Куди не слід інвестувати кошти?

Експерти групи MPP Consulting опублікували свіжий щоквартальний рейтинг найбільш ризикованих інвестицій в Україну.
У другому кварталі 2010 р. в "топову" п'ятірку потрапили: земля, нерухомість, будівництво, банківська сфера та рітейл.

Обходять нас десятою дорогою
За даними Держкомстату, у першому півріччі поточного року в економіку України іноземними інвесторами заведено 1782 млн. дол США (з них у першому кварталі 717 млн. дол), що становить лише 66% від аналогічного періоду минулого року. Чистий приріст іноземного капіталу за січень-червень 2010 року склав 1 248,8 млн. дол: інвестори вклали один 782,8 млн. дол, вилучили - 534,0 млн. дол

Така негативна динаміка надходження іноземного капіталу в Україні набуває тенденційні риси. Можна сказати, що інвестори стали обходити Україна десятою дорогою.

У 2009-му ми спостерігали схожу картину. Чистий приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці України в 2009 році склав 4,41 млрд. дол, що на 27,4% менше, ніж у 2008 році (у минулому році іноземні інвестори інвестували в економіку України 5,635 млрд. дол, але одночасно вилучили 0,941 млрд. дол).

Той же Держкомстат повідомляє, що значно зросли обсяги іноземного капіталу в економіку країни в першу чергу за рахунок таких країн, як Росія і Кіпр. У той же час за рахунок продажу капіталу нерезидентами інших країн і вилучення інвестицій суттєво зменшилися обсяги капіталів інвесторів з США, Великобританії та інших країн.

Вкладала гроші і України. Щоправда, за повідомленнями офіційних органів статистики, з 629 млн. дол прямих інвестицій велика частина (як і в минулому році) спрямована на що став майже рідним Кіпр.

Загальноприйнято, що інвестори переважно вкладають гроші в ті країни, галузі і підприємства, де розраховують отримати максимальний прибуток при мінімальних ризиках.

Якщо в якійсь країні діють справедливі закони, ефективно діє економіка, податкова система проста, справедлива і спрямована на створення і процвітання саме середнього класу, інвестиції зростають. Приміром, у такий порівняно невеликій країні, як Польща, навіть у кризовий 2009 рік інвестиції оцінюються в 8 млрд. євро.

Якщо ж у країні законодавство недосконале, процвітає корупція, допускаються прояви рейдерства, гарантії прав інвесторів невеликі, то, незважаючи на високу очікувану прибуток, капітали не йдуть.

За давньою сумною традицією, України в рейтингу привабливості умов ведення бізнесу далеко не на висоті. Всього лише 143 місце із 183 в списку. Згідно з рейтингом, легше вести бізнес в Росії, Словаччини, Угорщини, Польщі, Білорусі та Азербайджані, словом чи не у всіх пострадянських і постсоціалістичних країнах.

Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в світі вимірюється трильйонами доларів. Цей величезний потік обходить Україну стороною.

Втім, при складанні рейтингу ризикованих інвестицій в Україну, очевидно, враховувався не тільки загальноекономічний фон у вигляді величезного, неефективного та надзвичайно дорогого бюрократичного апарату, передінсультному стан надзвичайно енегрозатратной економіки і допотопної інфраструктури, відсутність чіткої стратегії розвитку, збільшення боргового тягаря як корпорацій і підприємств, так і держави в цілому і ризиків внутрішнього дефолту перед суб'єктами економіки і соціальної сфери.

Безумовно, були прийняті до уваги і дві основні проблеми, які стали детонатором першої хвилі кризи в Україні. Вони до цих пір не вирішені і несуть в собі ризики не тільки для бізнесу та інвестицій у країні, але і для національної економіки в цілому. Так, в Україні до цих пір непогано себе почувають бульки на ринку землі та нерухомості, і росте величезний навіс "поганих" активів у банківському секторі.

Земля: діагноз - "міхур", рецепт - не купувати
На першому місці топової п'ятірки ризиків земля. Протягом 2010 року земля впевнено лідирує в рейтингу, і в перспективі буде утримувати пальму першості ще довгий час. Неадекватне ціноутворення останніх років призвело до того, що на цьому ринку була створена фінансова піраміда, яка трималася виключно завдяки постійному зростанню цін. Будь-яка піраміда рано чи пізно приречена на падіння. Вартість земельних ділянок в найбільш "перегрітої" 30-кілометровій зоні м. Києва останнім часом з'їжджає вниз із середньою швидкістю 3% в місяць. І кінцевий пункт для зупинки цієї тенденції поки що не проглядається, оскільки інвестувати в падаючий з такою швидкістю ринок майже ніхто не наважується. За даними компанії SV Development, середня вартість землі в передмісті Києва під котеджне будівництво з пікових значень осені 2008 р. в 6692 дол за сотку станом на 23.08.2010 р. злетіла до 3987 дол за сотку (в т.ч. в найдорожче Києво-Святошинському районі з 10404 до 6603 дол за сотку).

