Дерибан нерухомості: хто і за скільки скуповував столицю?

Хто і за скільки скуповував столицю в 2007-2010 роках?

Викривальна промова глави КМДА Олександра Попова на останній сесії Київради з приводу зловживань «молодої команди» київського мера не особливо вплинула на депутатів. Секретар Київради Олесь Довгий залишився у своєму кріслі, так само як не знайшов співчуття заклик Попова «повернути киянам вилучену власність і покарати винних», пише Головком.

Загалом-то, ні для кого не секрет, що клепання рішень Київради з приводу виділення земель і приміщень потрібним людям в останні роки було поставлено на потік. Причому, як тільки справа стосувалася виділення ласих шматочків держвласності, поняття «більшості» і «опозиції» в сесійній залі часом розмивалися.

Події в Київраді виразно показали, що Олександр Попов почав активну фазу мерської гонки. Ймовірно, серйозних планів ні зміщувати Довгого, ні садити його влада не виношує. Але на звинуваченнях у масштабних корупційних схемах Черновецького, Довгого і компанії Олександр Павлович може побудувати прекрасну виборчу кампанію. Ми усвідомлюємо, що інформація про злодіяння київської влади минулих років зараз вигідна саме Олександру Попову в його боротьбі за мерське крісло. Більш того, всякого роду документи про незаконну приватизацію в Києві будуть спеціально зливатися. Але, враховуючи, що справа стосується відібраної у нас з вами власності, ми будемо публікувати документи, що показують, хто, скільки і коли «відвів» у громади Києва.

Тим більше, що нещодавно «Головком» опублікував проект рішення про приватизацію комунального майна на 2011-2012 рр.., Під яким вже стоїть підпис і Олександра Попова, і де проглядаються старі схеми. Сьогодні ж ми пропонуємо вашій увазі звіт про вже проведеної в 2007-2010 рр.. приватизації майна київської громади.

Спроби знайти кінці численних ПП і ПП, які фактично за копійки скуповували комунальну власність, часто наштовхувалися на повну відсутність інформації про цих загадкових організаціях з назвами на зразок «Шрек» або «Дуче». Але засвічені в угодах цифри самі по собі говорять багато про що. Адже задекларована вартість нерухомості часом в десять разів нижче ринкової, і залишається тільки припускати, кому пішла різниця. Хоча імена цієї «молодої команди» ми всі прекрасно знаємо. Повний перелік угод можна подивитися в документі, ми ж пропонуємо вам найбільш показові з них.

2007

Нежиле приміщення по вулиці Михайлівській, 14 викупив СПД Примаченко Ігор Іванович. 105 квадратів в самому серці столиці пішли менше ніж за 400 тисяч гривень. За дивним збігом обставин, точно так само звуть голову київської обласної організації Партії зелених.

Отоварити були приміщеннями і парочка благодійних фондів. Причому, якщо Фонд Святої Марії, який викупив за 4 мільйони 700 квадратних метрів на вулиці Герцена, демонструє досить активну діяльність та інформація про його акціях з'являлася навіть на сайті КМДА, то про фонд «Наша ініціатива», яке здобуло 200 метрів на Ярославовому Валу, невідомо взагалі нічого. Втім, сума, яка була заплачена (1 мільйон 300 тисяч), на тлі деяких інших «оборудок» виглядає ще досить солідно.

ПП із бравим назвою «Шрек» отримало 166,3 квадратних метра на Малій Житомирській за суму трохи більше мільйона гривень. Цікаво, що в 2009 році підприємство з такою назвою було ліквідовано в Черкасах, оскільки широко використовувало схеми «податкових ям».

2008

У 2008-му році цілий букет різноманітних приміщень отримало ТОВ «Стор-сервіс». На сайті Київської міськради зазначено, що директором цього ТОВ у 2005-2006 роках був Юрій Бічук - депутат від Блоку Черновецького. Зараз він з головою в держслужбі і працює першим заступником голови Оболонської райадміністрації.

Але не тільки київською нерухомістю приростали покупці. Так, ТОВ «Рибальска рай» від Головного управління комунальною власністю отримало декілька об'єктів у Криму. На відміну від багатьох фірм-одноденок, якими рясніє цей список, «Рибальський рай» давно помічений у приватизації київської нерухомості, і був заплутаний у кількох скандалах - зокрема, прокуратура вимагала скасувати рішення Київради, яким «РР» відійшов 21 гектар земель у Пуща -Водиці. За деякою інформацією, цю структуру контролюють депутат Київради Андрій Іванов і регіонал Василь Хмельницький.

