У проекті постанови Кабінету міністрів про внесення змін в методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та земель населених пунктів, розробленого Мінфіном, передбачати застосування додаткового коефіцієнта в розмірі не більше 15 до оцінки ділянок в населених пунктах, які використовуються суб'єктами земельних відносин без правовстановлюючих документів.
Як пише Коммерсант-Україна в матеріалі "У землі перевірять документи", це запропоновано зробити з метою збільшення навантаження на фізичних і юридичних осіб, які уникають сплати орендних платежів. Останній перегляд нормативу дозволив збільшити з січня нормативну оцінку майже вдвічі (на 76%), що призвело до підвищення орендної плати та податку на землю.
Суб'єкти, не оформляють документи на право власності або оренду земель державної або комунальної власності, сплачують податок на землю у розмірі 1% від її нормативної грошової оцінки на рік, у той час як орендна плата вище - 3-12%. "Це ставить у нерівні умови суб'єктів господарювання та стимулює не оформляти документи. І така ситуація типова для всіх міст", - пояснює аналітик Асоціації міст Ярослав Рабошук.
У Держагентстві земельних ресурсів і Мінагрополітики та продовольства вважають прийняття змін недоцільним, оскільки нормативна оцінка землі не може залежати від наявності правовстановлюючих документів.
На думку члена комісії з питань земельних відносин, містобудування та архітектури Київради Тетяни Меліхової, перш ніж збільшувати навантаження на користувачів земель необхідно спростити процедури отримання правовстановлюючих документів, на які йде кілька років.
Нагадаємо, у Верховній Раді зареєстрований законопроект N10051 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збору за користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення". Їм пропонується розширити доходи місцевих бюджетів за рахунок введення збору за використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки землі.
Збір будуть платити і орендарі, і власники землі, які займаються аграрним товарним виробництвом. Це, за розрахунками розробників законопроекту, дозволить місцевим бюджетам щорічно отримувати 3,5-4,5 млрд. грн. на фінансування розвитку сільської місцевості. Введення цього збору не скасовує сплати податку на землю, кошти від якого також надходять до місцевого бюджету.
www.zagorordna.com
Коментарі