Не варто поспішати зі зняттям мораторію на землю

17.11.2010 10:15
Не варто поспішати зі зняттям мораторію на землю Прогрес у сільськогосподарському секторі стримують багато факторів, однак, право власності на землю до них не відноситься.

На сьогоднішній день мораторій забороняє іноземним підприємствам купувати сільськогосподарські землі в Україні, що змушує їх брати ділянки в оренду на термін від 5 до 20 років.

Кожен рік лунає все більше закликів зняти мораторій на купівлю-продаж землі, оскільки обмеженість терміну оренди нібито перешкоджає подальшим інвестицій та розвитку багатообіцяючого, проте неопрацьоване сільськогосподарського сектору України.

Можливо, почасти, усе так і є, проте ця думка зайво спрощує ситуацію і, в основному, просувається тими, у яких є особиста економічна зацікавленість у знятті мораторію.

Вважається, що після зняття мораторію, коли землю можна буде продавати і купувати, її власникам запропонують кругленьку суму відповідно до поточної ринкової вартості. Багато надійдуть мудро і вкладуть нежданий капітал у маленьке підприємство, що забезпечить дітям навчання в університеті, а онукам - гідне майбутнє.

Тим не менш, в більшості випадків все відбудеться зовсім інакше. Люди дуже скоро втратять нежданий капітал, оскільки або розтринькати його, або просто стануть жертвами шахрайства. А повернути його вже не вийде.

Коли мораторій буде знятий, земля - продана, а гроші - витрачені, колишні землевласники більше не будуть отримувати регулярний щорічний дохід.

При нинішньому стані речей землевласникам вигідніше щороку отримувати орендну плату готівкою або готівкою в поєднанні з посівним матеріалом і соломою, які використовуються, продаються або обмінюються в залежності від необхідності. Такий дохід здається дуже скромним у порівнянні з вартістю землі, проте, він є постійним.

Коли мораторій буде знятий, земля - продана, а гроші - витрачені, колишні землевласники більше не будуть отримувати регулярний щорічний дохід.

Також не слід забувати, що з приростом світового населення та скороченням територій, придатних для виробництва харчових продуктів, попит на землю збільшується, а отже, зростає і її вартість.
Замість процвітання це може призвести село до повільного вимирання, якщо його жителі відправляться на пошуки кращої долі.

Старий низькопродуктивний комбайн збирає урожай пшениці в Полтавській області. Станом на 5 листопада українські господарства привезли з полів біля 41 млн. тонн зерна. За даними уряду, з-за несприятливих погодних умов рівень врожаю порівняно з минулим роком впав на 11%.

Це високий показник, і такого врожаю вистачить, щоб Україна зберегла за собою статус одного з провідних експортерів зерна у світі, проте врожайність залишається на порівняно низькому рівні і залишає близько 2,8 тонн з га.

Незважаючи на сприятливий клімат і одні з найбільш родючих грунтів у світі, врожаї в сільськогосподарському секторі Україні з року в рік залишаються набагато нижче, ніж у розвинених країнах, де використовуються ефективні методи добрива, іригації та збору врожаю.

За прогнозами експертів, якщо в наступні десять років сільськогосподарський сектор Україна залучить багатомільярдні інвестиції, то врожайність може піднятися втричі і перетворити країну на аграрну наддержаву світового рівня. (Ярослав Дебелий).

Сама по собі оренда землі і плата за неї не зможуть викликати широкомасштабного відродження сільських регіонів. Для цього потрібна державна ініціатива, однак орендні виплати будуть сприяти процесу і повинні розглядатися як частина більш широкої суспільно-економічної ситуації.

У країні, де понад 26% населення живе за межею бідності, найефективніший спосіб розподілу іноземних інвестицій - це направляти їх туди, де вони нададуть максимальний ефект, а саме - в руки народу.

Коли земля буде продана, будь-які блага, які вона може принести в майбутньому, покинуть межі країни у вигляді дивідендів і виплат акціонерам.

Коли земля буде продана, будь-які блага, які вона може принести в майбутньому, покинуть межі країни у вигляді дивідендів і виплат акціонерам. Частина з них повернеться у вигляді подальших інвестицій, проте вкладена буде в трактори, техніку, добрива та хімікати, які виробляються переважно іноземними компаніями, який піклується про доходи власних акціонерів.

Багато землевласників особисто цікавляться тим, як обробляють їх землю і як нею керують, оскільки багато з них живуть безпосередньо на приналежному їм ділянці або поблизу них. Неправильне застосування добрив або хімікатів їм ні до чого.

Великі підприємства, принаймні, на даний момент, прагнуть звертатися до досвідченим кваліфікованим фахівцям і підходити до використання земельного ресурсу професійно. Однак, ефективні методи, привнесені великими компаніями, не змогли вирішити таких проблем, як забруднення навколишнього середовища, порушення ареалу мешкання тварин і деградація грунтів. А хто знає, як будуть вести господарство в майбутньому?

Якщо земля належить її власнику, то, теоретично, він може впливати на управління цією землею. Власне, якщо йому не сподобається поточний орендар, він може вигнати його і здавати землю іншому.
З продажем ділянок місцеве населення позбудеться важеля впливу на управління землею і можливі наслідки для навколишнього середовища.

Можливо, така система відносин змусить орендарів правильно, відповідально і послідовно керувати землею. А от з продажем ділянок місцеве населення позбудеться важеля впливу на управління землею і можливі наслідки для навколишнього середовища.

Підходить ця система і для орендарів. З їхньої точки зору те, що не потрібно шукати багато грошей, щоб викуповувати землю, - це теж перевага. Це відкриває інвестиційний ринок для більшого числа інвесторів подрібніше і, тим самим, збільшує обсяг інвестицій, що надходять у країну. Крім того, значні кошти, зекономлені на купівлі землі, можна вкласти в устаткування, сировину та інфраструктуру, де вони принесуть великий прибуток.

Багато оглядачів переконані, що відсутність права власності на землю гальмує розвиток сільського господарства України. За їхніми словами, якби підприємства володіли оброблюваної землею, це підняло б врожайність. Однак у Великобританії, де врожаї вищі від українських, не дивлячись на менш родючу землю і жорсткіші погодні умови, більшість господарств не володіє своєю землею. Там ця різниця несуттєва. У минулому році середній урожай пшениці у Великобританії склав трохи менше восьми тонн з гектара, що в кілька разів вищий за українські показники.

Розвитку сільського господарства в України перешкоджає безліч факторів, однак право власності на землю навряд чи можна віднести до їхнього числа.
www.zagorodna.com

Теги до контенту: земельна ділянка
Сподобався матеріал?Не варто поспішати зі зняттям мораторію на землюПідпишись на розсилку
Ваші коментарі:
Ваша думка буде першою. Дякую Вам за прочитання статті. Бажаю щастя! Прошу в коментарі нижче поділитися Вашою думкою.
 
 
Увійти