Незалежна екологічна експертиза (ч. 3)

У статті зазначалося, що екологічне благополуччя ділянки під будівництво котеджу або місця розташування вже існуючого об'єкта є одним з важливих факторів прийняття рішення про придбання конкретної заміської нерухомості. Наявність поблизу від нього місць захоронення відходів, діючих промислових і сільськогосподарських об'єктів, а також транспортних шляхопроводів, забруднення грунту шкідливими речовинами, - ці та інші фактори можуть впливати як на бажання пересічного покупця придбати об'єкт, так і на його інвестиційну привабливість в цілому. У той же час застосування забудовником деяких технічних рішень у ході благоустрою екологічно безпечної території будівництва може вплинути на природний баланс навколишнього середовища і привести до погіршення її стану в майбутньому.
Згідно з державними будівельними нормами (ДБН) А.2.2-3-2004 будинки котеджного типу для індивідуальних забудовників, 1-3-поверхові житлові будинки садибного типу, 1-3-поверхові будинки блокового типу з квартирами в різних рівнях належать до об'єктів цивільного призначення 2 -ї категорії складності; господарські та допоміжні будівлі при житлових будинках, а також садові (літні) будиночки належать до 1-ї категорії складності. Такі об'єкти є технічно нескладними, тому для них передбачений лише робочий проект. До складу затверджувальної частини робочого проекту будівництва повинні входити матеріали, що містять оцінку впливу об'єкта на навколишнє природне середовище, в тому числі дані щодо всіх очікуваних впливів на довкілля (земельні, водні та інші ресурси), можливостей їх мінімізації та компенсації на стадії будівництва та експлуатації об'єкта.
Проведений нами неофіційний опитування забудовників котеджних селищ у Києві та Київській області продемонстрував, що в більшості проектів відсутній розділ, що стосується оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) або охорони навколишнього середовища (ООС). Згідно з ДБН А.2.2-1 в даному розділі повинні міститися оцінка стану навколишнього середовища на момент початку будівництва, а також опис можливих негативних наслідків будівництва та експлуатації об'єктів у майбутньому. Матеріали ОВНС розробляються на основі інженерно-екологічних, санітарно-гігієнічних та інженерно-технічних досліджень та досліджень з використанням сучасних методик і технічних засобів. Дана інформація повинна бути представлена у вигляді:

1. даних про стан компонентів навколишнього природного середовища (атмосферного повітря, підземних і поверхневих вод, грунтів, рослинного і тваринного світу) на момент складання робочого проекту та початку будівельних робіт;
2. креслень з вказівкою розташування можливих зовнішніх і внутрішніх джерел забруднення (санітарно-захисних зон підприємств, транспортних шляхопроводів, високовольтних ліній електропередач, місць захоронення відходів, локальних очисних споруд, електричних підстанцій, стоянок автомобільного транспорту тощо) щодо житлових будинків;
3. даних про джерела забруднення атмосферного повітря та заходи щодо мінімізації такого забруднення з урахуванням фізико-географічних та кліматичних умов у районі будівництва, а також відомостей про фоновому забруднення повітря;
4. опису використовуваних технологій водопідготовки та очищення каналізаційних вод з урахуванням впливу на поверхневі і підземні водні джерела;
5. оцінки впливу будівництва на земельні ресурси, включаючи заходи з боротьби з несприятливими геологічними явищами, ерозією;
6. інформації про наявність на території забудови або поблизу від неї об'єктів природно-заповідного фонду та їх захисних зон;
7. опису системи утилізації відходів споживання (побутових і садово-паркових відходів, відходів підприємств громадського харчування, відходів, збираних з вулиць, і т.п.) і виробництва (наприклад, стічних мулів і хімічних відходів очисних споруд).

Впровадження архітектурно-будівельних рішень по плануванню і благоустрою території без урахування її природних умов може призвести до незворотних негативних змін у навколишньому середовищі. Так, наприклад, кількість зареєстрованих гідрогеологічних особливостей місцевості призводить до того, що в районах з неглибоким заляганням грунтових вод часто спостерігається підтоплення фундаменту і заболочування прилеглої до будівель території. Причиною такої ситуації є те, що при закладці фундаменту не було вжито заходів з відведення води, внаслідок чого конструкція фундаменту стала виступати в ролі непроникного бар'єру на шляху руху грунтових вод. За рахунок збільшення вологості грунту та будівельних матеріалів створюються сприятливі умови для розмноження мікроорганізмів і неприємних комах.
Заходи щодо зміни рельєфу території, геометричних розмірів відкритих водойм, створення нових водойм і т. п. вимагають особливо ретельної оцінки екологічних наслідків їх реалізації. На жаль, при ухваленні рішення про створення на території будівництва штучних терас або перетворення річки в озеро забудовники керуються тільки міркуваннями естетики, виявляючи при цьому кричущу неграмотність у питаннях екології. До ймовірних наслідків свавільного зміни природного ландшафту можна віднести, зокрема, просідання і обвал терас і намивних берегів, заростання і цвітіння води в штучних озерах, руйнування фундаменту будівель і т. д.
Необхідність розробки ОВНС визначається за участю державних органів охорони навколишнього природного середовища. У будь-якому випадку, наявність розділів ОВНС або ООС в складі робочого проекту з детальним висвітленням питань охорони навколишнього середовища та мінімізації можливих негативних наслідків свідчить про серйозність і грамотності проектувальника, а отже, і замовника проекту. Для оцінки вірогідності представлених у ОВНС даних та ефективності запропонованих заходів з мінімізації шкоди, що завдається здоров'ю людини і навколишньому середовищу будівництвом, фахівці компанії «СПАНА» рекомендують залучати до вивчення документації експертну групу. Така група має підтвердити свій професіоналізм в питаннях охорони навколишнього середовища і бути незалежною як від державних органів, так і від тих, хто реалізує заміську нерухомість.
(Далі буде)

Олександр Малицький, директор ТОВ «СПАНА»
Світлана Нестеренко, керівник проекту
«Незалежна екологічна експертиза»


www.zagorodna.com/uk