Як обкрадають панельні будинки

Верхолази, десантники, трюкачі

Швидше за все, особливо кмітливі домушники звернули увагу на верхолазне спорядження в 1923 році, коли в СРСР було здійснено перше альпіністське сходження і підкорена Авачинська сопка на Камчатці. Втім, є й інша «істина»: з'явилися вони, коли в російських містах стали будувати житлові будинки в 4-6 поверхів.

Злочинець, про який піде мова, в горах ніколи не був. Зате альпіністське обладнання і всякі причандали, якими користуються скелелази, освоїв відмінно. На відміну від колег по кримінальному цеху, домушник Петро М. проникав в чужі квартири через балкони, вікна і кватирки. При цьому для нього було не таким важливим, на якому поверсі знаходиться набитий грошима, коштовностями і дорогими речами об'єкт. Петруха із завидною легкістю чистив квартири і на третьому, і на п'ятому, і навіть на десятому поверхах.

Не злякав його і той факт, що при пограбуванні квартири, яка розташовувалася на 8-му поверсі, розбився знайомий злодій по кличці Трюкач. У злодійському світі колегу називали відчайдушним, але везучою. Натомість Петро М. ніколи не піддавав себе ризику і не стрибав з балкона на підвіконня, а з підвіконня знову на балкон, що тоді виконував тільки Трюкач. Цього разу він розбив вікно на сходовій площадці, і з підвіконня доскочив до балкона. Вже після події слідчі тільки знизували плечима: такий стрибок під силу хіба що мавпі. Під зав'язку набивши рюкзак, Трюкач вирішив покинути чужу квартиру тим же шляхом, але в момент «переходу» з лоджії на підвіконня сходового майданчика фортуна покинула бідолаху. Він зірвався і, пролетівши 7 поверхів, вдарився об козирок під'їзду. Коли господарі поверталися додому, то зіткнулися з безліччю працівників міліції, мешканцями і тільки потім дізналися, що саме їхня квартира виявилася об'єктом полювання.

Це в міліції і в газетах писали, що особистість загиблого верхолази поки не встановлена, але Петро М. чудово знав трюкача і при зустрічах не раз попереджав його про надмірну відважності.

Петро не любив зайвого ризику, завжди діяв обережно, хоча остання крадіжка їм була здійснена в квартирі, яка розташовувалася на 12 поверсі. Знаючи, що господині цілий день не буде, Петро з напарником по прямовисній стіні воздуховода дісталися до потрібної квартири, вибили запобіжну решітку і спустилися в простору кухню. Досвідчений злодій тут же поцікавився вмістом розкішного холодильника і, виявивши в ньому розсипи їстівних делікатесів, зрозумів, що потрапили за призначенням. Винагородою за подолання стіни були дві норкові шуби, кишенькові золоті годинники і три з половиною тисячі доларів.

Звичайно, піти з квартири можна було б і через вхідні двері, але Петро М. не став ризикувати: навіщо тривожити уяву сусідів? Разом з напарником вони знову влізли в воздуховод і тим же шляхом спустилися на землю.

Спіймали Петра абсолютно випадково. Працівників дорожньо-патрульної служби раптом ні з того ні з сього зацікавила жіноча куртка американського виробництва, яка лежала на задньому сидінні в його машині. Один з них візьми та й прояви службову запопадливість: подзвонив у карний розшук, описав Петруху і поцікавився, чи не знаходиться такий у бігах? А він давно вже перебував.

У верхолазів користуються особливим попитом панельні будинки, де вбудовані широкі комфортні повітроводи, які наче і проектувалися під роботу домушників. Більш того, муніципальна влада відзначають, що такі вентиляційні канали такі місткі, що деякі найхитріші мешканці, щоб збільшити площу кухні, вставляють у них холодильники, посудомийні машини та іншу апаратуру кухонного призначення. У цьому відношенні ходить байка про те, як один волоцюга, який перед тим як спуститися в такий люк, ненавмисно упустив в нього важку фомку-ломик, яким він завжди розкривав решітки. Лом пролетів кілька метрів, пробив два холодильники і застряг в посудомийній машині.

Саме через такий широкий вентиляційний лаз і нанесли візит верхолази в квартиру Алли Пугачової.

Кухонну решітку, яка за задумом архітекторів могла б служити перешкодою від дитячих забав, а також від непрошених гостей, злодії-Новий українець вибивають ногами, ну а ті, хто Похилий, вирізають гідравлічними ножицями, і потім спокійно ввалюються в заповітне приміщення. Здобич «сажотрус» передає подільниками за допомогою мотузки.

Найчастіше верхолази і «десантники» діють за давно перевіреною і налагодженою схемою. «Операція» проводиться під покровом ночі. Озброївшись біноклем, вони з землі виглядають темні вікна на останніх поверхах. Навіть якщо електричне світло в квартирі не горить, прилад нічного бачення все одно дозволяє встановити: чи є в будинку господарі. Але і на цьому обережності не закінчуються. «Темна» квартира все одно ще раз перевіряється. Якщо відомий номер телефону, то піде контрольний дзвінок. Якщо номера немає, злочинець підніметься на поверх і подзвонить у двері.

Стовідсотково переконавшись, що квартира порожня, десантник забирається на дах і по мотузці спускається на потрібний балкон. Одні домушники видавлюють віконне скло, інші вважають за краще користуватися алмазним склорізом. Справжні професіонали-десантники ніколи не поласяться на об'ємні предмети у вигляді електронної техніки великих габаритів, килимів і важких речей. Збирають тільки те, що можна умістити в заплічних рюкзачок: гроші, ювелірку, столове срібло, бронзові й порцелянові статуетки, плеєри.

Хоча трапляються і майстри великогабаритних крадіжок. Наприклад, в одному сибірському місті був зафіксований рекорд, коли верхолази спустилися з даху дев'ятиповерхового будинку в квартиру сьомого поверху і через кухонне вікно потягли назад на дах холодильник «Стінол», посудомийну машину і НВЧ-піч.

Верхолази, у яких від великої висоти «крутиться голова», спеціалізуються на проникненні в чужі квартири, що знаходяться не вище четвертого поверху. Знову ж таки через балкони. Спосіб крадіжки простий. Спочатку квартира «прозваниваются» на предмет з'ясування, чи вдома господарі. А потім вже починається сама операція. На балкон другого чи третього поверху закидається «кішка» - пристосування у вигляді якоря. Такі інструменти часто використовують в роботі електрики-висотники, монтажники та ін На «кішці» закріплена міцна мотузка, по якій злодій і підіймається на балкон. Відкрити двері або кватирку - вже справа техніки. Досвідчений злодій за допомогою «кішки» підіймається на балкон за лічені секунди. І, щоб зайвий раз не привертати уваги сусідів і перехожих, покидає місце злочину вже через вхідні двері.

Перевага верхолазного справи в тому, що, зміцнивши двері і вставивши в них найдосконаліші замки і запори, заможні господарі квартир, розташованих вище третього поверху, забувають замикати балкони і лоджії, вікна і кватирки. Резон у всіх один: ну кому з домушників спаде на думку дертися по стіні або водостічній трубі? Виявляється, є кому - «Верхолаз». Спеціалізація в них така. Так що мешканцям верхніх поверхів також варто проявляти пильність і закривати вікна та двері на всі замки і шпінгалети. І серцю спокійніше, і для квартири надійніше ...

http://sob.ru/issue2249.html