Характерно, що, як і ринок нерухомості на хвилі поствиборного ділового оптимізму ринок землі рушив нагору, максимальна амплітуда корекції була досягнута в квітні поточного року. Але з того часу обидва ринки впевнено дивляться виключно вниз, і продавці були змушені розгорнути справжнє полювання на рідкісних покупців земельних ділянок та квартир.

Придбайте невелику земельну ділянку в 12 соток в 30 кілометрах від Києва за суму, що трохи перевищує 50 тис. у.о., у котеджному селищі з розкішною власною інфраструктурою, охороною та освітленням, на території з ландшафтним дизайном і водним благоустроєм і вам обов'язково подарують відпочинок в Тунісі, ОАЕ або на Мальдівах.

Квартири та офіси за нинішніми цінами нікому не потрібні
Серед лідерів "невдалих" інвестицій зараз на почесному другому місці житлова і комерційна нерухомість. Хоча вартість квартир вже пережила обвал. Перший обвал ...

У економклассе кожен квадратний метр у середньому втратив тисячу американських доларів. Те, що ще влітку 2008-го коштувало 2500 дол США за "квадрат" тепер коштує 1500 тих самих грошових одиниць, то, що коштувало 3 тис. дол (саме так, нагадаємо, оцінювався метр "убитої" панельки на Русанівці), тепер пропонується за 2 тис. дол

Однак проблема в тому, що і за такими полегшали цінами зараз майже ніхто не купує.

Правда, співробітники і керівництво однієї з найбільших ріелторських компаній Києва вперто продовжують стверджувати, що кількість угод саме в них просто зашкалює, а столичне БТІ штурмують тисячі киян, ще з ночі займаючи місця в черзі для того щоб зареєструвати угоду купівлі-продажу. Такі заяви в коментарях в принципі не мають потреби і лише знижують авторитет фірми, так відверто вішають локшину на вуха потенційним покупцям і продавцям нерухомості столиці.

Серед факторів, які як і щодо землі підтверджують і діагноз - "міхур", і рецепт - "не купувати", є збільшення витрат на утримання житлоплощі (горезвісний газ потягне за собою зростання вартості тепла і води), падіння життєвого рівня середнього класу країни, погіршення клімату для ведення малого та середнього бізнесу, що тривають дискусії про доцільність введення податку на нерухомість, плановане посилення оподаткування частини орендодавців (від чого індекс прибутковості інвестиційних квартир ще більше знизиться), наявність величезної заставного навісу у фінансових установ.

Ну і нарешті, після двох років кризи "старі" запаси грошей у бізнесу і населення все-таки закінчуються, тому коли ціни на житло та офіси нарешті прийдуть до адекватних показниками, потенційних покупців залишиться зовсім мало.

Серед факторів, що підтверджують діагноз для комерційної нерухомості "купувати тільки в особливих випадках" - зменшення прибутковості приватних підприємств, збільшення адміністративного тиску на них, підвищена вакантність (незайнятість) прибуткових площ, потенційна всього лише 20-25-річна окупність більшості об'єктів через здачу в оренду .

Вже в липні поточного року на ринок Києва надійшли нові офіси за ціною на 10% нижче ринкових аналогів, проте і на "дешевий" товар попит практично нульовий.

Будівництво та корупція. Хто кого?
У трійці "призерів" інвестиційних ризиків в Україні - галузь, безпосередньо пов'язана з температурою ринків землі та нерухомості, - будівництво. Надлишок пропозиції, висока конкуренція на ринку, відсутність прозорості і товстий корупційний наліт на етапах відводів земельних ділянок та погоджувальних процедур - фактори, завдяки яким будівельна галузь все ще не може "відійти" від кризи і залишається ризикованою для вкладення капіталів. У січні-липні 2010 р. статистика фіксує 16,7% падіння галузі, зниження відбулося практично по всіх видах основних будівельних робіт. Крім того, запасів нерозпроданих квартир і комерційних площ ще багато, оскільки навіть небувалі акції в м. Києві типу "10% перший внесок і безвідсоткова розстрочка", "річна квартплата в подарунок", "червоноцегляні будинку в 300 метрах від метро з 30-процентної (!) знижкою "і т.п. не допомагають заманити покупця.

Банки-колекціонери іржавіють авто та застарілих квартир
На четвертому місці рейтингу банківська сфера. У поточному році вижили банки частково відновили довіру громадян і юридичних осіб, свідчення тому постійно наростаюча база депозитів і сум на поточних рахунках. Тим не менш найбільшою проблемою галузі є накопичені "погані" активи, частка яких зростає і тим самим позбавляє ілюзій щодо райдужного і безхмарного виходу фінансового сектора з кризи.

