Яких помилок варто уникати, ведучи боротьбу з сусідами?

Що робити, якщо твоя омріяну і куплена на останні квартира з його власної вини перестає бути притулком і перетворюється в катівню камеру? Як вчинити, якщо сусід, залишаючись у рамках закону, нищить тебе і твою сім’‎ю? Виявляється, ніяк. Найкраще, що ми можемо, - швиденько забратися куди подалі або терпіти, ні в якому разі не допускаючи, щоб гнів і роздратування вирвалися назовні.<br /><br />У кожної людини є право на відпочинок. І повною мірою він може ним скористатися у себе вдома. Але тільки в тому випадку, якщо сусід в цей час не здійснює своє право на веселощі. А от якщо здійснює, «терпи, цурається і тай». Краще, якщо ти почнеш звикати до такого стану відразу, а не станеш тіпатиметься, апелювати до совісті бешкетника або, не дай Бог, шукати на нього управу. Всі твої рухи тіла призведуть тільки до того, що скандал розростеться як снігова лавина і накриє тебе безповоротно. Саме така сумна історія сталася в одній московській п’‎ятиповерхівці.<br /><br />Наш герой, молодий батько сімейства, з великими труднощами накопичив грошей і зміг придбати (природно, із залученням іпотеки) невелику трикімнатну квартиру на околиці. Туди і переїхала сім’‎я: він, дружина, малолітня дочка і його стара і дуже хвора мати. І квартира, і будинок, і район були не те щоб «супер», але родині підходили цілком. Навколо зелено, хороші поліклініки (що було важливо і для дитини, і для старенької мами), тихі двори і доброзичливі сусіди.<br /><br />Але ідилія тривала чи півроку. Справа в тому, що прямо над квартирою нашого героя жила молода жінка, що працює цілими днями і приходить додому тільки ночувати. Ніяких незручностей таке сусідство не викликало б, якщо б як раз десь в цей час у неї не завівся співмешканець, теж молодий, але безробітний чоловік, дуже скоро влаштувався в будинку своєї пасії. І не поодинці, а разом з різноманітною апаратурою, завдяки якій він віддавався єдиному заняттю - слухав музику.<br /><br />Але музику згаданий новий сусід слухав не просто так, а разом з усім будинком і особливо разом зі своїми нижніми сусідами. Починалася ця «програма без заявок» прямо з ранку і тривала до пізньої ночі. Причому йшла на повну гучність, забезпечуваний тієї самої апаратурою. Стіни дрібно вібрували, звук безперешкодно розливався по околицях і нападав на ні в чому не винну сім’‎ю нашого героя. У старої мами, і так страждає болями, розколювалася голова й прихоплювало серце, малюк перестав спати, дружина у всьому цьому гуркоті приходила в знемога.<br /><br />Спочатку вони піднімалися вгору і чемно просили нового сусіда збавити звук, потім стали апелювати до його співмешканки. Коли і це не допомогло, почали викликати міліцію. Міліція приходила, теж з різним ступенем ввічливості просила дати оточуючим хоч трохи спокою і йшла піймавши облизня. Сусід був в своєму праві: адже включав він музику тільки після сьомої ранку і вимикав рівно об одинадцятій вечора.<br /><br />Спробували викликати на допомогу СЕС. Адже саме ця організація відповідає за децибели, що розливаються по місту і забирають здоров’‎я громадян. Але СЕС відмовилася втрутитися в конфлікт, тому що за законом не змогла б нічого довести, зважаючи нюансів процедури виміру рівня шуму. Для того щоб почати завмер, представникам організації необхідно було б упевнитися, що шум виробляє саме цей сусід. Єдиний шлях - подзвонити у двері і заміряти в присутності. Але коли люди відкривають на несподівані дзвінки, що приглушують музику. І це виявилося непереборною перешкодою. «Ось якби у вашого сусіда було б безперервне виробництво - інша справа, тоді ми могли б якось його прищучити, а так - неможливо».<br /><br />Сім’‎я опинилася в патовій ситуації. Герой спробував ще і ще раз поговорити з сусідом. Пригрозив якимись карами і судами, зібрав підписи сусідів. Слухач музики у відповідь проколов у його машини колеса. Це здалося йому цілком «прикольним» дією, і шини спускалися після будь-якого прояву невдоволення сім’‎ї або приходу міліції. До речі, про проколоті шини міліція і слухати за недоказовність не захотіла.<br /><br />Сім’‎я вже щосили подумувала про переїзд, оскільки єдиною альтернативою залишалося, схоже, божевілля. Але і продати квартиру виявилося не так-то просто. Коли б не прийшли покупці, їх зустрічав повноцінний звук, тремтіння стін і обсипається під натиском гуркітливих «низів» штукатурка. Як би не подобалася квартира, а з такою «навантаженням» її брати не хотіли.<br /><br />І ось в один, аж ніяк не прекрасний, день все змінилося. Наш герой вийшов в магазин, а на зворотній дорозі побачив, як від його машини відскакує верхній сусід, тримаючи в руках велику викрутку. Він випустив з рук пакети й припустив за кривдником, зовсім втративши голову. Наздогнав у ліфта. Почалася бійка, посилена тієї самої викруткою. Сусід відмахувався нею, намагаючись потрапити в нашого і так цілком озвірілого героя. А тому нічого не залишалося, окрім як спробувати її вибити. У результаті все вийшло, але сусід впав на сходинки і зламав собі руку, а викрутка відлетіла вбік і якось затупцювали під’‎їхала на виклик нашого героя швидкої та міліцією.<br /><br />Єдине щастя: сусід, падаючи, не вдарився об сходи головою, не помер і не став інвалідом. Але й перелому руки цілком вистачило нашому герою, щоб сісти у в’‎язницю. На суд прийшли всі сусіди. І не тільки з описаного нами вдома. Виявляється, і минулого квартирі потерпілий залишив по собі аж ніяк не світлу пам’‎ять. Треба сказати, що навіть міліціонери виступали у якості свідків захисту. Але всі клопотання і петиції залишилися без відповіді. За законом позивач був «навколо прав»: в недозволений час нічого не порушував, шини колов таємно і схоплений на місці злочину не був, а вже про викрутку і говорити нічого - коли її знайшли, відбитки ідентифікувати не змогли.<br /><br />Так і вийшло, що сидить тепер наш герой у місцях не таких віддалених, а його сусід, хоч і зламаною рукою, але твердо і, як завжди, непохитно несе в народ добре, вічне і музичне. І ніякого спасу від цього нікому немає і не передбачається.<br />www.sob.ru<br />