На створення генпланів міст потрібно направити комерційні кошти

Кожен депутат зацікавлений в чіткому плані розвитку території, де його обрали. Містам Україна поставлена ​​задача: до 1 січня 2013 р. розробити детальні планування і вести подальший містобудівний розвиток виключно згідно з генпланом.

Про труднощі та перспективи будівельної галузі в цьому та інших напрямках в ексклюзивному інтерв'ю розповів Ігор Лисов, почесний президент компанії «Ліко-Холдинг», депутат Верховної Ради України, який брав активну участь у розробці та лобіюванні закону «Про регулювання містобудівної діяльності».

Building.ua: чи впорається українська будівельна галузь з кризою або навпаки, знаходиться в очікуванні нової хвилі?

І. Лисов: Судячи за темпами зростання, будівельна галузь поки що не впоралася з кризою, ми не вийшли на докризовий рівень. Ми відчуваємо наближення нової хвилі економічних негараздів, у зв'язку з цим купівля квартир не є пріоритетом для українських сімей. Середній клас, який зазвичай купував квартири, сьогодні не має достатнього доходу. Тому, думаю, наступного року на ринку буде спад.

Building.ua: Чи може держава згладити це падіння?

І. Лисов: Тільки через іпотеку. Згладити спад допомогли б низькі ставки по іпотеці, при яких люди могли впоратися з виплатою і тіла кредиту, та відсотків. В інших країнах, наприклад, ставка по іпотеці на даний момент становить 4-5%. А у нас ставка часто перевищує 20%.

Building.ua: Але Державна іпотечна установа викуповує всі гривневі кредити по іпотеці зі ставкою нижче 15% ...

І. Лисов: Але 15% це теж дуже багато. У 2008 р. люди справлялися зі ставкою 9-9,5%. Ми працювали з «Укрсоцбанком», зараз працюємо з «Юникредит». Коли у банків ставки були до 10%, люди купували квартири в іпотеку з полюванням. Тоді в «Ліко-Холдинг» «зайшло» приблизно 400 млн. грн. За інформацією голови правління ПАТ «Укрсоцбанк» Бориса Тимонькіна, застава у вигляді наших квартир був достатньо ліквідним, щоб люди обирали пріоритети і розраховувалися вчасно. Практично всі квартири, які були заставними по іпотеці в той час, вже викуплені власниками.

Building.ua: На Вашу думку, чи змогла Україна повною мірою скористатися перевагами, отриманими разом з правом проведення Євро-2012?

І. Лисов: Я вважаю, що об'єкти, які будуються до Євро-2012, недостатньо ефективні в плані залучення інвестицій. Занадто велика частка держбюджету у фінансуванні. Дороги, стадіони - це дуже велике навантаження. Готелі будуються завдяки пільговим кредитам. Думаю, що пік заповнюваності готелів буде припадати саме на момент проведення Євро-2012, а якщо країна покаже свої можливості в туристичній галузі, тоді через кілька років можна буде чекати туристичний бум. Значна кількість туристів зможе компенсувати кошти витрачені на Євро-2012.

Building.ua: Ваші прогнози за результатами житлового будівництва в 2011 р. на території Києва, в регіонах?

І. Лисов: Київ впорався із завданням. За підсумками року тут буде введено 1,4 млн. кв. м. Наступного року, думаю, Київ утримає цю планку, тому що в столиці є стабільно великий попит. У Київській області йде будівництво в основному в містах-сателітів: Бровари, Ірпінь та інші. Котеджне будівництво в Київській області ведеться виключно в районах стратегічних трас. У регіонах і Києві добре розвивається програма «Доступне житло». У цьому році було освоєно 100 млн. грн держпідтримки, в наступному році буде 200 млн. грн. І з урахуванням того, що регіони вже відчули вигідність роботи за цією програмою, вони знаходять інвесторів, які платять 70%, і сподіваюся, що саме «Доступне житло» у наступному році дасть якийсь поштовх до збільшення обсягів будівництва житла. Але за великим рахунком, наша країна відстає від багатьох розвинутих країн за кількістю метрів житла, що вводиться на душу населення. У нас цей коефіцієнт - 0,18 кв. м на душу населення, в інших країнах - 1-1,5 м.

Building.ua: Завдання найближчих років - досягти цього показника?

