• {{ item.product_type }}

    {{ item.brand_name }}

    {{ item.product_name }}

    {{ item.old_price }} грн/кв.м

  • Список повідомлень порожній

Чому українська столиця не дотягує до рівня європейських столиць?

Читать статью на русском

Житлова нерухомість. Будівництво

Київ

15.12.2011

Чому українська столиця не дотягує до рівня європейських столиць? фото
Читайте також: На первинному ринку Кіровоградщини знизилися ціни на житло та впав попит
"Узаконений статус Містобудівної ради - це фікція і обман" - такої думки дотримується Янош Віг, керівник АБ «Янош Віг і партнери». Про доцільність зведення нових будівель в історичних місцях, недоліки генерального плану Києва, а також про те, чому українська столиця не дотягує до рівня європейських - в інтерв'ю ВВ з Я. Вігом.

Building Business: Ви працюєте в столиці вже давно, самі родом з Угорщини. Що, на Ваш погляд, не вистачає Києву, щоб він став повноцінною європейською столицею?

Я. Віг: Перш за все, як Україні, так і Києву, не вистачає однозначної повноцінної європейської ментальної орієнтації, інтеграції своєї самобутньої культури в культуру Європи, запозичення кращого в багатьох державних справах, в тому числі, в мистецтві «будувати» - архітектурі. Не вистачає масштабного погляду на великі містобудівні ансамблі в центральній частині міста, не вистачає державної програми стратегії розвитку столиці. Не вистачає віри влади в силу вітчизняних архітекторів, в інвестиційні державні ризики. Приватні інвестори «шкурнічают» і лише лжедекларіруют свою прихильність до інтересів розвитку країни та міста.

Building Business: Як Ви розцінюєте новий генеральний план Києва? Чи потрібен він?

Я. Віг Історія генеральних планів столиці переконує неодноразово, що вони повністю так і не змогли врахувати: кількість населення, соціально-культурний побут, місця проживання, прикладання праці, проблеми транспорту і т.д. Генеральний план Києва ніколи не слід сприймати як застиглу догму. Безумовно, глава Київської Державної адміністрації А. Попов має рацію в тому, що перед собою, столицею, державою завжди необхідно ставити самі амбітні завдання. На жаль, нам, як при розвиненому соціалізмі, доводиться наздоганяти і переганяти, але аксіома проста: наздоганяємо не стоять на місці.

Не можу погодитися з думкою, що вищим органом управління проекту «Стратегія розвитку міста до 2025 р.» має стати громадська рада. Стратегічними проектами повинні управляти професіонали - містобудівники-архітектори. Ідея примирення керівної містом влади, олігархічних інвестиційних структур і громадськості дуже прогресивна. Вона була рекомендована BCG (Boston Consulting Group) для розвитку Будапешта, але без професіоналів - архітекторів, містобудівників - приречена на провал як утопія. Я переконаний, що без фахівців жодна примиряющейся сторона, тим більше громадськість, не визначить стратегію розвитку на основі самої прогресивної концепції. Дуже оптимістично припускати, що 80-90% коштів на першочергові об'єкти реалізації нового генерального плану (при їх вартості 450-500 млрд. грн.) Будуть інвестиційними. Ясно, що починати необхідно з зміни співвідношень: інвестори ніколи не віддадуть в таких пропорціях свої кошти, керуючись принципом своєї вигоди, а також прозорості. Мені видається, що нова концепція включає в свою програму починання з малого і приходить до великого, а у нас декларують відразу велике, а потім не можуть зробити необхідного в динаміці часу. Мале для міста - з точки зору містобудівника-архітектора - диференціал кварталів, з яких складається міське середовище. Тому вже неминуча і необхідна розробка детальних планів центральних історичних кварталів, ансамблів і площ столиці. Це обов'язкова умова їх правильної нормальної функціональної життя та успіху подальшого розвитку. Одним параметром - обмеження висоти їх забудови - нічого не вирішить, так само як і розширення буферних зон на папері і заборони будівництва в центральній історичній частині. Це абсурд. Місто, його середовище - не площину на папері, а організм, що функціонує в конкретному часі на конкретному рельєфі і в просторі з конкретними вимогами. Частина культурно-розважальних центрів найкраще винести за межі історичного центру, цим самим новостворені змогли б поліпшити ситуацію, як в головній частині міста, так і на його периферії. Центральну частину міста необхідно насичувати готельними комплексами найвищого класу, об'єктами культури - виставковими комплексами, театрами-студіями, багатофункціональними залами для глядачів, що відкриє для столиці іноземний туристичний ринок. Величезне і велике - збереження ландшафту правого і лівого берега Дніпра, розвиток парків. Всі ці стратегічно важливі аспекти містобудування можуть принести в казну міста прибуток, що дозволяє в подальшому забезпечити матеріальне і економічне благополуччя міста.

www.building.ua

Теги:

Київ

Коментарі

До цієї новини немає коментарів

Читайте також

Використовуючи сервіси Zagorodna.com, ви погоджуєтесь з Політикою використання файлів cookie. Ми використовуємо файли cookie, необхідні для аналітики, персоналізації та реклами.