Як правильно зареєструвати право на земельну ділянку





Google+
12.03.2011 21:40
Статті про нерухомість | Як правильно зареєструвати право на земельну ділянку Ті, хто стикався з купівлею-продажем земельної ділянки, житлового будинку, квартири та іншого нерухомого майна, погодяться, що цей захід аж ніяк не з простих.

Чого вартий тільки один "паперообіг" і походи по всіляких інстанціях! Щоб спростити завдання для бажаючих продати (купити) нерухомість, дозволимо дати деякі поради та роз'яснення, пише СЮГ.

Слід зазначити, що якби всі операції з нерухомістю підкорялися лише вимогам ЦК України, то процедура виглядала б досить простий. Але, на жаль, держава для власників або охочих стати власниками нерухомості підготувала масу правил, необхідних для законності договорів, що укладаються. Отже, основними актами (зрозуміло, після ЦК), яким повинні підкорятися всі угоди з нерухомістю, служать ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (з наступними змінами) та Наказ Мін'юсту від 28 липня 2010 р. № 1692 / 5, яким внесено зміни до наказу від 7 липня 2002 р. № 7 / 5 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно" (далі - Наказ).

Хтось може сказати, навіщо, мовляв, подібна реєстрація - будинок віддав, гроші під розписку отримав - і все. Так от, відповідно до ЦК, операції з нерухомістю підлягають обов'язковій державній реєстрації, а їх форма повинна відповідати вимогам нотаріального оформлення. У свою чергу п. 1.2. Наказу державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно. Іншими словами, продавець нерухомості перестане бути власником, а покупець стане повноправним власником придбаної нерухомості з моменту державної реєстрації його прав.

Які об'єкти нерухомості підлягають реєстрації


Згідно ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", обов'язковій реєстрації підлягають: право власності на нерухоме майно, право володіння, користування (сервітут), право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, право забудови земельної ділянки, право господарського відання , право оперативного управління, право постійного користування та право оренди земельної ділянки, право користування (найму, оренди) будівлею або іншим капітальним спорудою, їх окремими частинами, іпотека, довірче управління майном. Обов'язковій державній реєстрації вимагають також податкову заставу, предметом якого є нерухомості та інші обтяження.

При цьому реєстрації підлягає право власності на закінчене будівництво нерухомого майна, прийняте в експлуатацію в установленому законодавством порядку. А ось незавершені будівництвом об'єкти, вірніше права на них, підлягають обов'язковій державній реєстрації тільки у випадках угод, предметом яких вони ж і виступають.

Це означає, що не прийнятий в експлуатацію будинок ви не зможете продати (купити) як дім, доведеться оформляти право власності на незавершений об'єкт, потім новому власнику доведеться його "добудовувати", здавати в експлуатацію тощо, що на практиці прирівнюється до зайвих витрат часу, грошей і нервів. Так, тимчасові споруди (наприклад, будиночок для зберігання будівельного інвентарю або сезонна теплиця) і права на них не підлягають реєстрації.

Збір документів


Отже, для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник подає реєстратору БТІ заяву встановленої форми про держреєстрацію (форма встановлена Наказом). Разом із заявою про держреєстрацію прав (в залежності від того, чи оформляється право власності чи інші речові права) подаються правовстановлюючі документи, їх нотаріально завірені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення реєстрації прав та видачу виписки про держреєстрацію прав, а також інші документи, певні Наказом. Слід знати, що подана заява реєструється спеціальною записом у журналі обліку заяв з присвоєнням порядкового номера.

Щоб уникнути тяганини і всіляких "приходьте завтра", не забудьте про норму п. 3.7. Наказу, згідно з якою реєстрація прав або надання відмови в ній проводиться у строк, що не перевищує 14 робочих днів з моменту прийняття реєстратором БТІ заяви, правда, без урахування часу проведення технічної інвентаризації об'єкта, права на якій підлягають реєстрації. Тому заявникові надано право у момент подачі заяви (тобто його реєстрації в журналі обліку) вимагати від реєстратора розписку, яка повертається реєстратору після прийняття рішення за заявою (п. 2.11 Наказу).