Втім, і вал повертаються з-під подушок грошових накопичень населення не вселяє стовідсоткового оптимізму. Адже у разі будь-курсової нестабільності в умовах відсутності закону, що забороняє дострокове розірвання депозитних договорів, дії вкладників спрогнозувати неважко.

Тим більше все ще не вирішена проблема одного з найбільших банків країни. Тисячі вкладників позбавлені права доступу до своїх вкладів, незважаючи на те що суми рефінансування НБУ (якщо б ці гроші не розчинилися невідомо де) з лишком би вистачило на задоволення всіх вимог громадян.

Не вирішена і проблема коротких пасивів і довгих активів. З коштів, розміщених на місяць з пролонгуванням, іноді видаються кредити на багато років.

Деякі банки, зовсім недавно розмістили заманювань рекламу про кредити в гривні під 17 з хвостиком відсотків, знову намагаються всі ризики звалити на позичальника, адже за умовами договору у випадку зростання депозитних ставок автоматом буде підвищуватися і ставка кредиту. Втім, щоб стати володарем сумнівного кредиту на купівлю звичайної старенькій двушки в спальнику столиці необхідний "білий" дохід на сім'ю в сумі не менше 20 тисяч гривень щомісяця, а ще 50% передоплата вартості квартири за рахунок особистих заощаджень. Протягом двадцяти років позичені гроші доведеться повернути банку у подвійному (іпотека за класичною схемою), а то й в потрійному розмірі (іпотека по ануїтету). Вітчизняні банки намагаються підсунути позичальникові "щастя по-українськи".

У будь-якому випадку паломництво в банки за кредитами почнеться ще нескоро, до поширення масового кредитування населення в України можуть призвести лише відчутні успіхи в економіці.

Відкритим залишається і питання долі численних банківських застав. Автомобілі іржавіють, житлові та нежитлові приміщення старіють, але банки і не думають скидати баласт, виставляючи на всі своє "добро" ціни значно вищі за ринкові. Поки що проблеми ліквідності вирішувалися в основному завдяки потужному свіжому притоку на депозити, але дисбаланси в банківській системі наростають, і рано чи пізно з баластом щось доведеться робити.

Рітейл непривабливий
Замикає п'ятірку інвестиційних ризиків рітейл. Стратегія швидкого зростання в попередні роки стала причиною створення торгових точок і комплексів, які виявилися незатребуваними в період спаду споживчого попиту. Нагадаємо, роздрібний товарообіг підприємств роздрібної торгівлі та ресторанного господарства України в 2009 році скоротився на 20,6% в порівнянні з 2008 роком, і в році поточному відіграв лише "копійки" - за підсумками січня-липня 2010 р. в порівнянні з аналогічним періодом 2009 -го зростання склало 3,9%.

Україна втратила інвестиційну привабливість в очах світових ритейлерських мереж. Опинившись у 2006-му році на четвертому місці, а в 2007-му році на п'ятому місці в списку найбільш привабливих регіонів за версією консалтингової компанії AT Kearney (The Global Retail Development Index), в цьому році країна не увійшла навіть до тридцятки.

Експерти поки що не помітили, що жити в Україні "стало краще й веселіше". Відсутність Україна у списку пояснюється падінням споживчого попиту, поганою інфраструктурою, зайвої бюрократизацією, політичною нестабільністю, порівняно високою інфляцією і девальвацією гривні. Сьогодні інвестиції в купівлю об'єктів рітейла представляють достатньо суттєві ризики, щоправда, створення нових торгових точок чи мереж таїть ще більше небезпек, що довели неодноразові банкрутства торгових компаній по всій країні.

Криза пішов. Хай живе криза?
Зараз в країні немодно вживати слово "криза" (втім, і слово "інновація" також). І навіть один з провідних економічних журналів прибрав традиційний слоган про кризу зі своєї обкладинки, мотивуючи тим, що раз вже два квартали поспіль українська економіка демонструє підйом (плюс 6,5% за підсумками першого півріччя при падінні мінус 15,1% у минулому році) , значить про кризу можна говорити в минулому часі.

Ось і деякі держчиновники почали купувати дорогі авто за бюджетні гроші. Вони, напевно, теж вважають, що криза випарувався.

Однак реальна ситуація в економіці спростовує ілюзії. Та й все більша частина населення очікує поглиблення кризи і пов'язаних з ним проблем (у першу чергу побоювання стосуються осінніх інфляційних тенденцій).

А небачено розпухлі оголошеннями про продаж та оренду спеціалізовані рекламні видання, що банкрутують бізнеси, що летить вниз ринок автомобілів і багатомільярдні розриви в бюджеті свідчать про те, що час справжніх ризиків для України, для інвестицій, для бізнесу, можливо, ще й не починалося ...

Вадим Бровко, Сергій СЛЕДЗЬ "Дзеркало тижня"