І. Лисов: Наше завдання - зробити хорошу ефективну економіку. І тоді всі галузі будуть працювати добре. Треба жити за таким гаслу: працююча людина не може бути бідним. Він повинен добре заробляти, щоб жити в комфортних умовах, добре харчуватися, займатися своїм здоров'ям, бути спокійним за майбутнє своїх дітей. Такі гасла властиві всім країнам.

Building.ua: Яка частка об'єктів, будівництво яких було розпочато до кризи і завершується зараз в рамках держпрограми з кредитування забудовників?

І. Лисов: Я вважаю, що міністерство не приділяє достатньо уваги тим об'єктам, у які люди вклали гроші. За моїми підрахунками, близько 200 тис. сімей інвестували свої кошти в момент, коли криза ввійшла в активну стадію. Це близько 6 тис. житлових будинків. Поки немає серйозної системної роботи з боку міністерства, спрямованої на введення цих об'єктів в експлуатацію. І держава не допомогло всім інвесторам реалізувати ті програми, в які вони вкладали гроші. Хоча всі закони, які потрібно було прийняти в стінах Верховної Ради, ми прийняли. Ми зробили все, щоб не збанкрутувати будівельні організації, захистити замовника, але, на жаль, поки банківська система не йде назустріч.

Building.ua: З вересня діє закон, згідно з яким боржника за кредитом банк може виселити із заставної квартири, але тільки в спеціально створені будинки. Як Ви прокоментуєте це нововведення?

І. Лисов: Там маса захисних механізмів, в цій частині законодавство не працює проти населення. А що стосується банків, то в кожному випадку існують індивідуальні підходи. Багато банків були рекапіталізовані, по багатьом банкам проведені структурні зміни виданих кредитних ресурсів. Немає правила прямої дії, але ж необхідно, щоб люди не розслаблялися, щоб вони шукали можливості виконати зобов'язання, які брали на себе.

Building.ua: На початку року парламентом був прийнятий закон «Про регулювання містобудівної діяльності». Чи можна на даному етапі говорити про якісні зміни в будівельній галузі?

І. Лисов: Якісні зміни на рівні центральних органів влади є. Кабінетом міністрів прийнято 21 регуляторний документ практично по всіх напрямках, пов'язаних з тими новаціями, які є в цьому законі. Ще до кінця не прийнято рішення про спрощення надання земельних ділянок, необхідно вносити зміни до Земельного кодексу. Але поки у нас претензія до того, що на закон дуже погано реагують влади на місцях. Нам сигналізують, що обладміністраціями, районними адміністраціями, робота з впровадження всіх положень містобудівного закону ведеться вкрай мляво і інертно.

У наступному році, в I кварталі, на засіданні комітету ми послухаємо пару областей, і будемо пропонувати прем'єр-міністру і Кабміну прийняття конкретних заходів. Причому виділити найгірших у цьому плані складно - навіть місцева влада Києва погано реагують на законодавче нововведення. Ця проблема не так гостро стоїть тільки там, де немає будівельного буму, в затишшя. Тому ми продовжили термін дії попереднього закону ще на рік, щоб встигнути розробити пов'язану з новим законодавством документацію, зонінг, плани детального планування всієї території України. Прийняттям цього закону ми стимулюємо громади, щоб вони витратили кошти, енергію і створили генеральні плани розвитку територій.

Building.ua: Але в містах скаржаться на те, що ці гроші повинні йти з держбюджету, а в місцевому знайти кошти неможливо ...

І. Лисов: На цю програму в 2012 р. ми запланували 250 млн. грн. Гроші йдуть з двох джерел - з місцевих бюджетів і з держбюджету в примірної пропорції 50/50. До цієї роботи потрібно підійти серйозно, тому що у міст-мільйонників вже є генеральні плани, які вимагають коректування. Цим же законом ми дозволили залучати не лише бюджетні кошти, а й приватний капітал в рамках державно-приватного партнерства. Тобто людина, яка хоче щось побудувати, може надати якісь кошти, щоб частково оплатити ту або іншу документацію по містобудівної території, де він збирається проводити забудову. Тут необхідний творчий підхід, і тоді комерційні гроші підуть на створення чіткого плану території. Я думаю, кожен чиновник і депутат зацікавлений в чіткому плані розвитку території, де його обрали.

https://www.zagorodna.com/uk