Квартира, яка зруйнувала сім'ю

Навряд чи навколишнє нас всесвіт коли-небудь буде пізнана і освоєна до кінця. Незрозумілі явища так і валяться на маленького і беззахисної людини з інтенсивністю ворожої шрапнелі. Йому залишається тільки в міру сил пристосовуватися, ухилятися або робити вигляд, що нічого такого особливого не відбувається. Але ні те, ні інше, ні третє не працює, коли незрозуміле не просто відбувається, але починає управляти твоїм життям.<br /><br />Пара, про яку ми хочемо розповісти, прожила разом настільки довго, що сімейні бурі й емоційні зриви, здавалося б, залишилися далеко позаду. Діти (дочка і син) виросли і розлетілися хто куди. У сина був свій бізнес в Росії, а дочка жила з родиною за кордоном, викладала у відомому університеті і вела наукову роботу. Попереду були роки благополуччя і тихої радості.<br /><br />Можливо, навіть не дуже тихою, якщо врахувати, що саме в цей період на них звалилося несподіване багатство: діти, приурочивши подарунок до чергової річниці весілля, вивалили перед батьками неймовірну купу грошей. При цьому строго покаравши вжити її з ладу, тобто переїхати з малесенькій «двушки» на околиці Москви (тієї самої, де сім’‎я прожила все життя) в яку-небудь більш зручну і пристойно розташовану квартиру.<br /><br />Резонів було декілька: по-перше, якщо підібрати потрібний район, робота виявиться не в двох годинах їзди (і чоловік, і дружина працювали у центрі, причому чоловік - дуже інтенсивно). По-друге, якщо квартира буде просторій, у дітей не виникне комплексу провини, коли вони будуть підкидати предкам онуків. По-третє ... Перераховувати плюси особливо не було потрібно. І матері, і батька вже досить набрид район проживання, та й проти розширення житлоплощі вони абсолютно не заперечували.<br /><br />Почалися пошуки відповідного варіанту. Через деякий час була знайдена квартира мрії - простора, у самому центрі, що виходить вікнами в тихий двір. Вона сподобалася всім. Навіть дочка, спеціально викроївши час, прилетіла для огляду нового родового гнізда і не знайшла жодної хиби у придбанні. Залишилося тільки укласти угоду, залагодити формальності, отримати ключі і починати ремонт.<br /><br />Саме в цей час давня подруга нашої героїні спокусила її прийняти участь у якомусь маленькому, необразливому пригоді. Вона зібралася до ворожки. Усі знайомі рекомендували віщунку, як феномен і диво, чиї пророцтва збуваються в 99 випадках зі ста. Але йти одній було якось боязко.<br /><br />Ось подруга і привела з собою нашу героїню для моральної підтримки. Та зовсім не хотіла брати участь у поході до «шарлатанке» (тільки так вона і могла позначити професійну приналежність оракула), але, послухавши благань подруги, все-таки пішла. Що вона втрачала? Собі гадати у неї і в думках не було, а подрузі треба допомагати, навіть якщо вона збирається зробити дурість.<br /><br />Вже не знаємо, як воно сталося, але наша героїня не обмежилася роллю свідка і підтримки. Зовсім не бажаючи того, вона все-таки отримала свою порцію ворожіння.<br /><br />Ворожкою виявилася абсолютно звичайна тітка в поношеному спортивному костюмі. І прийняла вона подруг не в напівтемній кімнаті, задрапірованому мерехтливими тканинами, і не при світлі трохи жевріючому недогарка свічки, що кидає трепетні відблиски на магічний кришталеву кулю. Карти розкладалися на звичайному кухонному столі в маленькій, досить охайним кухоньці панельної хрущовки, освітленій лампою під рудим абажуром.<br /><br />Можливо, саме тривіальність антуражу і спровокувала нашу героїню втягнутися в гру. Перші слова ворожки її насторожили: «Ви стоїте на порозі змін. Те, що ви придбали, потягне за собою втрати ». На вимогу порозумітися ворожка розповіла, що якщо наша героїня не відмовиться від нового будинку (так, вона згадала новий будинок, хоча знати про нього не могла!), То не збереже сім’‎ю. «У тебе буде нова квартира, а в чоловіка нова дружина. І не пізніше ніж через рік », - закінчила пророкування неприємна тітка.