Крім фірм, які реєструвалися можливо для скупки ласих об'єктів, трапляються тут і компанії, покійні в бозі з об'єктивних причин. Як, наприклад, ВАТ «АК« Київреконструкція », яка отримала 172 квадратних метра в Шевченківському районі за символічну суму в 173 тисячі. Втім, навіть такі раціональні покупки не допомогли, і, коли сталася криза, компанія збанкрутувала. Її співвласник Леонід Крючков у 2006-му потрапив до міськради за списком БЮТ, але незабаром вийшов з опозиційної фракції і приєднався до більшості. А його брат Дмитро аналогічно покинув БЮТ у Верховній Раді. Цікаво, що ще в свої домерскіе часи КП «Київреконструкція» деякий час очолював Олександр Омельченко.

Відразу кілька великих покупок в центральних районах було здійснено ТОВ «Інвестиційно-консультаційна компанія« Гаєр ». Інформації про неї у вільному доступі небагато, але є припущення, що вона діяла на користь зятя Леоніда Черновецького В'ячеслава Супруненка.

Цікава історія була з будівлею на вулиці Володимирській, 29, проданим ТОВ «Рудана плюс». Незабаром після цього продажу з'явилася заява займала цей офіс організації інвалідів «Донна», яка об'єднувала жінок, які перенесли операції по раку молочної залози. У заяві було сказано, що відразу після того, як новий власник виселив з будівлі Центр здоров'я, він повісив оголошення про продаж, але з ціною в 3,5 рази більше тієї, яку заплатив на аукціоні (5,5 мільйонів гривень за майже 500 квадратних метрів).

У купівлі ТОВ «Юридична компанія Ей. Бі. Ейч »нежитлового приміщення на Сагайдачного, 29, здавалося б, немає нічого особливого, якщо не згадати, що засновником компанії була Тамара Астахова, за рік до цього перейшла на роботу в ЦВК.

Куди підозріло виглядає продаж 225 квадратних метрів на Рейтарській якомусь ПП «Дуче» за 1 мільйон 140 тисяч. «Дуче» і міськрада загрузли з приводу цього приміщення в судових позовах.

Ну, а самим веселим виглядає, звичайно, рішення продати приміщення на вулиці Артема за 916 тисяч гривень ГО «Товариство Нестора Махна« Гуляй поле ». Гуляти можна аж на 96,5 квадратних метрах. Ініціатором створення цього ГО свого часу був депутат 2 і 3 скликань Анатолій Єрмак, а серед найбільш відомих членів «Гуляй поля» - депутат-«викривач», Герой України Григорій Омельченко.

2009

У 2009 році роздача київського майна за безцінь тривала. На вулиці Басейній, 1 / 2 Християнсько-демократична партія, яку тоді ще контролював народний депутат Володимир Стретович, прикупила 161 квадратний метр комунального майна. Ціна об'єкта - 1339716 гривень, тобто, 8300 гривень за квадратний метр. Непогано, як для самого центру міста, де ринкова вартість нерухомості, за оцінками брокерів, від 4 тисяч доларів.

Привертає увагу і продаж 97 квадратів на вулиці Трьохсвятительській, 7. Раніше там знаходився кабінет довіри, де робили аналізи на ВІЛ для вагітних жінок. Виявилося, місту проблема ВІЛ не актуальна, і єдиний такий об'єкт у центрі біля Майдану Незалежності продали всього за 700 тисяч гривень. Виходить, що 100 квадратів нерухомості обійшлися по 7 тисяч гривень за кожен. Про реальної вартості майна на Майдані краще і не згадувати, адже там фігурують ті ж суми, тільки в доларах. Щасливим володарем об'єкта стала якась ТОВ «Профі Блінкер».

До кінця року ця ж компанія купила за смішними цінами ще кілька об'єктів на Трьохсвятительській. 1369 квадратів за 5,7 мільйона (4 тисячі за квадрат), 46 квадратів за 244 тисячі (5,5 тисяч), 86 квадратів за 456 тисяч (5,3 тисячі). Ось вже щасливчики.

