Найкращі міста світу: як очікування розходяться з реальністю

Збираючись у подорож по найкрасивіших містах світу, ми нерідко вивчаємо різні довідники, путівники, гіди. І найбільше уваги приділяється там пам'яток на кшталт того, з якого люка треба подивитися на дюка в Одесі чи як краще сфотографуватися під падаючої Пізанської вежі. Але дуже рідко можна дізнатися про те, чого уникати в тому чи іншому місті. Або принаймні до чого готуватися, адже в кожній країні свої правила.

Стереотипи і реальність

«Навіщо мені думати про проблеми перед відпусткою?» - Запитаєте ви. Абсолютно вірно: думати про них не варто, а от знати деякі речі треба. Тому що дуже багатьом здається, що в Москві «все погано», а варто лише виїхати за кордон - там одна суцільна цивілізація. Всі розумні, добрі, гарні й інтелігентні. Це стереотип, який, до речі кажучи, багато в чому складається з прочитаних книг, переглянутих фільмів і фотоальбомів.

Так вже вийшло, що автори більшості путівників не часто застерігають туристів і гостей міста від можливих неприємностей і небезпек. Тому вже стає правилом хорошого тону довідуватися про це в інтернеті - на спеціальних форумах і сайтах. Іноді паличкою-виручалочкою стають блоги мандрівників і щедрих турагентів, які абсолютно безкоштовно консультують туристів онлайн, даючи корисні поради.

До речі, мабуть, одним з перших став показувати міста «як вони є» дизайнер Артемій Лебедєв. Звичайно, своїми фоторепортажами, в яких він не гребує показати звалища, потворні графіті, нісенітні споруди, він часто викликає на себе гнів жителів-«аборигенів». Але зате всі інші можуть дізнатися правду життя.

Іноді непогані путівники з'являються в серії «Помаранчевий гід» - наприклад, про Одесу. Автор цього тому розповідає про місто у всіх подробицях, не забуваючи давати корисні поради. Не самі «шкідливі» книжки-гіди і в «Афіші» - наприклад, про Париж.

Але все-таки в наш час, коли все змінюється занадто швидко, друковані книги, особливо довідники, все ж застарівають. Саме тому варто звертатися на «живі» інтернет-сайти, форуми та блоги.

Отже, чого ж чекати від найкрасивіших міст світу? І як не перестаратися з очікуваннями?

Міф перший: західне метро краще московського

Всі лають наш московське метро. Мовляв, і брудно в ньому, і шумно, та й ціни весь час підвищують. Варто знати, що є світові столиці, де метро куди гірше московського! Наприклад, у Нью-Йорку. Мало того що проїзд коштує $ 2,45 (це майже 80 руб. За одну поїздку!), Метро брудне, майже найстаріше в світі і дуже заплутане (з однієї платформи, наприклад, можна виїхати на різні гілки). Справедливості заради можна відзначити, що вагони все з кондиціонерами, а метро працює цілодобово.

У метро Відня, Праги, Генуї, Гельсінкі холодно і поїзди ходять зовсім не так часто, як у нас. У вихідні потяги можна чекати хвилин 10, а іноді довше. Крім цього, метро в багатьох європейських містах зовсім не таке розвинене, як у мегаполісах: у Гельсінкі і Генуї всього одна гілка метрополітену. Це допомагає, звичайно, швидше пересуватися по місту, але не сильно виручає.

Про метро Токіо вже давно ходять легенди (які насправді правда): там працюють спеціальні люди, які допомагають пасажирам набитися у вагони щільніше.

А ви кажете, що у нас тиснява ...

Також у метро багатьох міст світу двері відкриваються не автоматично, а за допомогою кнопки або важеля - наприклад, в Празі, Парижі. З одного боку, це зручно, а з іншого - можна за звичкою і забути ... Хоча, подейкують, у Москві теж скоро введуть вагони з кнопками для відкривання дверей - готуйтеся!

Міф другий: за кордоном скрізь чисто

Москва, знову ж, далеко не найбрудніше місто в Європі! Якщо як слід покататися по світу, іноді можна відчути гордість за наші комунальні служби: зовсім не самі вони ледачі.

Наприклад, великі міста Італії чистотою зовсім не блищать: Рим, Мілан, Генуя, Флоренція, Неаполь вражають туристів красою архітектури і не менш жахливими масштабами забруднення вулиць, привокзальних площ, а особливо підземних переходів і спусків в метро.

Париж, як і Мілан, - місто високої моди, але і це стереотип, який іноді вводить туристів в оману, адже в Парижі теж брудно! Бомжі (клошари) - взагалі один із символів цього міста.

Але не треба боятися, адже це тільки один з аспектів будь-якого мегаполісу. Однак якщо ваша свідомість ніяк не хоче миритися з навколишнім брудом, то вам прямо до Відня або в міста Швейцарії - Цюріх, Монтре. А в Берліні, за деякими даними, найчистіше повітря в Європі.

Міф третій: в Москві найбільше мігрантів

Ще одна проблема, яка хвилює москвичів: мігранти. Вважається вже, що в Москві майже неможливо знайти корінних жителів: жарт, в якій є, як кажуть, доля жарту. Але й тут Москва не попереду планети всієї. Європа потерпає від напливу біженців з країн Африки, США - від латиноамериканців і мексиканців.

Наприклад, у грецьких Афінах на центральній площі Омонія мігранти буквально живуть роками (!), Чекаючи слушної нагоди, який допоможе їм переправитися до Італії або інші більш благополучні країни ЄС. Греція взагалі вважається основним «перевалочним пунктом», через який тисячі мігрантів потрапляють до Європи нелегально з Афганістану, Пакистану, Ірану, Туреччини.

Італія і Франція, які борються з нелегальними мігрантами останнім часом дуже жорстко, все одно переповнені ними. Якщо у нас на вулицях з лотків торгують киргизи, то, наприклад, в Генуї і Марселі це негри (політкоректно називати їх афроамериканцями немає сенсу, так як більшість з них в Америці ніколи не були). Париж, як відомо, затоплений арабами. У столиці Фінляндії Гельсінкі чимало сомалійців, вони промишляють біля вокзалів як кишенькові злодії і наркоторговці.

Не варто наївно вважати, вирушаючи в Європу, що там вас зустрінуть одні лише прекраснолікіе француженки, синьоокої греки, біляві шведи і фіни ... Все як скрізь, тобто дуже складно і різноманітно. У цьому, мабуть, і полягає вся принадність подорожей. Вирушаючи в іншу країну, ми розширюємо свій кругозір. Починаємо порівнювати і розуміти, що найкраще можна було б перейняти, а щось непривабливе виправити в нас же самих. А ще на самих собі дізнаємося, що, дійсно, добре тільки там, де нас немає, і тільки те, чого ми ще не бачили.
www.sob.ru