<br /><br />Не можна сказати, щоб жінки вийшли від ворожки засмучена. Тобто подруга кілька сполошилася, а ось наша героїня сказала собі і світу, що все це дурниці, вірити в які розумної жінці не пристало. По приході додому вона не поділилася з чоловіком своїми переживаннями. Та й переживань особливо ніяких не було. Принаймні вони були не настільки серйозними, щоб змінювати через них плани й відмовлятися від відмінної квартири.<br /><br />А далі все пішло своєю чергою: угоду вчинили, і почався ремонт. Пара домовилася, що чоловік під час ремонту продовжить працювати, а дружина візьме відпустку й догляне за тим, щоб все йшло як треба.<br /><br />І все б добре, якщо б не те, що робота чоловіка вимагала від нього досить частих поїздок. Та й коли він був у Москві, він рідко приходив додому до якогось певного часу. Те нараду, то експеримент, то ще що-небудь - все життя він затримувався, а вона чекала його, займаючись своїми справами. Але одна справа - налагоджений побут і звичні запізнення, а зовсім інше - нетерпляче очікування зі зразками нової плитки в руках або з проблемами вибору правильної електропроводки.<br /><br />Окрім ремонту, що доставляє незручності і провокуючого претензії, з’‎явилося ще одна важлива обставина. У дружини ніяк не йшло з голови того нещасливого ворожіння. Це було смішно і соромно, але кожен раз, зустрічаючи чоловіка з роботи, вона вдивлялася в його обличчя, намагаючись розрізнити зміни. До її жаху, зміни в улюбленому не змусили себе чекати.<br /><br />Чому, прийшовши додому, він не дивиться на мене? Чому не поцілував, прощаючись? Чому прийшов пізніше звичайного і не розповідає, що сталося? Чому він не питає про ремонт? Чому він ледве глянув на зразки шпалер і сказав, щоб вона вибирала сама? Невже йому все одно? Невже його не цікавить їх нове житло? Невже його більше не цікавить вона? Невже почалося те, що пророкувала ворожка?<br /><br />Мільйони питань роїлися в її голові, не даючи ніякого спокою. Зрештою, вона не витримала і закотила грандіозний скандал. Чоловік сильно здивувався і постарався заспокоїти дружину, списуючи її стан на втому від ремонту. Так само він вчинив і при її наступному зриві. Але далі було тільки гірше. «Ага, він навіть не виправдовується, - скаржилася бідна жінка своїй вірній подрузі. - Зрозуміло, що у нього хтось є! »<br /><br />Подруга намагалася якось заспокоїти і переконати, чоловік намагався якомога рідше з’‎являтися вдома, і обличчя його під час зустрічей з дружиною дійсно ставало винним. Скандали наростали і набували хронічного характеру.<br /><br />Чи треба говорити, що не пройшло й року, як сім’‎я розпалася, у майже повній відповідності з сумним прогнозом. Єдине, чого не сталося, - не з’‎явилося нової молодої дружини. Але це ж дрібниці. У головному-то ворожка виявилася права! Хоча навряд чи це послужило розрадою нашої героїні.<br /><br /><strong>Коментар психолога Варвари Сидорової:</strong><br />У психології відоме таке явище, як самореалізуються пророцтво. І тут ми бачимо його приклад. Такими бувають пророцтва, передбачення, будь-які прикмети, що збігаються з прихованими страхами людини або піднесені таким чином, що викликають високу тривогу, навіть якщо людина раніше не замислювався ні про що схожому.<br /><br />У першу чергу на це ловляться люди вразливі і переконати, і якщо передбачення зроблено в такій формі, що розбурхує в них тривогу. Але навіть не дуже вселяє люди, якщо передбачення збігається з їх таємними побоюваннями, починають вести себе таким чином, як ніби передбачене неминуче має статися.<br /><br />Своєю поведінкою вони сприяють тому, щоб пророцтво збулося. А коли починає відбуватися щось, що може здатися початком дії злого передбаченого року (як, наприклад, чоловік, який почав проявляти невдоволення та обурення), це тільки переконує, що пророцтво було справедливим, і призводить до посилення деструктивного поведінки.<br /><br />І коли людина своїми руками викопує собі яму і потрапляє в неї, він із задоволенням констатує, що ворожка була дуже гарною, на відміну від долі і чоловіка, які, ось адже невдача, попалися дуже погані.<br /><a href="http://www.sob.ru">www.sob.ru</a><br /><br />