послуги. І, між іншим, щомісяця платити вперед як мінімум близько 500 гривень (включаючи пенсійні відрахування) того самого єдиного податку. (При новій максимальною ставкою доведеться платити 900 грн.)<br /><br />Крім того, ще невідомо, на що перетворяться ці дозволені 300 тисяч гривень річного обороту через деякий час, якщо ціни на продукти та інші товари будуть продовжувати свою динаміку в стилі нинішньої осені. Можна з упевненістю сказати одне: 300 тисяч сьогодні і така ж сума через п’‎ять років (коли, за задумом авторів, система спеціальних податкових режимів повинна бути ліквідована) - це абсолютно різні гроші. Так як же можна встановлювати планку на п’‎ять років вперед? Навіть у 1998-му був дозволений поріг в 500 тисяч гривень (при цінах незрівнянно нижче, ніж зараз).<br /><br />Значить - або в тінь, або знаходити взаєморозуміння з представниками відповідних органів. Або спеціальний податковий режим передбачений тільки для «лоточників», крихітних перукарень та ресторанчиків?<br /><br />Для зайвих найманих працівників дорога туди ж - в тінь або на біржу праці «пощипувати» дохідну частину держбюджету.<br /><strong><br />Дзеркало 90-х</strong><br /><br />Практично дзеркальним відображенням 90-х років є логіка авторів Податкового кодексу, що передбачає (в заключних положеннях) жорсткість ст.17 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Ці зміни гідні того, щоб привести їх в оригіналі.<br /><br />«17.1. У разі здійснення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нераспечативанія відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському суб’‎єкті такого суб’‎єкта господарювання протягом одного календарного року:<br /><br />- Досконале вперше (стягнення становить. - В. Б.) - 20% вартості проданих товарів (наданих послуг), на які встановлено невідповідність, але не менше 200 грн.;<br /><br />- Досконале вдруге - 50% вартості проданих товарів (наданих послуг), на які встановлено невідповідність, але не менше 1000 грн.;<br /><br />- Досконале втретє - 100% вартості проданих товарів (наданих послуг), на які встановлено невідповідність, але не менше 3000 грн.;<br /><br />- За кожне наступне здійснене порушення у п’‎ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які встановлено невідповідність, але не менше 5000 грн. »<br /><br />І це, не враховуючи можливих штрафних санкцій за інші порушення. Всі разом може вилитися в кругленьку суму навіть при першому порушенні податкового законодавства.<br /><br />Суть даної логіки, судячи з усього, полягає в тому, щоб у компетентних органів, як і 15 років тому, з’‎явилися можливості лише за одну перевірку (якщо має місце третє чи наступні порушення протягом року), за одне навіть незначне порушення, наприклад , продаж сірникової коробки вартістю в 20 копійок, буквально «обнулити» дохід дрібного підприємця середньої руки як мінімум за кілька місяців. «Відмазки» на неуважність при видачі чека, природно, не проходять. Так що шанси збанкрутувати різко підвищуються.<br /><br /><strong>Курс прискореного банкрутства</strong><br /><br />До речі, ще тижнем-двома раніше даний проект змін до законодавства щодо застосування касових апаратів і зовсім пропонував курс прискореного банкрутства.<br /><br />Останній абзац ст.17.1 закону про реєстраторів припускав, що стягнення за кожне четверте і наступні порушення проводиться «в п’‎ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг) з моменту реєстрації (!) РРО».<br /><br />Тобто, якщо виручка, яка пройшла через касовий апарат, наприклад, до кінця року склала ті ж 300 тисяч гривень, то розмір штрафу за горезвісний сірникову коробку (у разі четвертого і наступних порушень протягом року) теоретично міг бути накладений у сумі 1 млн. 500 тис. гривень.<br /><br />Якщо апарат зареєстрований кілька років тому і вартість проданих товарів відповідно більше, то і розмір штрафу за «непробітую» через касовий апарат 25-копійчану дитячу жувальну гумку (якщо це четверте і наступні порушення протягом року) міг би скласти вже кілька мільйонів гривень або вартість гарненького пентхауса на Оболонських Липках у Києві. Тільки от представники дрібного та середнього бізнесу України в таких апартаментах не живуть.