Вже знайома нам фірма ТОВ «Стор-сервіс», відірвати собі не мало ласих шматків раніше, отримала свої квадрати і в 2009-му. Фірма, директором якої до 2006 року був депутат від Блоку Черновецького Юрій Бічук, купила 35 квадратних метра нерухомості на Хрещатику, 44. Заплатила за це 324 тисячі гривень, тобто, покупцям один квадратний метр у центрі столиці обійшовся в трохи більше 9 тисяч гривень. Але на цьому її апетити не обмежилися, трохи пізніше фірма знову купила нерухомості за тією ж адресою - цього разу 40 квадратів за 356 тисяч гривень.

У сусідньому будинку, за адресою Хрещатик, 46, прихопила собі майна маловідома контора ТОВ «Акіра». Свої 40 квадратів вони купили за 387 тисяч гривень, всього по 9,6 тисяч за кожен.

Наступний цікавий об'єкт - 247 квадратів по вулиці Інститутській 15 / 5. Якраз між Верховною Радою, Кабміном і Адміністрацією Президента. І купила цей воістину «золотою об'єкт» всього за 2,5 мільйонів гривень (по 10 тисяч за метр) ТОВ «інвестиційно-консультаційна компанія« ГАЄР ». Найцікавіше, що рішення Київради про продаж нерухомості було прийнято через три тижні після офіційної реєстрації цієї самої компанії «Гаєр». В Інтернеті знайти інші дані на неї не вдалося, окрім чуток, що вона працювала на користь зятя Леоніда Черновецького В'ячеслава Супруненка. Зараз за адресою Інститутська 15 / 5 перебувати «Галерея 15 / 5», а її власник - бізнесмен Сергій Степанович Дегтяр.

Ця ж компанія купила 413 квадратів на Заньковецької, 5 / 2, у двох кроках від Хрещатика. Заплатили за це щастя всього 2,3 мільйона гривень, по 5,5 тисяч за квадрат.

Ще одна загадкова фірма ТОВ «Торговий дім« Маршал Київ », кінців якої знайти вже практично неможливо, придбала на Хрещатику, 44 два об'єкти: на 104 квадрата за 800 тисяч гривень, і 50 квадратів за 395 тисяч гривень. Тобто, менше 8 тисяч за квадратний метр.

Інший «фірми-одноденки» ТОВ «Крілон» продали 1100 квадратів у Михайлівському провулку, 21, у двадцяти метрах від Майдану Незалежності, всього за 6 мільйонів гривень. Фактично, за 5,5 тисяч гривень за квадрат. Ось вже дійсно аукціон небаченої щедрості.

Чергова фірма фантом - ТОВ «Серенос», взагалі скупила половину Хрещатика. За адресою Хрещатик 44 - 28 квадратів за 204 тисячі, 102 квадрата за 729 тисяч. На Хрещатику 15 / 4 - 130 квадратів за 819 тисяч. І знову на Хрещатику, 44: 208 квадратів за 1,5 мільйона, і 205 квадратів за 1,4 мільйона. Про неї можна знайти тільки те, що 18 лютого 2011 року в «Газеті по-київськи» було оголошення про втрату нею друку.

2010

У 2010 році масштаби дерибану комунального майна зменшилися, але цікавих угод все одно можна знайти предостатньо.

Наприклад, продаж благодійному фонду «Велика сім'я» 907 квадратів на Олеся Гончара, 43 всього за 799 тисяч гривень. Очевидно, це виявилася найдешевша нерухомість в місті - менше тисячі гривень за квадрат. Секрет такої щедрості Київради стає більш зрозумілим, якщо врахувати, що глава цього фонду Ціненко Людмила Петрівна, тезко активістки церкви відомого улюбленця Черновецького Аделаджі. До того ж, ця сама активістка керує кількома фірмами та організаціями в Ялті.

Ось і ТОВ «Албенаарсеналбуд» за 784 000 гривень купила 181 квадратний метр на Андріївському узвозі, 38. Явно не переплатили.

Або, приміром, АТ «Норд» відомого регіонала Ландика купило 123 квадрата на Саксаганського, 107. За 985 тисяч гривень. Скажімо відверто, що 8 тисяч за квадрат - не дуже щедро для такого поважного чоловіка. Хоча на тлі інших - не так вже й погано.

Головком