Новини, які відлякують увесь світ, аж ніяк не вплинули на українських інвесторів. У випадку з комерційною нерухомістю вони готові платити і навіть переплачувати за бажані об'єкти. А ось їхні закордонні колеги виявилися більш чутливими, і воліють поки що взяти паузу.
А інвестиції за розкладом. Для українців
Загроза повномасштабного вторгнення ніяк не вплинула на ринок комерційної нерухомості. Наразі немає такого, щоб щось застоювалось і не продавалося. Хто не виставляє захмарні ціни, продає свої об'єкти досить легко і швидко.
Ба більше, інвестори готові не лише платити, а й переплачувати. Особливо ця тенденція є помітною на аукціонах Prozorro.
Наприклад, об'єкт у Києві, стартова ціна лоту — $300 за кв.м. Це дешево, але й будівля напівзруйнована, подекуди навіть без даху. Тобто покупець розуміє, що потрібно буде вкласти ще плюс $300−400 у ремонт квадратного метра. Разом собівартість 1 кв. м об'єкта становить $600-$700. Крім того, є тут ще «родзинка». У будинку перебуває орендар Укрпошта, його не можна виселяти три роки, а ціна оренди — 15 грн за 1 кв. м. Іншими словами, людині після придбання доведеться заморозити свої гроші на три роки.
На торгах ціна сягнула $800 за 1 кв м. Більше того, її заплатили. Хоча в цьому ж районі нові об'єкти, тобто купив та заїхав, продаються по $900 за 1 кв.
Спілкувався з партнерами, всі підтверджують, що спостерігають таку саму тенденцію — люди готові переплачувати, коли на те немає потреби.
Не відмовляються інвестори і від колишніх проектів. Ще на початку 2021 року я одному клієнту продав ділянку у Києві, він хотів там побудувати для своєї компанії бізнес-центр. Ми довго шукали девелопера, і ось до початку осені його затвердили. Проект багатомільйонний, і я був певен, що через тривожні новини клієнт його заморозить. Але ні. Об'єкт зараз будується, роботи не зупинялися жодного дня.
А угоди щодо землі навіть активізувалися. Після тривалого затишшя минулого тижня мої клієнти купили на аукціонах п’ять ділянок сільгоспземлі. Ще двоє людей звернулися з питаннями щодо оформлення ділянок. А дві невеличкі компанії вирішили зробити собі банки землі — хочуть скупити земельні ділянки по 3−4 гектари і бажано з дієвими орендарями.
З іншого боку, є у мене кілька великих об'єктів на продаж, з цінником $200 млн плюс. Українські інвестори їх купувати не хочуть, і я запропонував німцям. Коментар від них: ціна влаштовує, термін окупності влаштовує, але «зараз це надто гаряче». Як вони пояснили, оскільки біля кордону розташовані російські війська, їм зараз ризиковано купувати щось в Україні. Сказали, давайте зачекаємо, ситуація заспокоїться, наприклад, війська відійдуть, і тоді ми з радістю повернемося до цієї розмови.
Інвестиції для оптимістів та сміливців
Якщо інвестор досить оптимістичний чи просто готовий ризикнути, звісно, вкласти гроші можна. Жодних нових вікон можливостей не відкрилося, навіть кватирок. Але колишні залишилися.
Комерційна нерухомість. Ціни зараз на піку або майже на піку плюс є тенденція до переплати. Тому треба уважно підходити до покупки, щоби заплатити адекватну ціну — такі на ринку ще є.
Земля. Земля зросла у ціні за останні півроку. Якщо говорити про великі ділянки сільгоспземлі (від 100 га), 1 га коштував у діапазоні 30−40 тис. грн, зараз — 50−70 тис. грн. Ще дорожчатиме, коли ринок землі запрацює нормально, а не так, як зараз. Авжеж, тут не ті суми, які можна заробити на комерційній нерухомості. Там можна купити об'єкт за $300 за 1 кв. м, а продати за $600 або $800, із землею так не вийде. Хіба що купити 1 тис. га, а потім ціна підніметься на $1 тис. за 1 га. Але поки що таке вибухове зростання в ціні не очікується.
Та й землю зараз купують переважно не для перепродажу. До людей поступово починає доходити, що земля — це обмежений ресурс, на відміну від квадратних метрів. Вони купують, бо мають зайві гроші, і не планують на них якось заробляти. Часто-густо пояснюють так: «Ми хочемо, щоби була, зараз це модно, купувати землю». Навіть не кажуть про обсяги, а лише про те, скільки готові вкласти. Наприклад, мовляв, хочемо купити землі на $100 тис., не обов’язково навіть однією ділянкою — можна 10 га на Вінниччині, 20 га на Херсонщині.
Золото. Залишається тихою інвестиційною гаванню. Ціна на нього ніяк не вагається. Тому, з одного боку, заробити навряд чи вдасться. З іншого боку, й інфляція не з'їсть, як у разі зберігання під матрацом.
Інші варіанти інвестиції — предмети мистецтва, цінні папери, стартапи та інші бізнеси — потребують серйозного аналізу, знань (або найму того, хто ними володіє), а ризик завжди буде вищим.
Тривожний дзвіночок
Насправді те, що українські інвестори навіть активніші за звичайний, — радше тривожний дзвіночок, ніж привід захоплюватися оптимізмом співвітчизників. З одного боку, так, коріння цього парадоксу може бути в тому, що злякати українців не вдасться. По-перше, ми в принципі не з полохливих. По-друге, все-таки окупація Криму та війна на Донбасі тривають восьмий рік. Багатьом, на щастя, не довелося відчути це на собі, проте в інфопросторі вона є завжди. Можливо, шкіра стала такою товстою, що чергові загрози через неї не пробиваються.
З іншого боку, така активність на ринку нерухомості, ще й з роздутими цінами, може свідчити про його перегрівання. А перегрівання — провісник кризи. Так було напередодні світової економічної кризи 2008 року. Перед тим як вона настала, ринок нерухомості і житловий, і комерційний був просто на межі.
Тож порада охочим інвестувати одна: вкласти можна, але краще сім разів обміркувати, перш ніж один раз заплатити.
https://biz.nv.ua/
Коментарі