<br /><br />До горезвісного закону про три колоски ще далеко, проте сплатити штрафні санкції у розмірі півтора мільйонів гривень не допомогла б ні продаж бізнесу, ні власної квартири (у кого вона, звичайно, є).<br /><br /><strong>Операція «Ліквідація»</strong><br /><br />Навряд чи в якій-небудь з розвинених країн міняли б в ультимативному порядку правила гри для бізнесу за півтора місяці до початку нового фінансового року. В Україні ж така ситуація в порядку речей, хоча й у нас закон забороняє це робити. Але в четвер пішли на компроміс - датою введення змін для «спрощенців» назвали 1 квітня 2011<br /><br />І не дивно, що багато підприємців закінчать свою бізнес-кар’‎єру буквально з першого дня дії нового законодавства. Зокрема, така доля, швидше за все, спіткає тих «дрібних», які працювали з компаніями, що використовують загальну систему оподаткування.<br /><br /><strong>На таких СПД планується атака з двох сторін.</strong><br /><br />По-перше, «єдиноподатників» не залишили вибору, назавжди позбавивши їх права бути платниками ПДВ. Це означає, що підприємствам, що працюють на загальній системі, буде невигідно користуватися послугами «спрощенця», оскільки в цьому випадку вони втрачають право формувати податковий кредит за такими операціями.<br /><br />І, по-друге, вводиться фіскальна норма, яка забороняє фірмам відносити на валові витрати всі витрати на купівлю товарів і послуг у «єдиноподатників».<br /><br />Щоправда, автори новацій обіцяють підсолодити норму дозволом відносити на валові витрати покупку товарів і послуг, які надає «спрощенцями» за наявності у них касового апарату і чека. Однак поки що це лише обіцянки на словах, що прозвучали в ЗМІ, пише ДТ. Крім того, в світлі нових змін до Закону «Про реєстраторах ...» робота з касовим апаратом пов’‎язана з великим ризиком - за найменшу іноді випадкову похибку можна розплатитися бізнесом.<br /><br />Таким чином, кількість контрагентів у компаній, що працюють на загальній системі оподаткування, різко скоротиться. Для малого ж бізнесу, який працював, розвивався і створював робочі місця, це буде означати фініш бізнес-діяльності.<br /><br /><strong>Нерухомість і депозити поки «відпочивають»</strong><br /><br />Частину свідомо нездійсненних і ризикованих пропозицій по мірі просування до фінішу роботи над НК виключалася з проекту кодексу. Можливо, за час підготовки статті зникнуть і ще які-небудь небезпечні для підприємців нововведення.<br /><br />Адже пощастило ж вітчизняним власникам нерухомості. Лякали пропозиціями ввести податок на нерухомість, але відповідний реєстр не створений, і виконання закону в цій частині з 1 січня 2011 р. було спочатку практично неможливо. Тому введення податку на нерухомість відкладено до 2012 року.<br /><br />Також у проекті ПК перенесені терміни введення п’‎ятивідсоткового податку на прибуток від депозитних відсотків з рахунків, відкритих у вітчизняних банках. І це правильно, адже питання другої хвилі банківської кризи з порядку денного всі ще не знято, оскільки кредитна проблема погашення кредитів все ще демонструє плюсову динаміку.<br /><br />Якщо Україна і потрібен Податковий кодекс, то, швидше, не зараз і не в такому вигляді. Тим більше що боротьба з «мінімізаторами» могла і повинна була проводитися в рамках вже існуючого податкового законодавства. Напевно, ні для кого вже не секрет, що часто великий магазин у центрі якого-небудь міста розбитий на частини.<br /><br />І в кожній маленькій його частини іноді дійсно стоїть по спрощенцю, але відповідні органи, нехай навіть за допомогою часто критикованих непрямих методів, елементарно можуть визначити, що річний касовий збір кожної з таких точок (навіть одного з відділів такого «маркету») багато разів перевищує встановлений для «єдинників» навіть «старий» поріг в 500 тис. грн.<br /><br />Про більш великих дірках доходної частини бюджету говорити не будемо, тому що особливого ентузіазму з приводу їх усунення у компетентних органів ми не спостерігаємо.