Серед ключових спікерів заходу також варто відзначити Наталію Козловську, директора Департаменту державних програм та розвитку житлового будівництва Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Валерія Філончука, першого заступника Голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Олену Марченко, директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Київської міської державної адміністрації, Наталію Дюжилову, директора ДП «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів», депутатів Київради Ольгу Балицьку та Миколу Негрича, Анастасію Бідах, старшого юриста юридичної фірми «Sayenko Kharenko» та Миколу Писанчина, заступника генерального директора з юридичних питань ДП «СЕТАМ».
На заході були опрацьовані наступні питання: правова природа існуючих довгобудів та практика вирішення відповідних проблем на місцях; огляд ініціатив щодо вирішення проблематики довгобудів, що розглядалися Верховною Радою України та результати їхнього розгляду; ініціатива КБУ щодо вирішення відповідного питання; презентація концепції та основних положень законопроекту та спірні питання у ньому, які потребують додаткового обговорення.
Модератором круглого столу виступив виконавчий директор КБУ Віталій Грусевич, який у вступному слові зазначив, що проблема довгобудів не нова для нашої держави: «Значна кількість об’єктів, будівництво яких не ведеться тривалий час, є спадком іще з радянських часів. Вони несуть небезпеку для життя і здоров’я людей, а також, руйнуючись, можуть пошкоджувати об’єкти на прилеглій території. Нормативно-правова невизначеність продовжує породжувати проблеми у містах по всій Україні. Ініціатива КБУ призвана надати можливість врегулювання цього болючого питання».
Віталій Грусевич підкреслив, що законодавча ініціатива розроблена з урахуванням стратегічних інтересів держави, суспільства та бізнесу. «Якщо ми впорядкуємо ті чи інші кластери законодавства, ми будемо тільки підвищувати інвестиційну привабливість, як галузі, так і України в цілому», – сказав він.
У свою чергу, Сергій Пилипенко зазначив, що в єдиному нормативному документі можна класифікувати всі причини недобудов і визначити шляхи вирішення проблеми: «Основною метою цього законопроекту є те, щоб ми, нарешті, зможемо отримати прозорий механізм звільнення міст, областей, сіл від тягаря у вигляді заморожених об'єктів будівництва. Орган місцевого самоврядування не отримує ні плату за оренду землі на місці довгобуду, ні заплановані кошти у вигляді внесків пайової участі і т.д.».
На його думку, добудовувати незавершені об'єкти житлового будівництва необхідно не за рахунок бюджетних коштів, як місцевих, так і державних, а на ринкових, конкурсних засадах.
У свою чергу Наталія Козловська нагадала, що до сьогоднішнього дня жоден законопроект щодо вирішення проблеми довгобудів не був прийнятий. За офіційними даними, зазначила вона, сьогодні в Україні налічується майже 15 тисяч об'єктів незавершеного будівництва. Вона підкреслила, що загалом по Україні на стадії будівництва знаходиться 3823 житлових об'єктів. Із них зводяться тільки 1700. Решта – або законсервовані, або на них будівництво тимчасово припинено.
За даними Мінрегіонбуду, 134 об'єкта знаходяться в критичному стані. Із них у Києві 32 об'єкти, Київській області – 18, Черкаській – 11 об'єктів, Хмельницькій – 10 об'єктів, Одеській – 9 об'єктів.
Також Наталія Козловська розповіла, що виникнення довгобудів пов'язано, перш за все, зі зловживаннями і правопорушеннями забудовником при залученні коштів інвесторів; можливою нестачею коштів; недобросовісністю при виконанні будівельних робіт.
Своє бачення вирішення даної проблеми висловив Микола Негрич: «Проблему довгобудів неможливо вирішити адміністративними методами. Закрутити гайки на адміністративному рівні просто неможливо. Потрібно зробити це ринковими методами».
Наостанок, Ольга Балицька пообіцяла обговорити шляхи вирішення проблеми з розробниками законопроекту з урахуванням особливостей функціонування місцевої влади. «Можливо, потрібно буде вносити зміни в саму діяльність Київської міської ради», – підсумувала вона.
www.zagorodna.com
Коментарі