Тепер трохи про формальний бік питання. Так, під час подачі заяви фізична особа зобов'язана пред'явити паспорт або інший документ (паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення на проживання особи, яка проживає в Україні, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює), який усуває виникнення будь-яких сумнівів щодо особи заявника, а якщо угоду оформляє представник сторони, то йому необхідно пред'явити і нотаріальне доручення.

Звичайно, в залежності від виду угоди, що укладається, по якій переходять права на нерухоме майно, пакет документів буде різним. Наприклад, у разі наявності обтяження нерухомого майна іпотекою реєстратору БТІ подається документ, що підтверджує надання іпотекодержателем (як правило, це банк) згоди на передачу іпотекодавцем предмета іпотеки у користування (наймання, оренду). Або, наприклад, у разі проведення реєстрації прав на об'єкт незавершеного будівництва додатково до заяви додаються документи, що підтверджують право на земельну ділянку, дозвіл на ведення будівельних робіт, їх копії.

Текст документів, поданих для проведення держреєстрації прав, повинен бути написаний розбірливо. Прізвище, ім'я, по батькові фізичних осіб та їх місце проживання, а також найменування юридичних осіб та їх місцезнаходження повинні бути написані повністю. Не приймаються на держреєстрацію документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами або іншими не обумовленими виправленнями, заповнені олівцем (п. 2.10 Наказу).

З чим йдемо з БТІ?


Результатом усіх мук і походів у БТІ повинна стати виписка з Реєстру про державну реєстрацію прав, яка є невід'ємною частиною правовстановлюючого документа, а в разі проведення держреєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно БТІ має зробити відмітку (поставити штамп) про держреєстрацію на правовстановлюючому документі.

Що стосується виписки, то відповідно до п. 3.11 Наказу, вона повинна містити дату видачі та номер виписки; реєстраційний номер об'єкта, права на який підлягають держреєстрації; тип (призначення) об'єкта, права на який підлягають держреєстрації (житловий будинок, квартира, приміщення , об'єкт незавершеного будівництва тощо); адреса об'єкту; відомості про власника; підстави виникнення, переходу або припинення права власності; форму власності; вид спільної власності та розмір часток, якщо майно належить на праві спільної часткової власності; відомості про правонабувача; підстави виникнення, переходу або припинення речового права; зміст і характеристика речового права; термін дії речового права; дату прийняття рішення про реєстрацію прав; особливі позначки реєстратора БТІ (в разі наявності даних про самовільної будівлі, накладення заборони та / або арешту, про податкову заставу майна тощо); ПІБ і підпис реєстратора БТІ, а також керівника БТІ. Така виписка скріплюється печаткою БТІ і разом з правовстановлюючим документом або документами, на підставі яких проводилася держреєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва, видаються на руки заявникові або уповноваженій ним особі.

Звичайно, це далеко не всі вимоги, необхідні для укладення договорів, пов'язаних з переходом права власності на нерухоме майно. Про решту нюансах продажу, купівлі, дарування об'єктів нерухомості та особливості оформлення права власності на нерухомість в Києві поговоримо іншим разом.

Інфосправка


Які документи треба зібрати


Перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно:

1. Договір, на підставі якого передбачається перехід права власності (купівля-продаж, міна, дарування, довічне утримання, спадковий договір, договір про поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній власності і т.д.);

2. Свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом;

3. Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з них, що видається нотаріусом;

4. Свідоцтво про придбання майна на прилюдних торгах (аукціонах), видане нотаріусом;

5. Свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень державного і комунального житлового фонду;

6. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування;

7. Рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна;

8. і деякі інші.

Перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація речових прав на нерухоме майно:

1. Договір, за яким передбачається встановлення сервітуту на об'єкт нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, договір найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди;

2. Рішення суду про встановлення сервітуту на об'єкт нерухомого майна, розміщений на земельній ділянці;

3. Заповіт, в якому встановлений сервітут на об'єкт нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці;

4. Закон, яким передбачається встановлення сервітуту на об'єкт нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці.

www.zagorodna.com
Сподобався матеріал?Підпишись на розсилку
Ваші коментарі:
Ваша думка буде першою
 
 
Увійти