<br /><br /><strong>На бюджетні гроші</strong><br /><br />У проекті ПК є багато новацій, які відвернуть сотні тисяч людино-годин відповідальних працівників податкових адміністрацій і багато великих грошей на оплату «свіжої» роботи, а економічний ефект від них, схоже, буде мінімальний. Чи не простіше замість виключення деяких видів діяльності з числа дозволених для «спрощенки» просто істотно підвищити розмір єдиного податку саме за цими видами діяльності?<br /><br />Наскільки необхідно збільшити штат податкових адміністрацій та витрати з держбюджету на утримання цього штату, щоб, наприклад, відстежити близько 200 тисяч договорів оренди квартир і нежилих комерційних приміщень тільки по місту Києву?<br /><br />Сотні, тисячі нових штатних одиниць? Багато мільйонів гривень фонду заробітної плати? Або ці зміни правил гри, як і десятки попередніх, очікує скасування, а може, корекція? Або вони торкнуться тільки сотні-другої невдах, яких спіймають і покарають у виховних і показових цілях?<br /><br />Давайте не забувати: чим більше податки, тим вище стимули ухилятися від них. Напевно багато власників нерухомості в добровільному порядку погодилися б сплатити підвищену ставку єдиного податку, тарифікованих за зональним принципом (одна для малих населених пунктів, інша для облцентрів, третя для «спальників» Києва, четверта для Хрещатика і центральних районів столиці і т. п.) і не мати проблем з податковою.<br /><br />Те ж стосується деяких інших «потерпілих» - виключених зі списку спрощенців.<br /><br />І бюджет наповнювався б, і прозорість була б на рівні, і грунт для корупції відсутня б у принципі.<br /><br /><strong>Може, не там шукають?</strong><br /><br />Багато спірні пункти податкових новацій несуть в собі ризики зниження споживчого оптимізму (а внутрішній споживчий попит, як відомо, може виступати в ролі одного з локомотивів загального економічного зростання), скорочення робочих місць, девальваційного тиску на гривню, зниження кількості середнього класу країни і, як не дивно це звучить, - подальшого обвалу ледь дихаючого ринку нерухомості. І не допоможуть жодні держпрограми, ніякі бюджетні вливання і компенсаційні програми.<br /><br /><strong>А кошти для дохідної частини бюджету шукати можна і потрібно. Але, може, не там шукають?</strong><br /><br />Про великі мінімізатора-спрощенців вже говорилося. Є ще пенсії, річний розмір яких інший підприємець і за все життя не запрацює. Таких спецпенсій не одна і не дві, їх десятки тисяч, саме вони «топлять» пенсійний фонд країни і вони з’‎їдають те, що недоотримують бабусі і дідусі - прості вчителі, медики, і інженери.<br /><br />Було б зрозуміло, якби спецпенсії отримували науковці, працею яких країна зробила б інноваційний прорив. А то ж тупцюємо на місці десятки років, беремо «перші місця ззаду» у світових рейтингах з вельми сумнівними «досягненнями». Експерти вважають, що без наведення порядку в першу чергу з спецпенсії і з максимальними соціальними внесками крах пенсійної системи практично неминучий.<br /><br />Є і рішення судів, на мільярдному тлі яких очікуваний ефект від посилення фіскального тиску на «маленьких» вже й не здається настільки значним.<br /><br /><strong>Є горезвісні «острова» і багато ще чого.</strong><br /><br />І як результат усього цього - відповідні місця в нижній частині рейтингів світових організацій щодо очікуваної тривалості життя при народженні в Україну, показників ВВП на душу населення за паритетами купівельної спроможності, за рівнем корупції, за сприятливістю умов для підприємницької діяльності. А ось за рівнем еміграції, за даними Світового банку, ми вже у верхній частині списку, на п’‎ятому місці в світі.<br /><br />Довідка<br />Дзеркало тижня<br /><br />

Теги:

нерухомість

Коментарі

До цієї новини немає коментарів

Читайте також

Используя сервисы Zagorodna.com, вы соглашаетесь с Политикой использования файлов cookie. Мы используем файлы cookie, необходимые для аналитики, персонализации и рекламы.